РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 вересня 2026 року м. Рівне №460/15754/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неоформлення та ненаправлення у встановленому порядку Подання про присвоєння капітану ОСОБА_2 чергового військового звання «майор».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти та подати Подання про присвоєння ОСОБА_2 чергового військового звання «майор» датою виникнення права на його отримання - з 09 вересня 2025 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 видати наказ по особовому складу про присвоєння ОСОБА_2 звання «майор» з 09.09.2025 та внести відповідні зміни до наказу про звільнення від 28.03.2026 № 130.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані відпустки з урахуванням посадового окладу за 24 тарифним розрядом та окладу за військовим званням «майор» за період з 09.09.2025 по 31.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у межах ст. 117 КЗпП України у розмірі 139 552 (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 20 копійок. Виплату здійснити на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» (отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Виплату здійснити на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» (отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Ухвалою суду від 19.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 04.09.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову доповнивши прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 додатковою вимогою наступного змісту: «Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати та направити на поштову адресу позивача ОСОБА_3 оригінал грошового атестату № 1507 від 01.08.2026 та оригінали довідок до нього (довідки № 2532/152/15 та № 2531/152/15 від 01.08.2026)».
31.08.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), де позивач просив суд доповнити резолютивну частину позовної заяви новою вимогою такого змісту: «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 31 липня 2025 року № 98 (по особовому складу) в частині звільнення капітана ОСОБА_1 з посади начальника речової служби тилу логістики та призначення помічником начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 ».
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для прийняття до розгляду заяви позивача та перевіривши її на предмет прийнятності за процесуальним критерієм, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Пунктами 3 та 6 частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За правилами частини першої статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (частина друга статті 166 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною першою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, норми КАС України встановлюють вимоги до подання таких заяв: (1) заяви подаються до суду у письмовій формі; (2) заяви подаються до суду у строки, визначені нормами КАС України до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, норми КАС України, у редакції Закону №2147-VIII дозволяють позивачу скористатись правом на подання до суду заяв про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Заява Позивача подана до суду у строки, визначені нормами КАС України.
Суд констатує, що вказана заява позивача про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), шляхом доповнення резолютивну частину позовної заяви новою вимогою такого змісту: «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 31 липня 2025 року № 98 (по особовому складу) в частині звільнення капітана ОСОБА_1 з посади начальника речової служби тилу логістики та призначення помічником начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 » є фактично заявою про зміну предмету позову.
Поняття підстава позову включає в себе фактичні обставини справи та норми права, що у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При цьому слід зауважити, що необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена. А необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовільними свої, заявлені у позовній заяві, інтереси.
В будь якому випадку, зміна предмету позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду, і такою зміною не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов`язаний зі справою.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість позивача змінити предмет або підстави позову. Одночасна зміна предмету та підстав позову Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, в якій колегією суддів Верховного Суду зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
За усталеною позицією Верховного Суду під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається. Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2025 у справі №640/21016/19.
Оскільки ухвалою від 04.09.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову доповнивши прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 , а одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), де позивач просив суд доповнити резолютивну частину позовної заяви новою вимогою такого змісту: «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 31 липня 2025 року № 98 (по особовому складу) в частині звільнення капітана ОСОБА_1 з посади начальника речової служби тилу логістики та призначення помічником начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 ».
Відтак, суд дійшов висновку, що захист прав, свобод чи інтересів позивача, про які додатково зазначено у його заяві неможливий шляхом зміни підстав та предмету позову у межах справи №460/15754/26 і має здійснюватися шляхом пред`явлення нового позову з дотриманням відповідних вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
В прийнятті заяви ОСОБА_1 поданої в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Щербаков