ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/1659/25
04 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2025, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026, позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо не нарахування та не виплати з 23.06.2023 ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 23.06.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з врахування виплачених сум.
Представник позивача подав до суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №500/1659/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 , нарахованої суми пенсії у розмірі 75600 грн., зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати до суду у 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1659/25; дану заяву просив розглянути за його відсутності.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав заяву, в якій вважає, що відсутні підстави для встановлення або зміни способу та порядку виконання судового рішення у цій справі.
Так, стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, вказаною статтею визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У заяві заявник посилається, зокрема, на ст. 382 та ст. 378 КАС України.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, як видно, норми статей 382 та 378 КАС України містять різні за своєю правовою природою процесуальні інструменти, які застосовуються на стадії виконання судового рішення або після його ухвалення, і кожен із них має самостійне призначення, підстави застосування та процесуальний порядок розгляду.
По-перше, стаття 382 КАС України передбачає механізм судового контролю за виконанням судового рішення, який полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Це не є способом зміни рішення або порядку його виконання, а виключно інструментом контролю за вже визначеним обов`язком.
По-друге, стаття 378 КАС України регламентує питання відстрочення, розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання. Йдеться про процесуальні дії, які безпосередньо впливають на механізм реалізації судового рішення, змінюючи умови або спосіб його виконання.
Водночас, за змістом Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення передбачена сплата судового збору - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, зазначені процесуальні інструменти: мають різну правову природу; переслідують різні цілі (контроль, зміна порядку виконання); регламентуються окремими нормами КАС України; передбачають різні строки та процедури розгляду.
Кожна із зазначених статей регулює окремий інститут: контроль, зміну виконання. Їх одночасне застосування не є можливим, оскільки вони не є взаємодоповнюючими в межах одного процесуального звернення.
Зокрема, встановлення судового контролю (ст. 382) передбачає, що спосіб і порядок виконання вже визначені та не потребують коригування. Водночас вимога про зміну способу виконання (ст. 378) свідчить про необхідність саме перегляду цих умов. Тобто одночасне заявлення цих вимог є логічно суперечливим.
Об`єднання таких вимог ускладнює їх розгляд і суперечить принципу процесуальної визначеності.
Оскільки кожен із зазначених інститутів врегульований окремою статтею КАС України, має самостійне призначення та різний процесуальний порядок застосування, їх поєднання в одній заяві є юридично необґрунтованим та поєднання вимоги про встановлення судового контролю зі зміною способу виконання рішення є взаємовиключними за своєю суттю. Оптимальним є подання окремих заяв залежно від конкретної процесуальної потреби.
Вищевказані недоліки цієї заяви свідчать про недотримання заявником вимог ч.1 ст.167 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що таку заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.
В той же час суд роз`яснює заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 167, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення - повернути заявнику без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 04 вересня 2026 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.