П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/5598/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
03 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення.
1.2 В обґрунтування заяви посилається на тривале невиконання судового рішення та необхідність забезпечення його реального виконання шляхом застосування механізму примусового стягнення належних їй коштів.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 560/5598/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
2.2. У межах виконання судового рішення у зазначеній справі питання щодо способу та порядку його виконання вже було предметом розгляду суду.
Так, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року судом вирішено питання щодо способу виконання судового рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 11397,51 грн.
2.3. У подальшому ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що вимога про зміну порядку виконання рішення шляхом безспірного списання коштів органами Державної казначейської служби України фактично не стосується процедурного порядку виконання судового рішення, а зводиться до визначення способу примусового стягнення грошових коштів, який уже був визначений судом ухвалою від 04 лютого 2026 року.
2.4. 20 березня 2026 року до суду знову надійшла заява ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення.
3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення у справі № 560/5598/20 повернуто заявнику без розгляду.
3.2. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що питання, з яким заявниця звернулася до суду, вже було вирішено ухвалою від 12 березня 2026 року, якою надано оцінку вимозі щодо зміни порядку виконання рішення шляхом безспірного списання коштів органами Державної казначейської служби України.
3.3 У зв`язку з цим суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість повторного звернення та застосував положення частини другої статті 167 КАС України.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті.
4.2. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у заяві від 18 березня 2026 року не заявляла вимоги про безспірне списання коштів, а просила змінити саме порядок виконання судового рішення. Крім того, апелянт вважає, що повернення заяви без розгляду обмежує її право на доступ до правосуддя.
4.3 Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Відповідно до положень статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
1.2 Згідно із частиною 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
1.3 Частина 2 статті 167 КАС України передбачає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
1.4 КАС України передбачено право стягувача звернутися до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити або змінити спосіб чи порядок виконання судового рішення. Підставою для цього, відповідно до частини третьої вказаної статті, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
1.5 Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже зверталася до суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення у справі №560/5598/20.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року було визначено спосіб виконання судового рішення.
У подальшому, ухвалою від 12 березня 2026 року, суд розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення та відмовив у її задоволенні, зазначивши, що вимога про безспірне списання коштів органами Державної казначейської служби України фактично стосується способу примусового виконання грошового зобов`язання, який уже було визначено судом.
1.6. 20 березня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявою про зміну порядку виконання цього ж судового рішення.
При цьому, як правильно встановив суд першої інстанції, заявницею не наведено нових обставин, які виникли після постановлення ухвали від 12 березня 2026 року та свідчили б про істотне ускладнення виконання судового рішення або неможливість його виконання у визначений спосіб.
За таких обставин саме по собі повторне звернення із заявою про зміну порядку виконання судового рішення, без наведення нових обставин, не створює підстав для повторного розгляду вже вирішеного судом питання.
При цьому зміна формулювання прохальної частини заяви не змінює її суті, якщо фактично заявницею порушується питання про застосування іншого механізму примусового виконання рішення, якому суд уже надав правову оцінку.
1.7. Щодо посилань апелянта на порушення права на доступ до правосуддя, колегія суддів зазначає, що повернення заяви без розгляду у цьому випадку не свідчить про позбавлення її доступу до суду. Таке процесуальне рішення зумовлене не відмовою у праві на звернення із заявою, а встановленням того, що заявницею повторно порушено питання, яке вже було предметом судового розгляду, без наведення нових обставин, що могли б бути підставою для зміни порядку виконання судового рішення.
1.8. Отже, з огляду на те, що порушене ОСОБА_1 питання вже було предметом розгляду суду, а нових обставин, які могли б зумовити необхідність зміни порядку виконання судового рішення, не наведено, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість повторного звернення та застосував наслідки, передбачені частиною другою статті 167 КАС України.
1.9 Суд першої інстанції правильно визнав заяву позивача такою, що не відповідає вимогам статті 167 КАС України, оскільки встановлені недоліки не дають можливості її розглянути, відтак її необхідно було повернути без розгляду.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.