ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про залишення заяви без розгляду)
04 вересня 2026 року м. Житомир Справа № 240/13610/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти.
Рішенням суду від 01 вересня 2025 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 462 055 (чотириста шістдесят дві тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 10 копійок.
До суду 16.07.2026 (вх. №52926/26) надійшла заява адвоката Рудика Віталія Руслановича як представника ОСОБА_1 від 15.07.2026 про розстрочення виконання рішення суду.
На виконання приписів частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 03.09.2026.
Адвокат Рудик Віталій Русланович 02.09.2026 (вх. від 03.09.2026 №64743/26) через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подав клопотання про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч. 2 ст. 378 КАС України).
Суд, розглянувши заяву адвоката Рудика Віталія Руслановича як представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду зави про розстрочення виконання рішення суду, зазначає наступне.
Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містить норм про процесуальну аналогію.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Оскільки дії суду в разі надходження заяв про зміну способу і порядку виконання рішення суду КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статі 240 КАС України.
Так за приписами п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
У зв`язку з наведеним, заява адвоката Рудика Віталія Руслановича як представника ОСОБА_1 від 15.07.2026 про розстрочення виконання рішення суду у справі №240/13610/25 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Задовольнити заяву адвоката Рудика Віталія Руслановича від 02.03.2026 (вх. від 03.09.2026 №64743/26).
Залишити без розгляду заяву адвоката Рудика Віталія Руслановича як представника ОСОБА_1 від 15.07.2026 (вх. №52926-26 від 16.07.2026) про розстрочення виконання рішення суду у справі №240/13610/25.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук