Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
04 вересня 2026 р. Справа № 200/1948/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №200/1948/25, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 19 вересня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №200/1948/25 набрало законної сили 31.07.2025.
01.09.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 383 КАС України з проханням:
- постановити ухвалу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із застосування на стадії виконавчого провадження №78955471 положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, всупереч положенням його 2 абзацу 1 пункту;
- та порушення цими діями прав позивача на стадії виконання рішення Донецьким окружним адміністративним судом від 06 травня 2025 року в адміністративній справі №200/1948/25. щодо зобов`язання до виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 березня 2025 року.
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що після набрання чинності рішенням суду поточна пенсія стягувачу ОСОБА_1 виплачується боржником у неналежному розмірі, всупереч вищенаведеному судовому рішенню, ухваленому в цій справі з метою належного захисту прав, свобод і законних інтересів стягувача. Отже, внаслідок протиправного ухилення боржника від виконання вищенаведеного судового рішення передбачені ним юридичні наслідки не настали, його належне виконання та реалізація захисту порушених прав і законних інтересів стягувача не відбулася з вини боржника, що фактично зводить нанівець відправлення правосуддя іменем Держави при захисті порушених прав позивача в цій справі.
Дослідивши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені ст.167 КАС України.
Частиною 1 ст.167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Судом встановлено, що заяву подано до суду через систему "Електронний суд" та підписано адвокатом Сокиркою Ігорем Івановичем.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Як зазначено у частині першій статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, за приписами частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (з наступними змінами) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
Згідно п. 3 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення № 41).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п. 4 Положення № 41).
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення № 41 ордер має містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
При цьому, досліджуючи зміст згаданої вище норми пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, на яку міститься посилання в пп. 12.4 п. 12 Положення № 41 щодо визначення поняття групи органів, суд зазначає, що передбачене цією нормою право адвоката представляти та захищати інтереси фізичних осіб зокрема в судових органах, вказує на те, що законодавець індивідуалізує суд як окремий орган судової юрисдикції, виокремлюючи його з визначеного в цій нормі переліку інших органів. Тобто під групою таких органів в цьому разі слід розуміти не "суд", як загальне абстрактне поняття, а їх ототожнення за назвою, критерієм спеціалізації чи інстанційності (наприклад окружні адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, тощо).
Таким чином системний аналіз наведених вище норм та їх оцінка судом дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив на обов`язок адвоката вказувати в ордері назву судового органу (судових органів) в якому/яких він надає правову допомогу.
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в конкретному суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах №640/1622/20 від 02 листопада 2022 року, №640/3348/22 від 30 листопада 2022 року, №640/29008/21 від 09 січня 2023 року, № 480/1650/23 від 14 травня 2024 року, № 340/7406/23 від 04 червня 2024 року, №600/1928/24-а від 23 жовтня 2024 року.
Натомість судом з`ясовано, що разом із позовною заявою на підтвердження своїх повноважень як представника позивача, адвокатом Сокиркою І.І., надано копію ордера від 19.03.2025, в якому у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" адвокатом зазначено "судових органах з вирішення спору щодо отримання в належному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, даний ордер абстрагує можливість представництва інтересів позивача саме в конкретному суді, до якого подано позов, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Харківському окружному адміністративному суді, в тому числі й права підписання та подання заяви.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Отже, відсутність усіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 12 Положенням № 41 вказує на дефектність такого ордеру як документу, який посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво належними та достовірними доказами.
За правилами ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав передбачених ч.2 ст.167 КАС України для повернення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні заяви позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.О. Супрун