ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 677/760/26
Провадження № 22-ц/820/2109/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кучеруком Тарасом Миколайовичем, на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2026 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (суддя Федишин І.В.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
в с т а н о в и в:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.04.2023 виконавчим комітетом Антонівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 3.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07.05.2026 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2026 року провадження у справі зупинено до припинення відносно відповідача обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України - до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кучерука Т.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що ОСОБА_2 безпосередньо залучений до виконання бойових завдань та що у подальшому він буде брату таку безпосередню участь.
Крім того, відповідачем не було надано доказів неможливості участі в судових засіданнях у зв`язку з проходженням військової служби.
Вважає, що суд першої інстанції, не дослідивши належним чином фактичні обставини, які свідчать про наявність або відсутність реальних перешкод для участі відповідача у судовому процесі, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі лише з огляду на факт проходження ним військової служби.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 03.05.2022, а тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, з огляду на наступне..
Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4/2230 від 13.05.2026 на запит Красилівського районного суду Хмельницької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.05.2022 призваний на військову службу до Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 .
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів (стаття 2 ЦПК України). Досягнення цієї мети відбувається через дію основоположних засад судочинства, зокрема верховенства права, рівності сторін та диспозитивності.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов, розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.
Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.
Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Водночас, обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин, прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25, постанові від 28.01.2026 у справі №683/2276/25 (провадження №61-16285св25)).
З матеріалів справи вбачається, що про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 не просив, вказане питання вирішено за ініціативою суду першої інстанції.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не з`ясував волевиявлення ОСОБА_2 щодо можливості розгляду справи у його відсутність та зупинення провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, та дійшов передчасного висновку щодо зупинення провадження у справі.
А тому, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником -адвокатом Кучеруком Тарасом Миколайовичем, задовольнити.
Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта
Судді: Р.С. Гринчук
О.І. Талалай