УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 906/47/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Народицької селищної ради
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)
за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до:
1. Народицької селищної ради
2. Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
2. Національної академії наук України
3. Державної інспекції ядерного регулювання України
4. Державного агентства України з управління зоною відчуження
5. Державної екологічної інспекції України
6. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту
споживачів
7. Житомирської обласної ради
8. Житомирської обласної військової адміністрації
9. Міністерства енергетики України
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права та зобов`язання повернення земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
28.08.2026 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Народицької селищної ради на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 у справі № 906/47/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.07.2026 у справі № 906/47/24 відмовлено у задоволенні клопотання Народицької селищної ради від 25.06.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження.
Клопотання Народицької селищної ради від 25.06.2026 про призначення у справі земельно-технічної експертизи, з урахуванням доповнень до нього від 26.06.2026, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Народицька селищна рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Народицької селищної ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15.07.2026 у справі № 906/47/24 повернуто заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскільки ухвала про відмову у поверненні до підготовчого провадження та залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи не входить до визначеного цією статтею переліку, її оскарження окремо від рішення суду процесуальним законом не передбачається, а заперечення на неї відповідно до частини третьої статті 255 Господарського процесуального кодексу України включаються до апеляційної скарги на остаточне рішення у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19- ц дійшла висновку про те, що, "Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню, з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б основним завданням судочинства. Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України) перелік судових рішень не є вичерпним: ухвала, зазначена в цій нормі процесуального права, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку; за відсутності ухвали в зазначеному переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої права в інший спосіб)".
Законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
В такий спосіб суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Додатково колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала є процедурним наслідком розгляду судом першої інстанції клопотання і на цьому етапі не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, проте заперечення проти неї можуть бути викладені згодом - разом із оскарженням остаточного рішення суду по суті спору. Відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження та залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи є процесуальними діями суду, спрямованими на організацію руху справи та вирішення процесуальних питань щодо збирання доказів. Така ухвала вирішує виключно питання процедурного характеру, не перешкоджає подальшому провадженню у справі, не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права та не має завершального значення щодо вирішення спору по суті. Така ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки ці процесуальні дії не передбачені переліком статті 255 Господарського процесуального кодексу України, а відповідно до частини третьої статті 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо її законності можуть бути включені відповідачем до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи по суті.
З огляду на вищевикладене доводи скаржника не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Народицької селищної ради на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 у справі № 906/47/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко