ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2026 року Справа №160/27251/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
УСТАНОВИВ:
02 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р [рахунок приховано], банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 133 916 грн. 69 коп. (сто тридцять три тисячі дев`ятсот шістнадцять грн.,69 коп).
Позов обґрунтовано таким.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - ДДУВС, Позивач) від 22.08.2022 № 158 ос Відповідача зараховано курсантом першого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції» (назву установи змінено 14.05.2024 на Дніпровський державний університет внутрішніх справ, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 № 298). 01.09.2022 на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між Відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) укладено Контракт № 11522 про здобуття освіти у ДДУВС (далі - Контракт № 11522).
Згідно з наказом ДДУВС від 14.03.2025 № 187 о/с Відповідач як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.03.2025 № 350 о/с Відповідач після закінчення ДДУВС призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1.
09.01.2026 Відповідача переміщено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 (наказ ГУНП від 09.01.2026 № 30 о/с).
18.03.2026 року Відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 29.06.2026 № 1069 о/с Відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Частиною 1 статті 63 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - ЗУ «Про Національну поліцію») передбачено, що контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між закладом освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
На виконання вимог Порядку відшкодування Дніпровським районним управлінням поліції № ГУНП в Дніпропетровській області Відповідачу вручено повідомлення про необхідність відшкодування витрат пов`язаних з утриманням в закладі вищої освіти. Відповідачем 30.06.2026 отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто, про що свідчить його підпис.
Оскільки Відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за Контрактом № 11415 згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у закладах вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС за 2022-2025 рр. у розмірі 133 916 грн. 69 коп. (сто тридцять три тисячі дев`ятсот шістнадцять грн., 69 коп.).
Відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування особі надається 30 календарних днів для добровільного відшкодування витрат, тобто до 29.07.2026 року включно.
У встановлений строк Відповідач добровільне відшкодування не здійснив. До ДДУВС не звертався.
Таким чином, право Позивача на звернення до суду виникло з 30.07.2026.
З огляду на наведене позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Тобто, за одну вимогу майнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі не менше 3328,00 грн.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем у цій справі заявлено одну вимогу майнового характеру, розмір якої складає 133 916,69 грн.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3328,00 грн, за подання до суду адміністративного позову в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 2662,40 грн
Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в паперовій формі з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 2662,40 грн не сплачено.
Крім того, згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6 частини п`ятої статті 160 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
За правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19 та від 30 серпня 2022 року у справі №480/8200/20.
Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Отже, у спірних правовідносинах позивачу законом встановлена обов`язковість досудового врегулювання даного спору.
Суд зауважує, що в додатках до позову наявне повідомлення Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.06.2026 №241692-2026 про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, яке отримано ОСОБА_2 30.06.2026, про що свідчить його розписка.
Разом з тим, в цьому повідомленні відсутня сума до відшкодування, графа «сума» не заповнена.
Тобто, фактично відповідач не повідомлений про розмір суми, яку має відшкодувати, і стверджувати про відмову добровільного відшкодування передчасно.
Доказів направлення ОСОБА_3 рекомендованим листом, за допомогою інших засобів зв`язку, вручення особисто повідомлення, в якому зазначено розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_4 в навчальному закладі, в розмірі 133 916, 69 грн позивачем не надано.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, а саме ознайомлення ОСОБА_4 з повідомленням про необхідність відшкодувати витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти в розмірі 133 916, 69 грн, що свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 6 частини п`ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом семи днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення її недоліків шляхом надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору у відповідності, а саме - доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору (вручення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат на навчання).
Керуючись статтями 160, 161, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, залишити без руху.
Запропонувати Дніпровському державному університету внутрішніх справ протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або в електронній формі на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору (вручення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат на навчання в розмірі 133 916,69 грн);
- документа про сплату судового збору.
У разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя А.Г. Секірська