ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 р. Справа № 520/20416/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 (суддя: Сагайдак В.В., м. Харків) по справі № 520/20416/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.01.2023 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025, додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за липень та грудень 2020 року, за період служби з 01.03.2021 по 31.07.2023;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.01.2023 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025, додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за липень та грудень 2020 року, за період служби з 01.03.2021 по 31.07.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р., з 01.01.2023 р. по 31.07.2024 р., з 01.01.2025 р. по 01.03.2025 р., додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за липень та грудень 2020 р., за період служби з 01.03.2021 р. по 31.07.2023 р..
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р., з 01.01.2023 р. по 31.07.2024 р., з 01.01.2025 р. по 01.03.2025 р., додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за липень та грудень 2020 р., за період служби з 01.03.2021 р. по 31.07.2023 р..
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі № 520/20416/25 в частині визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025, додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за липень та грудень 2020 року, за період служби з 01.03.2021 по 31.07.2023.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що в інший період карантину ОСОБА_1 не залучалася до виконання обов`язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тому персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати, в який була включена ОСОБА_1 , не складалися та до УФЗБО ГУНП не направлялися у зв`язку з незалученням останньої до виконання вищевказаних заходів - без виділення коштів Кабінету Міністрів України з Фонду та невиділення їх МВС, Національна поліція України не має права та не може (в зв`язку з відсутністю коштів) самостійно виплачувати цю доплату будь-якому поліцейському. Крім того, зазначив, що є незрозумілим, які дії з 24.02.2022 до 31.07.2023, направлені на запобігання поширенню короновірусної хвороби, вчиняла позивач, тоді як інші поліцейські ГУНП в Харківській області виконували додаткові повноваження, передбачені статтею 24 Закону України «Про Національну поліцію». Тому посадові особи ГУНП в Харківській області діяли в межах чинного законодавства України, їх дії не є протиправними, а, відтак, позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було призупинено дію Закону про індексацію. Це означає, що протягом зазначеного періоду роботодавці, включаючи відповідача, були повністю звільнені від будь-яких обов`язків щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати. Усі попередні розрахунки та базові місяці, включно з листопадом 2015 року, втратили свою юридичну силу та актуальність на період дії цієї норми. Ігнорування цього факту свідчить про неправильне застосування як позивачем норм матеріального права, так і судом першої інстанції, що і стало підставою для подання апеляційної скарги. З 01 січня 2024 року правова ситуація щодо індексації змінилася. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX відсутня будь-яка норма, яка б передбачала призупинення дії Закону про індексацію. Це означає, що з початком 2024 року дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була повністю відновлена. Також, посилається на роз`яснення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 03.01.2024 про те, що базовим місяцем для нарахування індексації буде саме грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновлено з 1 січня 2024 року. Жодних підстав для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 до 31.07.2024 не існувало, а з 01.08.2024 по 31.12.2024 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась відповідно до чинного законодавства. Враховуючи порядок розрахунку індексів відповідно до норм Порядку № 1078, найближчим місяцем, коли ймовірно могла бути вперше нарахована індексація, є квітень 2025 року. Однак, навіть у цьому випадку, за наявною інформацією, індекс інфляції за лютий 2025 року, опублікований у березні 2025 року, становив 100,8 %, тобто не перевищив поріг у 103 %, як цього вимагає абзац 2 пункту 1 Порядку № 1078. Це призвело до того, що індексація навіть у квітні 2025 також не нараховувалась. Таким чином, у січні, лютому, березні 2025 року індексація (ані поточна, ані фіксована) не нараховується.
Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач в період з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2025 року проходила службу в Національній поліції України та відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.02.2025 № 102 о/с «По особовому складу» звільнена згідно з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за власним бажанням.
Під час проходження служби позивача відповідачем не проводилась індексація грошового забезпечення позивача та як наслідок останній не здійснювались виплати належних їй сум у період з 07.11.2015 по 31.10.2017, про що йдеться у листі ГУНП в Харківській області від 09.07.2025 № 98675-2025, та у періоди з 01.01.2023 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025, що підтверджується розрахунковими листами позивача, наданими листом ГУНП в Харківській області від 18.07.2025 № 114905-2025.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача щодо незастосування січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 є протиправними, оскільки суперечать вимогам законодавства та усталеній практиці Верховного Суду у цій категорії справ. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних і допустимих доказів того, що позивачу за зазначений період була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін. Під час судового розгляду також не встановлено обставин, які б підтверджували здійснення такої виплати. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 31.07.2024 та з 01.01.2025 по 01.03.2025 суд зазначив таке. З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було підвищено розміри посадових окладів, затверджено нові схеми тарифних розрядів, тарифні ставки та тарифні сітки посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078, саме березень 2018 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом із тим відповідач не надав доказів того, що за спірні періоди позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за службу в особливих умовах на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, суд виходив із такого. Судом установлено, що відповідно до покладених службових обов`язків позивач проходив службу на посадах, виконання яких було пов`язане з забезпеченням правопорядку, охороною інтересів держави та безпеки громадян, а також передбачало безпосередній контакт із населенням під час виконання службових повноважень. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
При цьому порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з п. п. 4, 5 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до вказаної постанови № 1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачу виплачувалась індексація у належному розмірі з урахуванням базового місяця - грудень 2023 року, колегія суддів зазначає таке.
Так, починаючи з листопада 2015 року, внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад позивача не збільшувався, з огляду на що саме листопад 2015 року є базовим місяцем для визначення індексації, а, отже, підстави для застосування іншого базового місяця відсутні.
Законом України від 03.11.2022 № 2710-ХІ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинена на 2023 рік дія Закону № 1282-ХІІ, у зв`язку з чим з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація не нараховувалась та не виплачувалася.
З 01.01.2024 дія Закону № 1282-ХІІ була поновлена.
З огляду на вказані обставини, на думку відповідача, відбулась зміна базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення та з 01.01.2024 підлягає застосуванню грудень 2023 року як базовий місяць.
Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Таким чином, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
При цьому, приписи ст. 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" стосовно того, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, не змінює встановленого Порядком № 1078 порядку визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення.
Враховуючи, що з листопада 2015 року після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад позивача не збільшувався, базовим місяцем для визначення індексації є саме листопад 2015 року.
Таким чином, нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з 31.07.2024 по 01.03.2025 із застосуванням базового місяця грудень 2023 року та січень 2025 року є неправомірним, а, отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.
При цьому, є безпідставними посилання відповідача на роз`яснення Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.01.2024 про те, що базовим місяцем буде саме грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновлене з 01.01.2024, адже такі роз`яснення не є джерелом права.
Отже, за вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період 07.11.2015 по 31.10.2017, та з 01.01.2024 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 та з 01.01.2024 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, та з 01.01.2024 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Проте, суд першої інстанції помилково виходив із того, що базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, а згодом - березень 2018 року, тоді як до спірних правовідносин підлягає застосуванню листопад 2015 року.
Разом із тим, колегія судів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з огляду на наступне.
Як вже було відзначено вище, відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022, зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є чинним та не визнавалось неконституційним.
До того ж, оскільки дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який прийнятий на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.
Тому у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023.
У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення у цій частині, а тому останнє підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про ненарахування та невиплату додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови № 375 за липень та грудень 2020 року, за період служби з 01.03.2021 по 31.07.2023, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 988, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі - Постанова № 211) установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України, котрий тривав протягом усього періоду спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами пунктів 2-5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок №485).
Порядок № 485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти) (пункт 1 Порядку № 485).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485, кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз викладених норм права дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.
Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 затверджений Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.04.2020 № 375 (далі - Порядок № 2165).
Так, відповідно до пункту 3 Порядку № 2165 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме:
1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2») (далі - Постанова № 641) одну або декілька з наступних функцій:
2) здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови № 641);
3) виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови № 641);
4) здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);
5) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до зеленого, жовтого, помаранчевого та червоного рівнів епідемічних загроз, зокрема:
- заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години);
- проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства;
- контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).
6) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 постанови 375:
- поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи; святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування);
- поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.
7) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044:
- проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту);
- заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних;
- за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу;
- рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування;
- відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти;
- рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу;
- рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу;
- проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів;
- відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків;
- рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту;
- бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу;
- заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НПУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібрання пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу);
- відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.
Відповідно до постанови від 30.09.2025 у справі № 520/5196/22 в аналогічних правовідносинах Верховний Суд дійшов висновку, що суди мають дослідити, чи змінились функціональні обов`язки та характер роботи позивачки у спірних періодах, оскільки без з`ясування й перевірки вказаних обставин неможливо достовірно встановити наявність/відсутність у особи права на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої Постановою № 375.
Позивач в період з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2025 року проходила службу в Національній поліції України на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторінгу та відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.02.2025 №102 о/с «По особовому складу» звільнена згідно з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VII за власним бажанням.
Відповідно до відповіді з ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (підрозділ, де позивач проходила службу) від 11.08.2025 за вих. №84518-2025, під час перебування на посаді ОСОБА_1 дійсно періодами відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу 2 Порядку затвердженого наказом ГУНІ в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, відповідно до Постанови КМУ №375 від 29.04.2020, та останній було виплачено: додаткова доплата до грошового забезпечення за березень 2020 року у розмірі 3 418,22 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за квітень 2020 року у розмірі 5 315,46 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за травень 2020 року у розмірі 5 314,90 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за червень 2020 року у розмірі 5 537,46 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за серпень 2020 року у розмір 1 833,22 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за вересень 2020 року у розмірі 2 462,39 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за жовтень 2020 року у розмірі 2 620,61 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за листопад 2020 року у розмірі 2. 951,15 грн; додаткова доплата до грошового забезпечення за січень 2021 року у розмірі 2963,56 грн.; додаткова доплата до грошового забезпечення за лютий 2021 року у розмірі 2130,92 грн..
В інший період карантину ОСОБА_1 не залучалася до виконання обов`язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тому персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати, в який була включена ОСОБА_1 , не складалися та до УФЗБО ГУНП не направлялися у зв`язку з незалученням останньої до виконання вищевказаних заходів.
Колегія суддів враховує, що саме керівники органів поліції наділені повноваженнями встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції та її відсотковий розмір.
Належних доказів, що підтверджують право позивача на отримання додаткової доплати на період дії карантину за липень, грудень 2020 року та за період з 01.03.2021 по 31.07.2023 матеріали справи не містять.
Доводи позивача про те, що, відповідно до інформації, що міститься в листі ГУНП в Харківській області 09.07.2025 № 98675-2025, функціональні та посадові обов`язки позивача під час несення служби передбачають безпосередній контакт з населенням (громадянами), а, отже, вона має право на отримання додаткової доплати на період дії карантину за липень, грудень 2020 та у період з 01.03.2021 по 31.07.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні докази включення позивача до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати поліцейським, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину у спірний період.
Також, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що їй в окремі періоди встановлювалась та виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах відповідно до Постанови № 375, як на підставу для задоволення позову в оскаржуваній нею частині, оскільки вказаний факт не свідчить про те, що у спірний період позивач залучалася до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину.
Колегія суддів зауважує, що лише перебування позивача на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу не є безумовною підставою отримання додаткової доплати, передбаченої Постановою № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.
Колегія суддів враховує, що нарахування і виплата додаткової доплати на період карантину здійснюється на підставі відповідних наказів керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо виплати доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що за липень та грудень 2020 року, за період служби з 01.03.2021 по 31.07.2023 у позивача відсутнє право на отримання доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до Постанови № 375 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно, оскільки належними та допустимими доказами, зокрема відповідними наказами керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області не доведено залучення позивача до виконання обов`язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, що не характерні для її функціональних обов`язків, у зв`язку зі службовою необхідністю.
Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясував обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі №520/20416/25 належить скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. ст. ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі № 520/20416/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.01.2024 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.01.2024 по 31.07.2024, з 01.01.2025 по 01.03.2025.
В іншій частині адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко