Справа № 674/1261/26
Провадження № 2-а/674/19/26
РІШЕННЯ
іменем України
02 вересня 2026 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря судового засідання Сисак К.М.
розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
23 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування свого позову на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 10 червня 2026 року № R573811 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн. за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач ОСОБА_1 не згоден з вказаною постановою та вважає її незаконною з наступних підстав.
Дізнавшись, що його електронний військово-обліковий документ містить записи такого змісту: "Порушення правил військового обліку; Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП; Дата звернення: 14.11.2025", через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста він подав відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
10 червня 2026 року через електронний кабінет він отримав електронний файл постанови із накладеним кваліфікованим електронним підписом, що є офіційним підтвердженням постанови та дає змогу перевірити її справжність. Перевіривши справжність постанови на сайті Центрального засвідчувального органу та ознайомившись з її змістом, йому стало відомо про винесення відносно нього постанови № R573811, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.
Проте, крім його вини у вчиненні правопорушення, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглядаючи справу, також мав з`ясувати, чи підлягає він адміністративній відповідальності, зокрема, чи не закінчився тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення.
У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Національної поліції з приводу допущеного ним порушення 14 листопада 2025 року. Отже, саме цю дату слід вважати датою виявлення вчиненого ним правопорушення. Відтак, тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності в даній справі закінчився 14 лютого 2026 року. Накладаючи адміністративне стягнення 10 червня 2026 року, відповідач явно діяв після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто з порушенням приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, отже, і з порушенням приписів статті 279-9 КУпАП.
На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати вказану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
23 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено судове засідання, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
24 червня 2026 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив, яким відповідач заперечив проти позову.
Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних осіб в ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою уточнення облікових даних позивачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим поштовим відправленням № R067027203440 повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у визначені в повістці дату та час. Проте, ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив. У зв`язку з цим автоматично було скеровано електронне звернення до районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про доставлення даного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.258 КУпАП протокол на ОСОБА_1 не складався, так як він подав заяву № SС1F4С174-7ВС3-F011 9997-005056844140 від 09 червня 2026 року в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, в якій не оспорював допущене порушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
На підставі поданої заяви 28 травня 2026 року винесено постанову № R573811 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Копія постанови була направлена ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку.
Крім того, відповідач не згоден з трактуванням позивача про те, що днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. При триваючому правопорушенні початок перебігу давнісного строку визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчиняються протягом більш-менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, ТЦК та СП, зберігання наркотичних засобів в невеликих розмірах, проживання без паспорта тощо.
Також позивачу нічого не заважало не чекати доставлення його районним управлінням поліції ГУНП в Хмельницькій області до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення, а звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто, коли він взнав про своє порушення та оформив відстрочку від мобілізації, тобто 18 грудня 2025 року.
Отже, позивач ОСОБА_1 подав заяву в електронній формі через ПО "Резерв+" № SС1F4С174-7ВС3-F011-9997-005056844140 (дата та час накладання кваліфікованого електронного підпису 15:52:58 09 червня 2026 року). Це і є моментом виявлення відповідачем вчиненого правопорушення.
Отже, правопорушення, вчинене позивачем ОСОБА_1 , є триваючим, позивач подав заяву про визнання лише 09 червня 2026 року, а тому його притягнуто до відповідальності правомірно, у строки, визначені ст.38 КУпАП. Спірна постанова № R573811 від 10 червня 2026 винесена з дотриманням приписів ст.38 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення та в межах одного року з дня його вчинення.
Дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Постанова № R573811 від 10 червня 2026 року є правомірною.
На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - позивач просить суд розглядати справу за його відсутності. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - відповідач просить суд розглядати справу за відсутності їхнього представника. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини
та визначив відповідно до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" позивач ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
09 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої персональні облікові дані через мобільний застосунок "Резерв+" (в тому числі: адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону - НОМЕР_1 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
10 червня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № R573811, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
В постанові № R573811 від 10 червня 2026 року вказано: за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності: 09 червня 2026 року.
Спосіб надходження заяви: через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Короткий зміст заяви: повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за в чинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Згідно ч.1 ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно ч.2 ст.235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП. При цьому, накладати адміністративні стягнення має право керівник територіального центру, а право на складення протоколу про адміністративне правопорушення мають уповноважені на те посадові особи.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП о рган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП р озглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Згідно ч.2 ст.283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно ч.9 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 відбулось за правилами ст.279-9 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Згідно ч.2 ст.279-9 КУпАП к ерівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.3 ст.279-9 КУпАП у постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Згідно ч.4 ст.279-9 КУпАП у разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова
№ R573811 від 10 червня 2026 року не відповідає вимогам ст.283 КУпАП,
оскільки не містить належного опису обставин, установлених під час розгляду справи.
Так, в постанові немає жодних відомостей про дату, час та місце виклику позивача ОСОБА_1 до ТЦК та СП.
В постанові немає жодних відомостей про те, що позивачу ОСОБА_1 направлялась повістка про виклик до ТЦК та СП.
В постанові немає жодних відомостей про те, що позивач ОСОБА_1 був обізнаний про його виклик до ТЦК та СП .
Вказаних відомостей відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав і суду під час розгляду справи.
Отже, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , приймаючи спірну постанову № R573811 від 10 червня 2026 року, обмежився лише формальним описом обставин, установлених під час розгляду справи.
Крім того, диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, тому для кваліфікації обов`язково потрібно вказувати конкретний нормативно-правовий акт чи його норму, яку було порушено.
В оскаржуваній постанові № R573811 від 10 червня 2026 рокувказано, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Проте, стаття 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Ця стаття містить шість самостійних частин, частина перша - п`ять самостійних абзаців, частина друга - два самостійних абзаци, частина третя - п`ятнадцять самостійних абзаців, частина п`ята - дванадцять самостійних абзаців, частина шоста - два самостійних абзаци, кожен з яких визначає конкретні обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За таких обставин залишається незрозумілим, в порушенні яких конкретно норм спеціального закону звинувачується позивач ОСОБА_1 .
Вказаних відомостей відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав і суду під час розгляду справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Подання позивачем заяви, в якій він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності, не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а зазначено: в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
В рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" зазначено, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо події самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Стаття 279-9 КУпАП встановлює спрощений порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, у разі визнання особою вини.
Водночас частина 2 статті 279-9 КУпАП прямо зобов`язує керівника ТЦК та СП розглядати справу та виносити постанову з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова
№ R573811 від 10 червня 2026 року винесена з порушенням вимог ст.247 КУпАП,
оскільки на момент розгляду справи закінчився строк накладення
адміністративного стягнення.
Так, згідно ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених сатттями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення є імперативним процесуальним строком, зі спливом якого суб`єкт владних повноважень втрачає правову можливість притягувати особу до адміністративної відповідальності. Закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП, є безумовною та обов`язковою підставою для закриття провадження у справі.
Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноваженій посадовій особі органу, законно наділеного правом складати документи про адміністративне правопорушення чи розглядати справу, стали відомі фактичні дані, що свідчать про вчинення особою дій чи бездіяльності, які утворюють склад адміністративного правопорушення.
Відтак, направленню керівником ТЦК та СП звернення дo органів Національної поліції передує встановлення та фіксація цим керівником самого факту вчинення конкретною особою порушення мобілізаційного законодавства.
З військово-облікового документу, сформованого 11 березня 2026 року в мобільному застосунку "Резерв+" (а/с 6), вбачається, що звертаючись 14 листопада 2025 року до Національної поліції з приводу неприбуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП, відповідач вже володів усією повнотою інформації про вчинене правопорушення та належно зафіксував цей факт у базах даних.
З витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" (а/с 28) вбачається, що 17 листопада 2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрив адміністративну справу № F3496960 за статтею 210-1 КУпАП за фактом неприбуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП. Результат розгляду справи - винесення постанови № R573811 від 10 червня 2026 року.
Таким чином днем виявлення відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 факту неявки позивача ОСОБА_1 до ТЦК та СП слід вважати 14 листопада 2025 року.
Відповідно до ч.7 ст.38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення (14 листопада 2025 року) закінчився 14 лютого 2026 року.
Оскаржувана постанова № R573811 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 10 червня 2026 року, тобто поза межами трьохмісячного строку, встановленого законом.
Пояснення відповідача про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності підлягає обчисленню лише з моменту подання позивачем заяви від 09 червня 2026 року в порядку ст.279-9 КУпАП, суд вважає безпідставним та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права.
Подання особою заяви про визнання правопорушення в порядку ст.279-9 КУпАП не зупиняє, не перериває перебіг строків, визначених ст.38 КУпАП, та не скасовує дії приписів п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Якщо на момент надходження такої заяви або на момент розгляду справи строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчилися, керівник ТЦК та СП зобов`язаний винести постанову про закриття провадження у справі, а не притягувати особу до відповідальності та накладати штраф.
Висновок суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, скасування постанови про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відшкодування судових витрат.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За подання до суду позовної заяви про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через систему "Електронний суд" та подав всі процесуальні документи в електронній формі, тому для відповідного розміру ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.
За подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 665,60 грн. (квитанція про сплату № 7ТМ8-КМ1S-QR4E від 20 червня 2026 року), хоча мав сплатити 532,48 грн.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн.
Суд роз`яснює позивачу ОСОБА_1 , що оскільки він вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому решта витрат по сплаті судового збору в сумі 133,12 грн. може бути повернута за його клопотанням в порядку п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.5 - 11, 73 - 77, 90, 132, 139, 241 - 246, 250, 286 КАС України, ст.ст.210-1, 235, 245 - 249, 251, 252, 254, 256, 258, 268, 276, 278 - 280, 283, 287 - 289, 293 КУпАП, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № R573811 від 10 червня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 17000 грн. - скасувати.
Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження по АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ,
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ,
витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн. (П`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Повне ім`я та найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м.Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження по АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2026 року.
Суддя Посунько Г.А.