Судові рішення

Постанова № 139494347 у справі № 211/7995/24 від 03.09.2026

Постанова від 03.09.2026 у цивільній справі № 211/7995/24 (категорія «Надання послуг»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Остапенко В. О.

Справа№ 211/7995/24
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяОстапенко В. О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення03.09.2026
Надійшло до реєстру05.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139494347

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8932/26 Справа № 211/7995/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 211/7995/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Остапенко В.О.,

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»,

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соляник Ігор Миколайович, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 року, яке ухвалено суддею Костенко Є.К. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 червня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до постанови НКРЕКП № 1389 від 28 липня 2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» позивачу змінено місце провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Криворіжгаз», а також про необхідність здійснення споживачами природного газу оплати за надані послуги розподілу природного газу з 01 серпня 2023 року на рахунок ТОВ «Газорозподільні мережі України». Таким чином, з 01 серпня 2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

22 липня 2024 року за адресою відповідача представниками позивача було складено акт про порушення №KR-УЕ-252, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: «несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: пломба заводу-виробника пошкоджена-подвійний обжим, розрізана та склеєна, присутній клей на пломбі заводу-виробника, пломба викликає сумнів. Пломба на опалювальному приладі наявна, але розтягнуто пломбувальний дріт, кран вільно змінює положення, не пошкоджуючи охоронну пломбу». Акт про порушення був підписаний відповідачем із зауваженнями.

22 липня 2024 року представниками позивача складено протокол № 320 щодо направлення ЗВТ на експертизу.

24 липня 2024 року проведено експертизу лічильника за результатами якої складено акт № 072, висновок комісії: дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник непридатний до подальшої експлуатації.

22 серпня 2024 року, за результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії, прийнято рішення про задоволення акту про порушення та здійснення донарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 22 січня 2024 року по 22 липня 2024 року у розмірі 64 711,57 грн.

22 серпня 2024 року відповідачу із супровідним листом направлено рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у розмірі 64 711,57 грн.

Відповідач вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу в розмірі 64 711,57 грн, інфляційні втрати в сумі 2 416,46 грн, 3% річних в сумі 477,38 грн та судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу в розмірі 64 711 грн 57 коп, з подальшим перерахуванням на рахунок НОМЕР_1 , МФО 300346, відкритий в АТ «Сенс Банк», 3% річних в сумі 477 грн 38 коп, інфляційні втрати в розмірі 2 416 грн 46 коп, з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , МФО 305482, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», судовий збір у розмірі 3 028 грн, з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , МФО 305482, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Зобов`язано Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 суму помилково сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн, одержувач: ГУК у Дніпропетровській області/Довг.р-н/22030101, згідно з квитанцією до платіжній інструкції №1.383509797.1 від 03 листопада 2025 року.

Роз`яснено відповідачу, що повернення судового збору проводиться Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соляник І.М., просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача повністю, судові витрати за розгляд справи покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив із того, що наявність акта про порушення, висновку експертизи лічильника та рішення комісії оператора ГРМ автоматично підтверджує факт споживання необлікованого природного газу. Однак такий висновок є помилковим. Предметом доказування у даній справі є не факт існування акта про порушення чи пошкодження пломби, а факт отримання споживачем необлікованого природного газу та його обсяг. Сам по собі факт виявлення пошкодження пломби або непридатності лічильника не свідчить про те, що споживач фактично отримав природний газ поза обліком саме в тому обсязі, який визначений позивачем. Позивач повинен був довести: факт викривлення результатів обліку природного газу; фактичний обсяг необлікованого споживання; причинний зв`язок між виявленим порушенням та заявленими збитками. Жодна із зазначених обставин належними та допустимими доказами доведена не була. Суд фактично ототожнив наявність акта про порушення із доведеністю факту заподіяння збитків, що суперечить принципам цивільного судочинства.

Апелянт зазначає, що єдиними доказами, покладеними в основу рішення, стали документи, створені самим позивачем: акт про порушення; акт експертизи лічильника; рішення комісії; акт-розрахунок. Фактично позивач самостійно виявив порушення, самостійно його зафіксував, самостійно провів експертизу, самостійно встановив наявність порушення та самостійно визначив суму збитків. При цьому жодної незалежної судової експертизи проведено не було. Суд не перевірив достовірність зазначених документів та не надав належної оцінки тому, що всі вони походять від однієї сторони спору, яка безпосередньо зацікавлена в результаті розгляду справи.

Також зазначає, що суд першої інстанції не встановив: який обсяг природного газу реально був використаний; які саме газові прилади фактично працювали; чи використовувався котел, зазначений у розрахунку; чи відповідає заявлений обсяг реальному споживанню. Відповідач послідовно зазначав, що котел був встановлений ще у 1995 році, строк його експлуатації давно сплив, а фактично він використовується як твердопаливний. Однак, суд першої інстанції, без належного обґрунтування, відхилив зазначені доводи.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ціна позову у даній справі становить 64 711,57 грн, що менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», є Оператором газорозподільної системи України з 01 серпня 2023 року на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки проживає за даною адресою більше 15 років, згідно довідки № 3 від 06 січня 2026 року, виданої головою квартального комітету № 17, крім того факт споживання підтверджується наданими відповідачем квитанціями про сплату за спожитий газ.

22 липня 2024 року за адресою відповідача було складено акт про порушення № KR-УЕ-252, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: «несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: пломба заводу-виробника пошкоджена-подвійний обжим, розрізана та склеєна, присутній клей на пломбі заводу-виробника, пломба викликає сумнів. Пломба на опалювальному приладі наявна, але розтягнуто пломбувальний дріт, кран вільно змінює положення, не пошкоджуючи охоронну пломбу». Акт про порушення був підписаний відповідачем із зауваженнями.

22 липня 2024 року представниками позивача складено протокол № 320 щодо направлення ЗВТ на експертизу.

24 липня 2024 року проведено експертизу лічильника, за результатами якої складено акт № 072, висновок комісії: дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник непридатний до подальшої експлуатації.

22 серпня 2024 року, за результатами розгляду акту про порушення, на засіданні комісії прийнято рішення про задоволення акту про порушення та здійснення донарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 22 січня 2024 року по 22 липня 2024 року у розмірі 8721,24 м3 на суму 64 711,57 грн.

Листом № КрФ/100/103/2/ВИХ-13217-24 від 23 серпня 2024 року «Щодо нарахування необлікованого об`єму природного газу» позивач повідомив відповідача про здійснення нарахування необлікованого об`єму природного газу та направив рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у розмірі 64 711,57 грн, який відправлено поштовим відправленням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу в розмірі 64 711 грн 57 коп є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..

Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, з 01 листопада 2016 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. У відповідності до статті 38 Закону права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. У відповідності до статті 38 Закону права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Згідно пп. 11 п. ст. 1, п. 1 ст. 41 Закону, Кодекс ГРС це правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором. За приписами статті 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», є Оператором газорозподільної системи України з 01 серпня 2023 року на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Пунктом 1 та 2 гл. 1 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 п. 1 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

За п. 3 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС).

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У відповідності до пункту 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором. Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розмішена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», та відповідачем склалися відносини, що випливають з договору розподілу природного газу, в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем.

Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом ГРС, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «;Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також договором про приєднання споживача до газорозподільної системи.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.

Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодекс ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.

Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу зведених до стандартних умов, визначених законодавством (п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).

Пошкодження ЗВТ/ лічильника газу згідно п. 4 глави розділу 1 Кодексу ГРС це механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання.

Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.

За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).

Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

У разі виявлення оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. (пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС).

Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 619 (далі - Положення), встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.

Згідно з пунктом 3.2.2 Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).

Згідно з пунктом 3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації.

У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).

Пунктом 2.1 Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.

Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС у разі, якщо між оператором ГРС і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2024 року за адресою відповідача було складено акт про порушення № KR-УЕ-252, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: «несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: пломба заводу-виробника пошкоджена-подвійний обжим, розрізана та склеєна, присутній клей на пломбі заводу-виробника, пломба викликає сумнів. Пломба на опалювальному приладі наявна, але розтягнуто пломбувальний дріт, кран вільно змінює положення, не пошкоджуючи охоронну пломбу». Акт про порушення був підписаний відповідачем із зауваженнями.

22 липня 2024 року представниками позивача складено протокол № 320 щодо направлення ЗВТ на експертизу.

24 липня 2024 року проведено експертизу лічильника, за результатами якої складено акт № 072, висновок комісії: дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник непридатний до подальшої експлуатації.

22 серпня 2024 року, за результатами розгляду акту про порушення, на засіданні комісії прийнято рішення про задоволення акту про порушення та здійснення донарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 22 січня 2024 року по 22 липня 2024 року у розмірі 8721,24 м3 на суму 64 711,57 грн.

На підставі наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу в розмірі 64 711 грн 57 коп є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд першої інстанції дійшов вірноого висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, з яким позгодився суд першої інстанції та який не спростований відповідачем в апеляційній скарзі, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати та 3% річних у періоді, встановлені судом першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживача, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об`єму природного газу.

Отже, правильним є висновок суду, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», щодо нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у зв`язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ є безпідставними.

Розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ (лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку необліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводить до викривлення даних обліку природного газу. Пошкодження пломб це відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбу вального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильника газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля, або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ / лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів).

В даному випадку, несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу типу G-4 «Метрікс» зав. № 176207, 1995 року виготовлення, характеризується наступним: пломба заводу-виробника пошкоджена-подвійний обжим, розрізана та склеєна, присутній клей на пломбі заводу-виробника, пломба викликає сумнів. Пломба на опалювальному приладі наявна, але розтягнуто пломбувальний дріт, кран вільно змінює положення, не пошкоджуючи охоронну пломбу.

При цьому, 24 липня 2024 року було проведено експертизу лічильника, за результатами якої складено акт № 072, висновок комісії: дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник непридатний до подальшої експлуатації.

Відповідач був присутній при складанні акта про порушення, отримав висновок експертизи, про що свідчить його підпис у зазначених документах. Разом із цим, після отримання висновку експертизи та протягом усього судового розгляду клопотань про призначення іншої експертизи ним подано не було, скарг на дії комісії чи позовних заяв також не подано.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ є безпідставними.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_2 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соляник Ігор Миколайович,- залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.07.2026 Ухвала № 138098938 Дніпровський апеляційний суд
01.07.2026 Ухвала № 137854396 Дніпровський апеляційний суд
26.06.2026 Ухвала № 137734103 Дніпровський апеляційний суд
17.06.2026 Рішення № 137460617 Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
08.10.2025 Ухвала № 130817602 без тексту Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
30.09.2025 Постанова № 130667130 без тексту Дніпровський апеляційний суд
10.07.2025 Ухвала № 128799051 без тексту Дніпровський апеляційний суд
09.06.2025 Ухвала № 127964657 без тексту Дніпровський апеляційний суд
12.05.2025 Ухвала № 127276036 без тексту Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
10.03.2025 Ухвала № 125684497 без тексту Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
20.02.2025 Ухвала № 125279711 без тексту Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
26.12.2024 Ухвала № 124065503 без тексту Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу