Справа № 450/3191/26 Провадження № 2/450/2645/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
в с т а н о в и в:
Представник позивача Лукашук П.А. через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 231699 грн. 44 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та 30000 грн. моральної шкоди.
Мотивував позовні вимоги тим, що 08.12.2025 року о 08 год. 20 хв. на 529 км + 440 м. автодороги М-06 «Київ-Чоп», в с. Гамаліївка, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_1 , порушивши вимоги ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 . Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року по справі № 308/625/26 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні згаданої вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 850 грн. Вказав, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «УПСК» згідно полісу №ЕР-229059449, куди ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. 03.04.2026 року ПрАТ «УПСК» здійснило виплату на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в межах ліміту у сумі 250000 року. Згідно висновку експерта № 23003 від 08.03.2026 року ринкова вартість транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП 08.12.2025 року), становила 726838 грн. 36 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становила 2376192 грн. 91 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 08.12.2025 року, становила 813448 грн. 34 коп. Вартість автомобіля марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 08.12.2025 року, (в пошкодженому стані), визначена як утилізаційна вартість, становить 250000 грн. Розмір матеріального збитку (завданої шкоди) пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП 08.12.2025 року, становить 481699 грн. 44 коп. Вказав, що відповідно до наданої Управлінням поліції охорони в Закарпатській області відповіді на адвокатський запит та долучених до неї документів, встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у службових відносинах із Управлінням поліції охорони в Закарпатській області, виконував обов`язки командира взводу реагування Ужгородського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області та діяв у межах покладених на нього службових завдань. Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок з відшкодування завданої позивачу шкоди. Крім цього, ОСОБА_1 внаслідок ДТП завдано матеріальної шкоди, яка оцінена в 30000 грн., що полягає у знищенні його транспортного засобу, отриманні тілесних ушкоджень у виді забоїв коліна і лівого колінного суглобу, раптовістю та небезпекою події, усвідомлення можливих тяжких наслідків для здоров`я, а також страху за власне життя, виникнення тривожних станів, підвищеної емоційної напруженості, порушенні звичного способу життя та психологічного комфорту. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2616 грн. 99 коп. сплаченого судового збору, 14000 грн. витрат на проведення експертизи та 30000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача.
Ухвалою від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
09.07.2026 року представником відповідача Юрик Б.І. подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що визначений стороною позивача розмір моральної шкоди є явно завищений та не підкріплений жодними належними та допустимими доказами, як орієнтований розмір витрат на професійну правничу допомогу.
10.07.2026 року представником позивача Лукашук П.А. подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно мотивів якої просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказав, що покликання сторони позивача в частині відсутності доказів на підтвердження понесення ОСОБА_1 моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки сам факт знищення автомобіля внаслідок ДТП є самостійною та достатньою підставою для підтвердження спричинення моральної шкоди зважаючи на наявність негативного впливу на моральний стан останнього. Крім цього, позивачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримано травми.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року по справі № 308/625/26 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні згаданої вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 850 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної вище постанови, 08.12.2025 року о 08 год. 20 хв. на 529 км + 440 м. автодороги М-06 «Київ-Чоп», в с. Гамаліївка, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_1 , порушивши вимоги ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
За ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 .
10.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 05.03.2026 року в інтересах останнього звернувся представник ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування.
03.04.2026 року ПрАТ «УПСК» здійснило виплату на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в межах ліміту у сумі 250000 року, що підтверджується роздруківкою знімку екрана із мобільного застосунку банку.
Як вбачається з відповіді Управління поліції охорони в Закарпатській області на адвокатський запит № 425-2026 від 07.04.2026 року та долучених до неї документів, ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у службових відносинах із Управлінням поліції охорони в Закарпатській області, виконував обов`язки командира взводу реагування Ужгородського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області та діяв у межах покладених на нього службових завдань.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зі змісту ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
В силу вимог ч. 3 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові (регламентні) виплати за внутрішнім договором страхування, крім регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини першої статті 43 цього Закону, обмежуються страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день укладення такого договору.
23.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Холодцов Д.В. з метою проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи та уклав відповідний договір № 23003 від 23.12.2025 року.
Як встановлено з висновку судового експерта № 23003 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 08.03.2026 року, складеного та підготовленого для подання до суду згідно ч. 5 ст. 106 ЦПК України судовим експертом Холодцов Д.В., який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, ринкова вартість транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП 08.12.2025 року), становила 726838 грн. 36 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становила 2376192 грн. 91 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 08.12.2025 року, становила 813448 грн. 34 коп. Вартість автомобіля марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 08.12.2025 року, (в пошкодженому стані), визначена як утилізаційна вартість, становить 250000 грн. Розмір матеріального збитку (завданої шкоди) пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП 08.12.2025 року, становить 481699 грн. 44 коп.
Даний висновок експерта складено у повній відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а відтак, суд, при визначенні сум страхового відшкодування покладатиметься на такий.
При цьому, експертом допущено арифметичну описку в частині розміру матеріального збитку (завданої шкоди) пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП 08.12.2025 року, яка за підрахунками суду становить 226838 грн. 36 коп. (726838 грн. 36 коп. - 250000 грн. - 250000 грн.).
Таким чином, транспортний засіб марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 вважається знищеним.
За ч.ч. 1, 2 ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.
Зі змісту ст. 22 ЦК України вбачається, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
В силу вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
З огляду на вказане, винуватість службової особи Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_2 у ДТП, внаслідок якої позивачу завдано майнову шкоду, доведена вищенаведеними доказами. Відтак, саме відповідач несе майнову відповідальність за завдану його службовою особою шкоду, яка не покривається страховими виплатами.
За вказаних вище обставин, матеріальна шкода, що завдана позивачу ОСОБА_1 дорожньо-транспортною пригодою, становить 226838 грн. 36 коп. (726838 грн. 36 коп. - 250000 грн. - 250000 грн.) внаслідок знищення транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 , що не покривається страховими виплатами, яка підлягатиме стягненню з відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь позивача.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Між тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року (із змінами та доповненнями), у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Враховуючи наведені обставини, суд погоджується з покликаннями представника позивача про те, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 завдано моральну шкоду. Так, очевидно, що знищення транспортного засобу позивача, отримання ним тілесних ушкоджень у виді забоїв коліна і лівого колінного суглобу, раптовістю та небезпекою події, усвідомлення можливих тяжких наслідків для здоров`я, а також страху за власне життя, виникнення тривожних станів, підвищеної емоційної напруженості, порушенні звичного способу життя та психологічного комфорту спричинили для ОСОБА_1 додаткові фізичні та емоційні незручності. Крім того, знищення транспортного засобу викликає гострі душевні страждання, які неможливо визначити у грошовому вимірі. Аналогічно докладання позивачем додаткових зусиль для відновлення порушеного права, що призводить до порушення нормального способу життя також завдало моральної шкоди.
Визначаючи розмір грошової компенсації за завдану позивачу моральну шкоду, суд враховує характер правопорушення, глибину і тривалість душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, а тому, керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованою моральну шкоду у розмірі 15000 грн.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь позивача ОСОБА_1 226838 грн. 36 коп.матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що не покривається страховими виплатами, та 15000 моральної шкоди.
Зі змісту вимог ч. 1, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із долучених договору про надання експертних послуг № 23003 від 23.12.2025 року, акту наданих послуг № 23003 від 08.03.2026 року, платіжної інструкції №@2PL302481 від 24.01.2026 року, вбачається, що позивачем ОСОБА_1 понесено 14000 грн. судових витрат, пов`язаних із виготовленням висновкусудового експерта № 23003 від 08.03.2026 року.
Отже, з відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 2418 грн. 38 коп. судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та 14000 грн. судових витрат, пов`язаних із виготовленням висновкусудового експерта № 23003 від 08.03.2026 року.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
З долучених до матеріалів цивільної справи договору про надання професійної правничої допомоги № 2Б/0382 від 12.12.2025 року, додатку № 4 до нього від 06.04.2026 року, детального опису робіт (наданих послуг) від 19.06.2026 року вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з`язку із розглядом цивільної справи за позовомОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 30000 грн. та складається з послуг, а саме: консультації кількістю 1 год., вартістю 3000 грн.; підготовчі дії кількістю 1,5 год., вартістю 4500 грн.; підготовка та подання позовної заяви в суд кількістю 4,5 год., вартістю 13500 грн.; ведення справи у суді та підготовка інших необхідних процесуальних документів кількістю 3 год., вартістю 9000 грн.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 261699 грн. 44 коп., які підлягають частковому задоволенню в сумі 241838 грн. 36 коп.
Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ОСОБА_1 , який був змушений до залучення професійної правничої допомоги адвоката.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 14, 18, 24, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 226838 грн. 36 коп.матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що не покривається страховими виплатами.
Стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 15000 грн. моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 2418 грн. 38 коп. судового збору.
Стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 14000 грн. судових витрат, пов`язаних із виготовленням висновкусудового експерта № 23003 від 08.03.2026 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.