Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5641/25
Номер провадження 2/299/2057/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", в особі представника Фраткіної Тетяни Федорівни, до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу розподілу природного газу на підставі Типового договору розподілу природного газу, до умов якого відповідач приєднався шляхом фактичного споживання природного газу та оплати відповідних рахунків за об`єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . 17 травня 2024 року представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» під час перевірки вузла обліку природного газу за вказаною адресою виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника газу) - зокрема, невідповідність відтиску тавра на пломбі відлікового механізму взірцю відтисків пломби заводу-виробника. За результатами перевірки складено акт про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року, який підписано відповідачем без зауважень. Цього ж дня лічильник газу було демонтовано та направлено на експертизу. За результатами експертизи, проведеної 23 травня 2024 року, складено акт експертизи № 34894, яким підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. Крім того, довідкою ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 2499 від 23 травня 2024 року лічильник газу визнано таким, що не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020. 13 червня 2024 року акт про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року розглянуто комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», яка прийняла рішення про його задоволення. У зв`язку з виявленим порушенням позивачем, відповідно до положень Кодексу газорозподільних систем, здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01 січня 2024 року по 17 травня 2024 року. Відповідно до розрахунку об`єм необлікованого природного газу становить 5 168 куб. м, а його вартість - 38 346,56 грн. Зазначену суму позивач пред`явив відповідачу до сплати окремим платіжним рахунком та вимогою № ЗФ/100/Вих-3066-24 від 19 червня 2024 року, однак відповідач її не сплатив. Посилаючись на зазначені обставини, положення договору розподілу природного газу, Кодексу газорозподільних систем, статей 15, 16, 526, 527, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України та статей 4, 27, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 38 346,56 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а також 2 422,40 грн судового збору.
Представник позивача Фраткіна Т.Ф. про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином, шляхом отримання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій зазначила, що відзиву на позовну заяву від відповідача не отримано. Просила розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі його представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Водночас 02 вересня 2026 року через канцелярію суду ним подано заяву, в якій відповідач просив провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - адвокат Естінко Т.Е. у судове засідання також не з`явилася. Через систему «Електронний суд» 27 серпня 2026 року представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи, в якій зазначено, що адвокат перебуває у відпустці за межами України, у зв`язку з чим не має можливості взяти участь у судовому засіданні.
Крім того, судом встановлено, що 28 липня 2026 року представником відповідача - адвокатом Естінко Т.Е. вже подавалася заява про відкладення розгляду справи. У вказаній заяві підставою для відкладення судового засідання зазначалася зайнятість представника в іншому судовому засіданні.
Таким чином, відповідач повідомив суд про неможливість особистої участі у судовому засіданні та просив розглянути справу без його участі, тоді як його представник просила відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через перебування за межами України.
Суд, дослідивши питання щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача та його представника, виходить із того, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи. При цьому 02 вересня 2026 року відповідач особисто подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, чим фактично висловив свою волю щодо проведення судового розгляду за його відсутності.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи особисту заяву відповідача про розгляд справи без його участі, належне повідомлення учасників справи про судове засідання, а також те, що представником відповідача раніше вже заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Естінко Т.Е., за наявними у матеріалах справи доказами.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено копію Типового договору розподілу природного газу, заяву-приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу, документи щодо встановлення та опломбування лічильника газу, а також документи, що підтверджують наявність у відповідача особового рахунку та здійснення ним споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження факту виявлення порушення позивачем подано акт про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року, складений представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за результатами перевірки вузла обліку природного газу за вказаною адресою. Зазначений акт підписаний відповідачем без зауважень.
Також до матеріалів справи долучено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки та пломб на експертизу, акт експертизи лічильника газу № 34894 від 23 травня 2024 року, а також довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2499 від 23 травня 2024 року.
Згідно з актом експертизи № 34894 від 23 травня 2024 року, під час дослідження лічильника газу типу ВК-G4, заводський номер 11825185, виробництва Elster, встановлено невідповідність відтиску тавра на пломбі відлікового механізму взірцю відтисків пломби заводу-виробника. В акті зазначено, що виявлені відмінності у формі та шрифті відтисків на аверсі та реверсі пломби свідчать про її заміну.
Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2499 від 23 травня 2024 року встановлено, що зазначений лічильник газу не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020, зокрема у зв`язку з наявністю пошкоджень у вигляді вм`ятин та подряпин на кронштейнах кришки відлікового механізму та корпусі біля пломби відлікового механізму.
Позивачем також подано витяг з рішення комісії Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 13 червня 2024 року, яким акт про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року розглянуто та задоволено.
На підтвердження здійснення розрахунку вартості необлікованого природного газу позивачем надано розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, відповідно до якого за період з 01 січня 2024 року по 17 травня 2024 року обсяг необлікованого природного газу становить 5 168 м?, а його вартість - 38 346,56 грн.
Також позивачем подано копію вимоги № ЗФ/100/Вих-3066-24 від 19 червня 2024 року про сплату вартості необлікованого природного газу та докази її направлення відповідачу.
Крім того, на підтвердження правомірності здійснення діяльності з розподілу природного газу позивач послався на постанову НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 про видачу ТОВ «Газорозподільні мережі України» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та постанову НКРЕКП від 27 грудня 2023 року № 2509, якою внесено зміни до відповідної постанови та визначено територію діяльності Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у межах Закарпатської області.
Після подання представником відповідача клопотань позивачем додатково подано акти про виправлення технічної помилки (описки) в акті експертизи № 34894 від 23 травня 2024 року та довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2499 від 23 травня 2024 року, а також фотоматеріали лічильника газу та пломб, зроблені під час проведення експертизи.
Позивач зазначив, що розбіжність у показниках лічильника, зазначених у первинних документах, має виключно технічний характер та не змінює змісту і суті акта експертизи та довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, перевіривши доводи та заперечення учасників справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем суб`єкти ринку природного газу, у тому числі споживачі, які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним договором та договором приєднання.
Згідно з пунктом 1.3 Типового договору фактом приєднання споживача до його умов, зокрема, є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, у тому числі документально підтверджене споживання природного газу та/або сплата рахунка оператора ГРМ.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу розподілу природного газу, які регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем та Типовим договором розподілу природного газу.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» за договором розподілу природного газу оператор ГРМ зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та на умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГРМ вартість послуг розподілу природного газу.
Пунктами 5.2, 5.4 Типового договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку, визначеного у заяві-приєднанні, з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Водночас споживач відповідно до пункту 7.4 Типового договору зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, забезпечувати належну експлуатацію власних газових мереж, не перешкоджати оператору ГРМ у здійсненні передбачених Кодексом заходів щодо забезпечення точності обліку природного газу, а також забезпечувати безперешкодний доступ представників оператора ГРМ до об`єкта для проведення перевірки вузла обліку, лічильника газу, його показань, пломб, виконання інших передбачених законодавством робіт.
Представниками Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 17 травня 2024 року за адресою проживання відповідача ОСОБА_1 проведено перевірку комерційного вузла обліку природного газу.
Під час перевірки виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, а саме лічильника газу Elster, заводський № 11825185, 2018 року виготовлення, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ є порушенням, за наявності якого здійснюється нарахування необлікованого об`єму природного газу.
Виявлене порушення зафіксовано в акті про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року.
Як убачається з матеріалів справи, зазначений акт складено у присутності споживача ОСОБА_1 та підписано ним без зауважень.
Того ж дня лічильник газу було демонтовано та направлено на експертизу, про що складено відповідний протокол щодо направлення ЗВТ та пломб на експертизу.
За результатами експертизи, проведеної 23 травня 2024 року, складено акт експертизи № 34894, у якому зафіксовано, що відтиск тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю відтисків пломби заводу-виробника Elster, а відмінності у формі та шрифті відтисків на аверсі та реверсі пломби свідчать про її заміну.
У цьому ж акті експертизи зазначено, що пломба лічильного механізму встановлюється для забезпечення захисту лічильника та попередження неконтрольованого або несанкціонованого від`єднання відлікового механізму від вимірювальної групи лічильника, внаслідок якого припиняється кінетичний зв`язок між вимірювальною групою та лічильним механізмом, що може призвести до необліку або викривлення даних обліку природного газу.
Крім того, за результатами метрологічного дослідження Державним підприємством «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 23 травня 2024 року видано довідку № 2499 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, відповідно до якої лічильник типу ВК-G4, заводський № 11825185, не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020.
Суд бере до уваги, що в акті експертизи № 34894 та довідці № 2499 містилося технічне зазначення показника лічильника «13030 м3», тоді як під час демонтажу лічильника відповідно до акта про порушення його показник становив 14105 м3.
Разом з тим позивачем до матеріалів справи подано акти про виправлення технічної помилки (описки) в акті експертизи № 34894 та довідці № 2499, а також фотоматеріали лічильника та пломб під час проведення експертизи.
Зазначені документи суд оцінює у сукупності з іншими доказами та приходить до висновку, що саме по собі технічне зазначення показника лічильника у відповідних документах не спростовує встановленого факту втручання у роботу ЗВТ та не змінює змісту висновків експертного дослідження щодо стану пломби та лічильника.
При цьому відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував висновки акта експертизи № 34894, зокрема іншого експертного дослідження, висновку спеціаліста чи іншого документа, який би підтверджував відсутність несанкціонованого втручання в роботу лічильника.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку газу та пломб відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Актом встановлення лічильника газу від 7 листопада 2019 року підтверджено встановлення у відповідача лічильника Elster, заводський № 11825185, та його опломбування. Цим актом також визначено, що відповідальність за збереження лічильника, цілісність заводських пломб, повірочних тавр та пломб, встановлених оператором ГРМ, несе споживач.
Таким чином, відповідач, прийнявши лічильник на відповідальне зберігання після його встановлення та опломбування, був зобов`язаний забезпечити його належний стан та цілісність установлених пломб.
Суд при вирішенні спору враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2026 року у справі № 542/881/19.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на порядок проведення експертизи ЗВТ та пломб. Зокрема, у пункті 115 зазначено, що під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі, а результати огляду заносяться до акта експертизи ЗВТ. Пунктом 116 цієї постанови зазначено, що за рішенням комісії може здійснюватися додаткова експертиза пломби чи ЗВТ у частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлений ЗВТ чи пломба, відповідними органами та установами.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у пунктах 112-123 цієї постанови звернула увагу на послідовність дій оператора ГРМ: складення акта про порушення, його розгляд комісією, проведення експертизи у випадках, передбачених Кодексом ГРМ, прийняття відповідного рішення за результатами розгляду та, у разі підтвердження експертизою несанкціонованого втручання в ЗВТ, здійснення нарахування необлікованого об`єму природного газу.
У цій справі наведена процедура дотримана. Так, 17 травня 2024 року складено акт про порушення № ZK 001700, лічильник демонтовано та направлено на експертизу, 23 травня 2024 року проведено експертизу та складено акт № 34894, а 13 червня 2024 року акт про порушення розглянуто комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», за результатами чого його задоволено.
Таким чином, судом не встановлено порушення оператором ГРМ встановленої Кодексом ГРМ процедури фіксації порушення, вилучення та дослідження ЗВТ, його експертизи та прийняття рішення за результатами розгляду акта про порушення.
При цьому суд звертає увагу, що положення пункту 116 постанови Великої Палати Верховного Суду передбачають можливість проведення саме додаткової експертизи у разі відповідного рішення комісії. Отже, сама можливість проведення додаткового дослідження не означає автоматичної необхідності його проведення у кожному випадку, а залежить від наявності відповідних підстав.
Відповідач та його представник не заявляли перед оператором ГРМ вимоги про проведення додаткової експертизи у порядку, передбаченому Кодексом ГРМ, а також не заявляли у суді клопотання про призначення судової чи повторної експертизи лічильника.
Тобто відповідач, будучи обізнаним про результати проведеної експертизи, не скористався передбаченими законом процесуальними можливостями для перевірки або спростування її результатів шляхом проведення повторного чи додаткового експертного дослідження.
Саме лише посилання представника відповідача на відмінність зазначеного у документах показника лічильника та на відсутність, на її думку, взірця пломби заводу-виробника не є достатнім для спростування висновків експертизи, оскільки такі обставини не усувають встановленого експертним дослідженням факту невідповідності відтиску пломби взірцю пломби виробника та факту її заміни.
Більше того, відповідач під час складання акта про порушення не висловив заперечень щодо виявленого порушення, не вимагав проведення експертизи в порядку, передбаченому Кодексом ГРМ, а після проведення експертизи не подав доказів, які б спростовували її висновки.
Отже, за встановлених обставин суд вважає акт експертизи № 34894 належним та допустимим доказом, який у сукупності з актом про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року, актом встановлення лічильника, довідкою про непридатність ЗВТ, рішенням комісії та іншими матеріалами справи підтверджує факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
Що стосується заявлених представником відповідача клопотань про виклик свідків, витребування доказів та залишення позову без руху, суд приходить до наступного.
Представником відповідача адвокатом Естінко Т.Е. заявлено клопотання про виклик у судове засідання як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача посилалася, зокрема, на різницю у показниках лічильника, зазначених в акті про порушення та в акті експертизи, а також на питання щодо наявності взірців пломб заводу-виробника.
Відповідно до статті 90 ЦПК України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Згідно з частиною другою статті 91 ЦПК України у заяві про виклик свідка повинні бути зазначені, зокрема, обставини, які свідок може підтвердити. Для спрощеного позовного провадження така заява має бути подана до початку першого судового засідання у справі.
Зі змісту заяви представника відповідача не вбачається конкретизації, які саме обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, кожен із зазначених свідків може підтвердити своїми безпосередніми показаннями.
При цьому наведені у клопотанні обставини щодо показника лічильника та результатів його експертизи вже підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а позивачем надано акти про виправлення технічних помилок та фотоматеріали, що безпосередньо стосуються спірного лічильника та пломб.
Представником відповідача також не наведено, які саме фактичні обставини можуть бути встановлені шляхом допиту кожного із заявлених свідків та яким чином їх показання можуть спростувати висновки проведеної експертизи.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність необхідності у виклику зазначених осіб як свідків, оскільки їх допит не сприятиме встановленню обставин, які не можуть бути встановлені на підставі наявних у справі письмових доказів.
У зв`язку з цим у задоволенні клопотання про виклик свідків слід відмовити.
Представник відповідача також просила витребувати від позивача документи, які підтверджують право власності або користування газопроводами на території с. Підвиноградів Берегівського району Закарпатської області, посилаючись на те, що ТОВ «Газорозподільні мережі України», на її думку, не має статусу оператора ГРМ на відповідній території.
Суд не знаходить підстав для задоволення цього клопотання.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання має стосуватися доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Постановою НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 ТОВ «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації товариства.
Постановою НКРЕКП від 27 грудня 2023 року № 2509 внесено зміни до постанови № 1839, відповідно до яких територією провадження діяльності, зокрема, визначено Закарпатську область із зазначенням Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Отже, повноваження ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо здійснення діяльності з розподілу природного газу на території Закарпатської області виникають із відповідного рішення регулятора та виданої ліцензії, а не виключно з права власності на кожну окрему ділянку газорозподільної системи.
При цьому представником відповідача не наведено конкретних обставин, які могли б свідчити про те, що на дату виявлення порушення позивач не мав повноважень здійснювати діяльність з розподілу природного газу за місцем знаходження об`єкта відповідача.
Саме лише припущення представника відповідача про відсутність права власності чи користування окремими газопроводами не спростовує чинності виданої НКРЕКП ліцензії та не доводить відсутності у позивача статусу оператора ГРМ.
Крім того, відповідач протягом усього періоду користування природним газом отримував відповідні послуги розподілу, а матеріалами справи підтверджується існування договірних правовідносин між сторонами.
За таких обставин витребування документів щодо права власності чи користування газопроводами не має істотного значення для вирішення питання про наявність у відповідача обов`язку оплатити вартість необлікованого природного газу, оскільки предметом спору є встановлений факт несанкціонованого втручання в роботу належного відповідачу вузла обліку та правомірність здійсненого у зв`язку з цим донарахування.
У зв`язку з цим у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.
Представник відповідача просила залишити позовну заяву без руху, посилаючись на ненадання відповідачу копій окремих документів, зокрема виписок з ЄДРПОУ, довіреності адвоката та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України при поданні позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що позовну заяву подано позивачем через систему «Електронний суд» із дотриманням вимог процесуального законодавства, а до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують статус позивача та повноваження його представника.
При цьому представником позивача надано докази надсилання відповідних документів представнику відповідача, а сама адвокат Естінко Т.Е. має доступ до матеріалів електронної судової справи.
Суд також враховує, що питання відповідності позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі. У даній справі ухвалою суду від 16 грудня 2025 року провадження відкрито, а справа прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав для висновку про те, що після відкриття провадження виникли обставини, які свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України та перешкоджають розгляду справи по суті, судом не встановлено.
Відповідно до статті 185 ЦПК України залишення позовної заяви без руху є процесуальним механізмом усунення недоліків позовної заяви на стадії її прийняття судом, а не способом затягування розгляду справи після відкриття провадження.
Таким чином, доводи представника відповідача про необхідність залишення позовної заяви без руху є необґрунтованими, а підстави для задоволення відповідного клопотання відсутні.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача, внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об`ємів природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, у тому числі комерційного вузла обліку.
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період, визначений Кодексом, але не більше ніж за шість місяців.
Як встановлено судом, оператором ГРМ проведено відповідний розрахунок за період з 1 січня 2024 року до 17 травня 2024 року.
Розрахований об`єм необлікованого природного газу становить 5168 м3, а його вартість - 38 346,56 грн.
Зазначений розрахунок здійснено на підставі встановленого порушення та відповідно до порядку, передбаченого Кодексом ГРМ.
Акт про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року розглянуто комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення 13 червня 2024 року, за результатами чого його задоволено.
Вартість необлікованого об`єму природного газу пред`явлено відповідачу до сплати окремим платіжним рахунком та вимогою № ЗФ/100/Вих-3066-24 від 19 червня 2024 року.
Відповідач зазначену суму добровільно не сплатив.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, встановивши факт несанкціонованого втручання відповідача у роботу ЗВТ, дотримання оператором ГРМ передбаченої Кодексом ГРМ процедури фіксації порушення, проведення експертизи, розгляду акта про порушення та здійснення відповідного розрахунку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованого природного газу.
При цьому суд виходить не лише з окремого доказу, а з їх сукупності: акта про порушення № ZK 001700 від 17 травня 2024 року, акта встановлення та опломбування лічильника від 7 листопада 2019 року, протоколу направлення ЗВТ на експертизу, акта експертизи № 34894 від 23 травня 2024 року, довідки № 2499 про непридатність ЗВТ, рішення комісії від 13 червня 2024 року, розрахунку необлікованого об`єму природного газу, вимоги про сплату та інших матеріалів справи.
Суд вважає, що наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою в частині істотних для справи обставин та у своїй сукупності підтверджують факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері газопостачання.
Натомість відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування встановленого порушення, правомірності проведеної експертизи чи правильності здійсненого розрахунку.
Саме по собі заперечення проти позову або посилання на окремі технічні неточності у документах не є достатнім для спростування сукупності доказів, наданих позивачем.
Суд також враховує, що відповідач не заявляв клопотання про призначення у цій справі судової експертизи лічильника газу, не просив про проведення повторної експертизи та не подав іншого експертного висновку, який би спростовував висновки акта експертизи № 34894.
Отже, доводи представника відповідача щодо необхідності перевірки результатів експертизи фактично не підкріплені належним доказом, який міг би поставити під обґрунтований сумнів висновки проведеного експертного дослідження.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач довів факт порушення відповідачем вимог Кодексу ГРМ, факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, правомірність здійсненого донарахування та наявність у відповідача обов`язку сплатити вартість необлікованого природного газу в сумі 38 346,56 грн.
Відповідно, позовні вимоги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про стягнення з ОСОБА_1 38 346,56 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", в особі представника Фраткіної Тетяни Федорівни, до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії суму вартість необлікованого об`єму спожитого природного газу в розмірі 38346 (тридцять вісім тисяч триста сорок шість) гривень 56 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії, місцезнаходження: 88015, м. Ужгород, вул. Євгена Коновальця, 2 Закарпатської області, код ЄДРПОУ 45365917.
Представник позивача, Фраткіна Тетяна Федорівна, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. К.Чапека, 12 Закарпатської області.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Представник відповідача адвокат Естінко Тетяна Емілівна, м. Виноградів, вул. Зелена, 48 Берегівського району Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Дочинець С. І.