УХВАЛА
м. Вінниця
04 вересня 2026 р. Справа № 120/17394/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.11.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
13.05.2026 року надійшла заява позивача про встановлення судового контролю, оскільки рішення суду від 15.04.2025 не виконано.
Ухвалою суду від 14.05.2026 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026 військова частина НОМЕР_1 подала звіт про стан виконання рішення суду від 15.04.2024.
У звіті відповідач зазначив, що на виконання судового рішення здійснено перерахунок належних позивачу виплат та відповідно до платіжної інструкції від 26.06.2026 №1667 виплачено ОСОБА_1 296 009,92 грн. Водночас нараховану компенсацію втрати частини доходів у розмірі 80 511,83 грн не виплачено у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування. Військова частина вказала, що фінансово-економічною службою неодноразово подавалися заявки на виділення коштів, а також направлено клопотання від 18.03.2026 №1/109 про перевірку розрахунків коштів, необхідних для виконання судових рішень.
Посилаючись на частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та обмеженість бюджетного фінансування, відповідач просив прийняти поданий звіт і врахувати об`єктивну неможливість повного виконання рішення суду до надходження коштів на відповідний рахунок військової частини.
Дослідивши подані сторонами докази, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання про затвердження звіту про виконання рішення суду у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд приймає звіт, якщо суб`єктом владних повноважень наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
З цього приводу суд зазначає, що за змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання судового рішення здійснено перерахунок належних позивачу виплат та відповідно до платіжної інструкції від 26.06.2026 №1667 виплачено ОСОБА_1 296 009,92 грн. Водночас нараховану компенсацію втрати частини доходів у розмірі 80 511,83 грн не виплачено у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування. Військова частина вказала, що фінансово-економічною службою неодноразово подавалися заявки на виділення коштів, а також направлено клопотання від 18.03.2026 №1/109 про перевірку розрахунків коштів, необхідних для виконання судових рішень.
Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини, не можуть бути свідченням повного виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).
За практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.
Також така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24 тощо.
Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.
Таким чином основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
З огляду на викладене та наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення і заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, суд вважає за необхідне прийняти звіт про виконання рішення суду у даній справі.
При цьому, суд враховує часткове виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на прийняття звіту відповідача про виконання рішення суду у даній справі, але не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду в повному обсязі суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту, а саме 90 днів з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду від 15.04.2024 року у справі № 120/17394/24.
Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Вінницького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі № 120/17394/24, а саме 90 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна