ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2026 р. Справа№ 911/508/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 року
у справі №911/508/26 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ"
про стягнення 11 617,67 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємць Гайдук Анастасія Олегівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ» (далі - відповідач) про стягнення 72 000,00 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ» на користь Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни: 8 710,15 грн інфляційного збільшення, 2 907,52 грн 3% річних, 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «УСПІХ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ» на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 року у справі №911/508/26 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 року у справі №911/508/26 залишено без змін.
29.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» представник Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/508/26.
Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни про ухвалення додаткового рішення у справі №911/508/26 без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) своєю ухвалою від 27.08.2026 року.
Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в обґрунтування своєї заяви представник Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс відповідач на стадії апеляційного розгляду справи за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу становить 5000,00 грн з оплати послуг адвоката.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
19.05.2026 року представник Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги в якому, зокрема на виконання ст. 124 Господарського процесуального кодексу України повідомив, що при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. При цьому докази понесення таких витрат були належним чином подані позивачем разом із відзивом на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду та містяться в матеріалах справи .
Так, представником Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано, зокрема: копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги; копію акту №15/05 прийому-передачі наданих послуг до договору №06/02 про надання правничої допомоги; копію платіжної інструкції №1 від 18.05ю2026 року на суму 5000,00 грн, копію ордеру на надання правничої допомоги №1125820 від 12.05.2026 року.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги №15/05 від 15.05.2026 року сторони погодили, що підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу становить 5000,00 грн.
Так, відповідно до акту №15/05 прийому-передачі наданих послуг до договору №06/02 про надання правничої допомоги, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:
- підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу по справі №911/508/26: вартість 5000,00 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В даному випадку, відповідачем у відповіді на відзив на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність зі складністю справи.
Верховний Суд неодноразово також наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04. 2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 року у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 року та додатковій постанові від 12.09.2019 року у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 року у справі № 908/299/18.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
В даному випадку колегія суддів здійснивши аналіз співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, а тому у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що адвокатами не було затраченого значного часу на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ним вже здійснювалося надання послуг у межах даної справи, здійснювалася підготовка пояснень, заяв по суті спору, заяв, клопотань, визначались правовідносини сторін, а також правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, аналіз судової практики.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу колегія суддів дійшла висновку зменшити розмір судових витрат понесених Фізичною особою-підприємцем Гайдук Анастасією Олегівною у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 3000,00 грн.
Відтак, заява Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни про винесення додаткової постанови у справі № 911/508/26 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ" (08720, Україна, Обухівський р-н, Київська обл., місто Українка, вул. Промислова, будинок 24, код ЄДРПОУ 22899797) на користь Фізичної особи-підприємця Гайдук Анастасії Олегівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи №911/508/26 апеляційним судом.
2. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич