КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року Київ Справа №320/63872/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у наданні Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, прийняте згідно з протоколом від 04.12.2025 номер 147.
- Зобов`язати комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації Позивача на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є здобувачем вищої освіти за денною формою навчання в Університеті Вест-Індії (Польський кампус у Варшаві), де здобуває освітній рівень магістра. 01.12.2025 він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додав документи, що підтверджують факт навчання.
Позивач вказує, що відповідач відмовив у наданні відстрочки, пославшись на відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО. На думку позивача, така вимога є необґрунтованою, оскільки він навчається у закордонному закладі освіти, який не має доступу до ЄДЕБО та не може сформувати відповідну довідку. Водночас відповідач, на переконання позивача, не надав належної оцінки поданим документам та факту його навчання за денною формою і не вжив заходів для з`ясування цих обставин.
Позивач вважає, що такі дії призвели до необґрунтованої відмови у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено як другого відповідача - Комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач -1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 проти позову заперечує з огляду на таке.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначає, що Комісією з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву позивача та подані ним документи розглянуто відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідач вважає, що Комісія діяла в межах наданих їй повноважень та не мала правових підстав замінювати документи, визначені Порядком № 560, іншими документами.
Відповідач зазначає, що для підтвердження права на відстрочку позивач мав надати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, однак такої довідки позивачем подано не було.
На думку відповідача, Комісія не наділена повноваженнями самостійно змінювати встановлений законодавством порядок підтвердження права на відстрочку.
Крім того, відповідач посилається на те, що Комісія не є юридичною особою та не має коду ЄДРПОУ, у зв`язку з чим вважає її неналежним відповідачем у цій справі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
01.12.2025 позивач звернувся через ЦНАП до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До заяви позивач долучив: довідку з ЄДЕБО, паспорт громадянина України, картку платника податків, військово-обліковий документ, довідку про статус студента, довідку про зарахування на денну форму навчання та довідку про статус студента
Позивач є здобувачем вищої освіти за денною формою навчання у закладі освіти за кордоном, де з 01.02.2025 навчається для здобуття освітнього рівня магістра.
Протоколом Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.12.2025 № 147 ухвалено рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Підставою для відмови зазначено відсутність довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки навчається у закордонному закладі освіти, який, за його твердженням, не має можливості сформувати довідку про здобувача освіти в ЄДЕБО. Вважаючи відмову у наданні відстрочки необґрунтованою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Норми права та мотиви їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон № 3543-XII.
Згідно з абзацом 4 статті 1 Закону України № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Статтею 23 Закону № 3543-XII обумовлено категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції на час спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII "Про освіту" (надалі - Закон № 2145-VIII), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок № 560 (тут і надалі у редакції на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 62 якого здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
При цьому пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає про те, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи разом із заявою про надання відстрочки від 01.12.2025 позивач долучив довідку про зарахування іноземця на денну форму навчання від 01.02.2025, якою підтверджено про зарахування позивача на період з 01.02.2025 до 29.02.2028 на денну форму навчання інженерне II рівня за напрямом підготовки інформатика до Університету Вест-Індії Польського Кампусу у Варшаві.
Проте, відповідачем відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави відсутності довідки про здобувача освіти, сформованої у ЄДЕБО.
Тому, надаючи оцінку обґрунтованості підстав для спірної відмови суд враховує таке.
Відповідно до пункту 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку № 560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Відтак, військовозобов`язаному, який претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України № 3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема довідку про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку № 560.
Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" визначено забезпечити створення та функціонування ЄДЕБО.
Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником - Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство "Інфоресурс".
Проте іноземні навчальні заклади не мають доступу до ЄДЕБО України та, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, що, своєю чергою, не може позбавляти позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації враховуючи те, що належними доказами в матеріалах справи підтверджено зарахування позивача з 01.02.2025 на денну форму навчання інженерне II рівня за напрямом підготовки інформатика до Університету Вест-Індії Польського Кампусу у Варшаві.
Натомість відповідачем не підтверджено належної перевірки поданих позивачем документів у порядку абзацу 1 пункту 60 Порядку № 560, як і подання відповідних запитів до органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку/використання інформації з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а у силу частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, підстави реалізації владної функції, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, - має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16, де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, що вимагає наведення органом військового управління конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відповідно до викладеного, на переконання суду, виникають обґрунтовані сумніви у вивченні Комісією отриманої заяви позивача та підтвердних документів, як і оцінка законності підстав для надання відстрочки, у тому числі поданням відповідних запитів, що дає підстави для висновку про порушення тим самим встановленої процедури розгляду згідно з пунктом 60 Порядку № 560. З цих підстав оскаржуване рішення не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості згідно з частиною другою статті 2 КАС України, а тому визнається судом протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.
Оскільки у цій справі відповідачем належним чином не вжито усіх заходів задля перевірки права позивача на відстрочку, а вирішення питання відстрочки із вказаних позивачем підстав потребує перевірки та оцінки з боку відповідача питання послідовності здобуття освіти, не втручаючись у компетенцію суб`єкта владних повноважень та неперебираючи на себе його функції, суд доходить висновку, що належним та відповідним порушеному праву способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно на засіданні комісії розглянути заяву позивача від 01.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням наступних висновків суду.
Положення п. 1 ч. 3 ст. 23 Закон України "Про мобілазаційну підготовку і мобілізацію" (як в редакції Закону на час винекнення спірних правовідносин так і на даний час) не пов`язують винекнення права на відстроку, у зв`язку з навчанням з умовою навчання саме в вітчизняному навчальному закладі, а також конкретного документу, який підтверджує такий факт.
Встановлення підзаконними нормативно-правовими актами відповідних процедур, виконання яких з об`єктивних підстав не може бути забезпечено військовозобов`язаним не може позбавити його права на відстрочку, у зв`язку з навчанням гарантовану Законом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2026 у справі№560/3909/26.
Обраний судом спосіб захисту, на переконання суду, повною мірою відповідає порушеному праву, забезпечить ефективне поновлення права позивача на відстрочку та вичерпне вирішення спору.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень частини третьої статті 139 КАС України та оскільки позов містить одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених / незадоволених позовних вимог.
Такий підхід викладено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20 та який є застосовним при вирішенні розподілу судових витрат зі сплати судового збору у цій справі.
Тож сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним немайновим вимогам.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом від 04.12.2025 № 147.
3. Зобов`язати Комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2025 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням правової оцінки суду, а ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення, відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 968 (девятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок судових витрат зі сплати судового збору.
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач-2: Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Сас Є.В.