Справа № 134/1310/26
2-о/134/51/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 вересня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю: секретаря судового засідання Чорної В.В.
заявниці ОСОБА_1
її представника - адвоката Глушкової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
встановив:
20 липня 2026 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подала заяву про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_5 .
Заявниця є спадкоємцем першої черги за законом, а також спадкоємцем за заповітом від 28 серпня 1996 року. Іншим спадкоємцем за заповітом був її брат - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; його спадкоємцями є дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Після смерті свого чоловіка (батька заявниці) ОСОБА_5 проживала одиноко, однак протягом останніх двох років перед її смертю заявниця здійснювала за нею догляд, проживала разом із нею в її будинку, вела господарство та несла витрати на утримання будинку. Таким чином, заявниця у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживала з нею на час відкриття спадщини.
Водночас місце проживання заявниці було зареєстроване за іншою адресою. Встановлення заявленого факту необхідне заявниці для оформлення спадкових прав та отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
З огляду на викладене, представник заявниці просить суд встановити факт, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи за правилами окремого провадження. Окрім того, задоволено клопотання представника заявниці про витребування доказів та заяву про виклик свідків.
У судовому засіданні 02 вересня 2026 року заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Глушкова О.І. підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.
Заявниця пояснила, що протягом останніх двох років перед смертю матері - ОСОБА_5 проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я матері забрала її до себе, здійснювала за нею догляд, і до дня смерті вони проживали разом за вказаною адресою.
Представник заявниці - адвокат Глушкова О.І. вказала, що при складанні заяви помилково зазначила, що ОСОБА_1 проживала разом із матір`ю у будинку останньої. Насправді заявниця забрала матір до себе і вони спільно проживали за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, її представника, показання свідків та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Крижопіль Вінницької області померла ОСОБА_5 , яка була матір`ю заявниці. На день смерті вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту, посвідченого 28 серпня 1996 року завідувачем Крижопільської державної нотаріальної контори Питель М.С., ОСОБА_5 заповіла належний їй будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1 , а також усе те, що на день смерті буде належати їй за законом, своїм дітям - сину ОСОБА_6 та дочці ОСОБА_1 в рівних частках.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкова справа до майна ОСОБА_5 не заводилася.
Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 02 квітня 2008 року; копією свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_2 від 25 березня 1952 року, в якому її батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 3 травня 1975 року, з якого вбачається, що заявниця у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище із « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »; копією довідки Управління ДМС у Вінницькій області від 06 серпня 2026 року про зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 на день її смерті; копією заповіту ОСОБА_5 ; копією довідки КП «Тульчинське МБТІ» від 27 квітня 2026 року № 580 про належність ОСОБА_5 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомленням Крижопільської державної нотаріальної контори від 28 серпня 2026 року № 62/01-16; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 86289410 від 10 серпня 2026 року.
Судом також встановлено, що батько заявниці - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , повторно виданого 08 травня 2026 року.
Брат заявниці - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 27 січня 2025 року.
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади № 2026/003452847, сформованого 04 березня 2026 року, місце проживання ОСОБА_1 з 10 січня 1990 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Відомості про зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою відсутні.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами заявниці, кожна окремо, підтвердили, що протягом останніх двох років до смерті ОСОБА_5 постійно проживала разом із заявницею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Свідки пояснили, що у зв`язку з похилим віком та поганим станом здоров`я ОСОБА_5 заявниця забрала матір до себе та здійснювала за нею догляд. Наприкінці життя ОСОБА_5 була лежачою та потребувала постійної сторонньої допомоги. Свідкам також відомо, що у заявниці був брат, який проживав далеко від матері.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 за життя склала заповіт, яким належний їй будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1 , а також усе те, що на день смерті буде належати їй за законом, заповіла своїм дітям - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у рівних частках. Отже, заявниця ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, для вирішення питання про прийняття спадщини спадкоємцем у порядку, передбаченому частиною третьою статті 1268 ЦК України, визначальним є встановлення факту його постійного проживання разом зі спадкодавцем саме на час відкриття спадщини.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожен учасник справи повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації нею спадкових прав як спадкоємця за заповітом. Встановити цей факт у позасудовому порядку заявниця не має можливості, а його встановлення не пов`язане з вирішенням спору про право.
За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність правових підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із її матір`ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_7 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_8 .
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_9 .
Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.
Суддя