ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 340/2898/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 (суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/2898/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у невиконанні рішень суду, які набрали законної сили, а також визнати, що внаслідок довготривалого невиконання судових рішень, які набрали законної сили - спричиняється моральна шкода;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь позивача 3 % річних, що становить - 1 936,33 грн., пені, що становить 12 185,89 грн. та інфляційних збитків - 9 117,33грн., від суми заборгованості, яка становить 15 468,63 грн., а також у якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади суму в розмірі 130 000,00 грн.
В обґрунтування позивачем зазначено, що рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду у справах: № 340/5977/22 від 31.01.2023; № 340/10155/23 від 22.01.2024; № 340/2730/24 від 15.07.2024; встановлено протиправність дій - ГУ ПФУ в Кіровоградській області та покладено обов`язок здійснити перерахунок і виплату належної мені пенсії. Вказані судові рішення набрали законної сили, однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протягом тривалого часу (2023-2026 роки) не виконуються, що свідчить про систематичну протиправну бездіяльність, а також ігнорування рішень суду, які набрали законної сили з боку державного органу.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із частинами першою, другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Приписам цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у цій статті (у частинах четвертій - п`ятій) встановлені заборони об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).
Поряд з тим закон установлює норму, відповідно до якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС України).
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи те, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України не встановив обставин, які б свідчили про об`єднання позивачем у цьому позові вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вказав, що позивач зловживав процесуальними правами при подання аналогічних позовів, з посиланням на ст.45 КАС України.
Відповідно до положень статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Колегія суддів зазначає, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Отже, ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. При цьому, наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Відповідно до частини 3 статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тобто, з вказаних вище норм вбачається, що передумовою залишення без розгляду або повернення скарги, заяви, клопотання є рішення про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, або такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду зробила висновок про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 в адміністративній справі №340/2898/26 скасувати.
Справу №340/2898/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст виготовлено 31 серпня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова