справа № 626/981/26
провадження № 2/631/835/26
У Х В А Л А
п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у
04 вересня 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу»,
в с т а н о в и в :
В провадженні суду знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 626/981/26 (провадження № 2/631/835/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу», що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Проте під час вирішення справи по суті позовних вимог з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, а тому його слід залишити без руху з наступних підстав.
Так, згідно з правилом, викладеним у частині 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до приписів частин 1 - 8 статті 83 цивільного процесуального кодифікованого закону України, докази у справі подаються безпосередньо суду разом із позовом, відзивом або письмовими поясненнями тощо. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких його не можливо подати у зазначений строк; а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання причин такого неподання поважними, суд може встановити учаснику справи додатковий строк для їх подання. Докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на зміст частин 1 - 5 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електроні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Між тим, частина 6 наведеної вище статті унормовує право суду з власної ініціативи витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу, якщо було подано його копію (електронну копію).
Також вказаною нормою процесуального права визначено, що якщо оригінал письмового доказу не подано, а суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Разом з цим й припис пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», роз`яснює судам найнижчих інстанцій, що до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються:
-оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу;
-копії свідоцтв про народження дітей;
-довідки щодо розміру заробітку та інших доходів;
-а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Отже, судом достеменно встановлено, що позивач, звертаючись до суду із своїм позовом про розірвання шлюбу, не надав оригінал свідоцтва про шлюб, як і не долучив його до розгляду позовної заяви по суті, хоча мав би надати його суду.
Зважаючи на це, а також керуючись своїми дискреційними повноваженнями, наданими суду частиною 6 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України, суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу (свідоцтва про шлюб чи свідоцтва про одруження), що не є порушенням принципу верховенства права й не суперечить завданням цивільного судочинства, викладеним у статті 2 вказаного кодексу, зокрема, на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Між іншим, змістом пунктів 1, 4 - 6 та 11 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодифікованого акта України закріплено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; та неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Чинне законодавство України обумовлюэ, що за нормою статті 51 Основного Закону нашої Держави шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї, а згідно із правилами статті 104 і 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Натомість, події та дії, нерозривно пов`язані з фізичною особою, що започатковують, зміцнюють, доповнюють або припиняють її правосуб`єктність чинним законодавством України вважаються актами цивільного стану.
До таких подій і дій, зокрема, відносять народження фізичної особи, встановлення її походження, шлюб тощо. Вказані акти цивільного стану підлягають державній реєстрації.
Приписом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, шляхом складення актових записів цивільного стану.
Тому актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Він складається у двох примірниках та є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відтак, єдиним доказом факту перебування осіб у шлюбі, який позивач вважає за потрібне розірвати на підставі рішення суду, є відповідне свідоцтво органів реєстрації актів цивільного стану про шлюб.
Як вказано у статті 11 Цивільного процесуального кодексу України пропорційність цивільного судочинства полягає у тому, що суд визначає в межах, встановлених цим кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тому, ставлячи під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) свідоцтва про шлюб його оригіналу, суд не в змозі застосувати наслідки щодо цього факту, викладені у частині 6 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України, тобто не брати до уваги його копію (електронну копію), так як лише цей доказ у належний спосіб засвідчує факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, що не буде відповідати, на глибоке переконання суду, обов`язковому до дотримання принципу пропорційності.
Припис статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» покладає на суд обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Зважаючи на таке, ураховуючи, що ця справа вирішується в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що свідчить згідно з частиною 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України про її розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання, й спираючись на зміст частини 6 статті 95 наведеного кодексу щодо права суду витребувати оригінал письмового доказу, суд застосовує правило частини 11 статті 187 цивільного процесуального кодифікованого закону України й постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому цієї ухвали.
На підставі усього наведеного вище суд, дійшов висновку про те, що за таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу»слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Постановляючи ухвалу, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пунктом пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного та повноважного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», частиною 5 статті 177, частинами 11 - 13 статті 187, статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу», яка зареєстрована під єдиним унікальним № 626/981/26 (провадження № 2/631/835/26), залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 12 та 13 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України у разі усунення недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко