ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
04 вересня 2026 року Справа № 280/9144/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- прийняти позовну заяву та розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
- визнати поважними причини та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 234 801 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 280/3809/25;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 280/3809/25, за весь період затримки виплати відповідних сум з 04.03.2025 до дня їх фактичної виплати 20.03.2026 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 04.09.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №280/9144/26 в частині позовних вимог, що стосуються ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 280/3809/25.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 3 та 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються ще й положеннями ст.233 КЗпП України.
Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання застосування приписів ст.122 КАС України у співвідношенні до положень КЗпП України і практика Верховного Суду у подібних спорах сформована так, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №280/6009/23).
У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 по справі № 240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ст. 233 КЗпП України.
Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 у справі № 480/2878/22, від 09.03.2023 у справі № 380/493/21, від 16.03.2023 у справі № 160/20711/21, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22, від 29.06.2023 у справі № 640/13028/21, від 07.09.2023 у справі № 160/914/23, від 28.09.2023 у справі № 420/5436/22, від 31.10.2023 у справі № 240/15141/22, від 23.11.2023 у справі № 420/10397/23 та від 09.01.2024 у справі № 620/3102/20.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст.122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, то відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ст. 233 КЗпП України
Суд зазначає, що предметом позову є здійснення виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
При цьому, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.06.2021 у справі №580/2857/20 зауважив, що такий строк розпочинається з дати проведення остаточного розрахунку.
Так, позивач у позовні заяві зазначив, що остаточний розрахунок з ним було проведено 20.03.2026.
Таким чином, судом встановлено, що перебіг місячного строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 20.03.2026 та закінчився 20.04.2026.
Позивач звернувся із цим позовом до суду 28.08.2026, (дата звернення до відділення поштового зв`язку) тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, суд критично сприймає доводи позивача щодо направлення 21.07.2026 заяви про виплату середнього заробітку та отримання відмови, оформленої листом №695/вих.ЗВГ/3100 від 04.08.2026, та зауважує, що з долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що така заява направлялася відповідачу 21.07.2026, тобто вже після пропуску місячного строку звернення до суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що саме по собі направлення відповідачу заяви про виплату середнього заробітку після спливу процесуального строку не може свідчити про вчинення позивачем своєчасних дій, спрямованих на захист свого права, а також не є обставиною, яка впливає на визначення моменту початку перебігу строку звернення до суду або свідчить про поважність причин його пропуску.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді, позивач 17.06.2026 (адміністративна справа №280/6061/26) та 09.07.2026 (адміністративна справа №280/6915/26) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами, однак позовну заяву було повернуто позивачу у зв`язку із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду.
Наведене додатково свідчить про необґрунтованість доводів позивача, що про порушення своїх прав він дізнався після звернення 21.07.2026 до відповідача із заявою про виплату середнього заробітку, у зв`язку із чим строк звернення до суду має обчислюватися з 21.07.2026.
Водночас, позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду своєчасно. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики тощо.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою публічних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, установлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
Отже, судом не встановлено жодних обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду із даною позовною заявою, у тому числі протягом розумного строку до відповідача.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
Обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оформлену відповідно до статті 167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий