ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 вересня 2026 року Справа №160/19386/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
07.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
-визнати протиправною дії і бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 і зобов`язати зробити певні дії, а саме виправити облікові дані у реєстрі «Оберіг» і застосунку «Резерв Плюс», надати направлення на ВЛК.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, із уточненням суб`єктного складу відповідачів та з урахуванням уточнення заявлених позовних вимог.
На виконання вимог ухвали суду 31.07.2026 року засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною дії і бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 і зобов`язати зробити певні дії, а саме виправити облікові дані у реєстрі «Оберіг» і застосунку «Резерв Плюс», надати направлення на ВЛК.
Надаючи оцінку наданим позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху документам, в тому числі уточненій позовній заяві, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Великою Палатою Верховного Суду в справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року в справі №640/7310/19.
З уточнених позовних вимог вбачається, що позивач так само як і в позовній заяві від 01.07.2026 року, просить суд визнати протиправною дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте таке формулювання не є достатнім для розуміння обсягу порушених прав позивача, оскільки не зазначається про які саме дії/бездіяльність відповідача йде мова, які наслідки це спричинило, а також не вказано конкретний спосіб захисту чи відновлення порушеного права, який позивач вимагає від суду.
Разом з тим позовна вимога про зобов`язання зробити певні дії, а саме виправити облікові дані у реєстрі «Оберіг» і застосунку «Резерв Плюс» не містить відомостей, які саме дані позивач вважає помилковими та які саме виправлення відповідач повинен внести до реєстру.
Зважаючи на вищенаведені приписи п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, якими передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подана ОСОБА_1 уточнена позовна заява не може вважатися належним доказом усунення вказаних в ухвалі суду про залишення позову без руху недоліків, оскільки, в порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в цій уточненій позовній заяві не викладено позовні вимоги відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно чітко та зрозуміло сформулювати позовні вимоги із зазначенням конкретного змісту протиправних дій або бездіяльності відповідача (із зазначенням конкретних дат, рішень чи процедур), а також обрати належний спосіб захисту, який необхідно застосувати суду (наприклад:, зобов`язати відповідача вчинити певні дії (вказати що саме необхідно зробити/виправити) чи скасувати конкретне рішення)
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, положеннями ч. 2 ст. 169 КАС України передбачено, що строк на усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданого до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску такого строку.
Таким чином, продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
При цьому слід зазначити, що умовою продовження строку на усунення недоліків позовної заяви є наявність доказів того, що після такого продовження відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості виконати вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви в цій адміністративній справі, суд враховує, що позивачем безпосередньо вчиняються дії на усунення визначених судом недоліків позовної заяви, тому суд, керуючись приписами ст. ст. 121, 169 КАС України, доходить висновку про продовження строку на усунення таких недоліків, вказаних в ухвалі суду від 13.07.2026 року саме на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали суду про продовження строку на усунення недоліків, оскільки такий строк є достатнім та відповідає наведеним вимогам ч. 2 ст. 169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року у справі 160/19386/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали суду, шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко та зрозуміло сформулювати позовні вимоги із зазначенням конкретного змісту протиправних дій або бездіяльності відповідача (із зазначенням конкретних дат, рішень чи процедур), а також обрати належний спосіб захисту, який необхідно застосувати суду.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко