ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07.09.2026 Справа № 910/10990/26
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Трейд"
про стягнення 1 902 161,68 грн
ВСТАНОВИВ:
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 1 902 161,68 грн.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаних вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зазначено у позовній заяві інформації щодо наявності у нього або в іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328,00 грн.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1 902 161,68 грн, відтак при поданні позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 22 825,94 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8).
Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію № 31/1/5 від 27.08.2026 на суму 17 412,08 грн, тобто позивачем сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законом, недоплата судового збору становить 5 413,86 грн.
У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на 10 календарних днів.
Дослідивши матеріали позовної заяви та розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд звертає увагу, що вказана норма закону містить вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи встановлений статтею 129 Конституції України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також положення статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, у тому числі в питанні відстрочення сплати судового збору.
Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову, з огляду на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву Міністерства оборони України без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення інформації щодо наявності у позивача або в іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- надання доказів доплати судового збору в розмірі 5 413,86 грн у встановленому порядку (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва).
5. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Нечай