П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/8151/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
04 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.12.2021, а саме - щодо незастосування щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4034,31 грн відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078 у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за той самий період з 01.03.2018 по 12.12.2021 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 83 105,62 грн як сумарний розмір щомісячної фіксованої індексації 4034,31 грн (з урахуванням проведених нарахувань).
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 16.02.2026 в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що розмір підвищення грошового доходу в березні 2018 року (А) становив не 7161,64 грн, як указано в довідці відповідача, а 428,84 грн. Відповідно, застосувавши формулу Б - А, він обґрунтовує право на щомісячну фіксовану індексацію-різницю 4034,31 грн.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримував грошове забезпечення як військовослужбовець.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2021 № 303 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.12.2021 року, що є датою його звільнення з військової служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 560/17815/23, залишеним без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не дотримання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та невиплати ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 12.12.2021 індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.12.2021, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач провів перерахунок грошового забезпечення та індексації позивача за спірний період і надіслав йому відповідь із довідкою про розміри грошового забезпечення та індексації (довідка № 754).
З довідки військової частини (довідки № 754) встановлено, що: розмір місячного грошового доходу позивача за лютий 2018 року становив 1844,32 грн; розмір місячного грошового доходу за березень 2018 року становив 9005,96 грн; розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) - 7161,64 грн.
У тій же довідці визначено, що сума можливої індексації за березень 2018 року (Б), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 грн і величини приросту індексу споживчих цін 253,30 %, становить 4463,15 грн (1762 х 253,3 % / 100).
Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22.
Виходячи з наведених у довідці цифр, відповідач дійшов висновку, що А (7161,64 грн) більше Б (4463,15 грн), а тому, у позивача не виникло право на індексацію-різницю (так звану «фіксовану індексацію») у березні 2018 року, і відповідно не було підстав для виплати такої індексації щомісячно до дати звільнення.
Позивач, не погоджуючись із таким підходом, вважає, що: розмір підвищення доходу (А) у березні 2018 року становив 428,84 грн; отже, за формулою Б - А він має право на фіксовану індексацію-різницю 4034,31 грн у березні 2018 року, яка, на його думку, мала зберігатися щомісячно до звільнення; різниця між тим, що мало бути нараховано (за його розрахунком), та фактично виплаченим становить 83 105,62 грн, які він і просить стягнути.
Водночас, позивач не подав до суду первинних бухгалтерських документів (розрахункові листи, платіжні відомості тощо), які б підтверджували інший, ніж у довідці відповідача, розмір місячного грошового доходу за лютий та березень 2018 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, Закон № 1282-XII визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Стаття 2 Закону визначає, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.
Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.
Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 4 Закону передбачає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок № 1078 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) зазначив, що Порядок № 1078 у такій редакції передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
«Поточна» індексація нараховується, коли після базового місяця індекс споживчих цін перевищує поріг 103 %.
Індексація-різниця виникає в місяці підвищення грошового доходу (у цій справі - березень 2018 року, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 щодо нових розмірів грошового забезпечення військовослужбовців) за умов, визначених абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (наприклад, постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21): у місяці підвищення грошового доходу роботодавець має порівняти: А - розмір підвищення грошового доходу в цьому місяці; Б - суму можливої індексації, що склалась у цьому місяці; якщо А більше Б - індексація у цьому місяці не нараховується, і право на індексацію-різницю не виникає; якщо А менше або дорівнює Б - працівник/військовослужбовець має право на щомісячну індексацію-різницю (Б - А), яка виплачується з місяця підвищення до наступного підвищення грошового доходу; для розрахунку Б у березні 2018 року застосовується формула: Б = прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 (1762 грн) х величина приросту індексу споживчих цін (253,30 %) / 100 = 4463,15 грн.
Ці висновки Верховний Суд неодноразово відтворював в подальших своїх постановах, що узгоджується з вимогами абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Як встановлено судом першої інстанції, у цій справі сторони фактично не заперечують, що: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 становив 1762 грн; величина приросту індексу споживчих цін станом на березень 2018 року становила 253,30 %; отже, сума можливої індексації (Б) у березні 2018 року складає 4463,15 грн.
Єдиним документом у матеріалах справи, що містить узагальнені дані про грошовий дохід за лютий та березень 2018 року, є довідка відповідача (довідка № 754), відповідно до якої: дохід за лютий 2018 року - 1844,32 грн; дохід за березень 2018 року - 9005,96 грн; отже, А = 9005,96 - 1844,32 = 7161,64 грн.
При цьому, позивач навів власний розрахунок, за яким А становить 428,84 грн, однак: не надав жодних первинних бухгалтерських документів (розрахункові листки, відомості нарахування грошового забезпечення тощо), які б підтверджували інший фактичний розмір доходу; лише арифметично «переконструював» склад доходу, фактично виключивши частину постійних складових (надбавки, інші обов`язкові виплати), що суперечить підходу Верховного Суду.
Разом із тим, Верховний Суд у справах № 400/3826/21, № 520/6243/22, № 240/23550/21 та в подальшій своїй практиці наголосив, що для цілей застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при визначенні А слід враховувати весь місячний грошовий дохід працівника/військовослужбовця, який має постійний характер, без урахування лише разових виплат.
Як вірно зазначає суд першої інстанції у цій справі: відповідач подав офіційну довідку, що містить конкретні цифри доходу за лютий і березень 2018 року; позивач, оскаржуючи висновки відповідача, не надав жодного альтернативного документального джерела, яке б підтвердило інший фактичний розмір його місячного грошового доходу.
З огляду на приписи статей 72-77 КАС України щодо розподілу обов`язку доказування, а також на сталу практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що: довідка відповідача є належним і допустимим доказом розміру доходу позивача за лютий і березень 2018 року; альтернативний «арифметичний» розрахунок позивача без підтвердження первинними документами не може бути покладений в основу судового рішення як достовірний доказ іншого розміру А.
Отже, для застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд виходить із того, що: А = 7161,64 грн, Б = 4463,15 грн.
Враховуючи значення А та Б встановлено, що А (7161,64 грн) більше Б (4463,15 грн).
Отже, право на індексацію-різницю не виникає.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин і зазначених правових позицій суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у позивача не виникло права на щомісячну індексацію-різниці в березні 2018 року; відповідно, немає правових підстав вимагати виплату індексації-різниці (у тому числі, в сумі 4034,31 грн щомісяця) за період з 01.03.2018 по 12.12.2021 року.
У зв`язку з відсутністю протиправності дій відповідача щодо невиплати саме фіксованої індексації-різниці відсутні правові підстави й для задоволення майнових вимог позивача про стягнення 83 105,62 грн.
При цьому, доводи позивача щодо необхідності застосування практики Верховного Суду у справах № 400/3826/21, № 520/6243/22, № 240/23550/21, суд першої інстанції рахував у своєму рішенні.
Доводи апеляційної інстанції щодо додаткового витребовування судом першої інстанції "потрібної" для позивача довідки колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки формування довідки є виключною компетенцією військової частини, а завданням суду є перевірка законності їхніх дій.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 у справі № 200/4613/22 звернув увагу, що суд не може самостійно, без належних доказів, «конструювати» розмір грошового забезпечення, а має оцінювати надані сторонами документи та, за потреби, вимагати від суб`єкта владних повноважень уточнювальні дані, але не підміняти собою бухгалтера/роботодавця.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.