"07" вересня 2026 р. Справа № 363/4914/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
01.08.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 03.08.2026), представником позивача - адвокатом Усенком М.І. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №103210023 від 10.04.2024 в сумі 34863 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.
Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, встановлено, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.
Так, згідно вимог ЦПК України справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Водночас, перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, відповідно до частини першої та пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Частиною першою статті 177 ЦПК встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).
Також, згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи - позовної заяви, з урахуванням частини другої статті 174 ЦПК України, та документів, що додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Виконання зазначеного процесуального обов`язку спрямоване на забезпечення засад рівності та змагальності сторін, а також реалізацію права відповідача своєчасно ознайомитися зі змістом позовних вимог, усіма доказами, якими вони обґрунтовані, та підготувати свої заперечення проти позову.
Суд, здійснюючи контроль за дотриманням учасниками справи вимог процесуального закону, повинен пересвідчитися, що відповідачу направлено не лише копію позовної заяви, а й копії всіх документів, які позивач подав до суду на підтвердження своїх вимог.
Так, до позовної заяви, що подано до суду через «Електронний суд», представником позивача додано Опис вкладення до №0505655427982 на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням його поштової адреси, водночас, на вказаному документі відсутні дата відправлення та відмітки оператора поштового зв`язку, які б підтверджували прийняття цього відправлення до пересилання; також до позову не додано розрахункового документа чи іншого підтвердження оператора поштового зв`язку щодо фактичного прийняття відправлення.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено, що послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська, доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту.
Відповідно до пункту 8 Правил оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать листи: прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Відповідно до пункту 17 Правил послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
У пункті 62 Правил вказано, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знаку, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Із наведених норм убачається, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.
Тому, на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви з додатками обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
Аналіз долученого до позову опису вкладення свідчить, що він містить номер поштового відправлення № 0505655427982, ім`я відповідача та його адресу. Водночас, цей документ не містить дати відправлення та будь-якої відмітки чи іншого підтвердження оператора поштового зв`язку про прийняття зазначеного відправлення до пересилання і підтвердження його вмісту. Не додано також розрахункового документа чи іншого документа оператора поштового зв`язку, з якого можна було б установити факт та дату прийняття відправлення
Отже, подані позивачем матеріали не дають суду можливості встановити факт і дату передачі оператору поштового зв`язку для пересилання на адресу відповідача поштового відправлення із копією позовної заяви та всіма доданими до неї документами, а тому не підтверджують виконання позивачем процесуального обов`язку, передбаченого статтями 43, 177 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19.03.2025 у справі № 2322/395/11 зазначено, що ЦПК України покладає на особу, яка подає процесуальний документ через електронний кабінет, обов`язок надати докази надсилання іншому учаснику не лише копії самого документа, а й копій усіх доданих матеріалів, не передбачаючи можливості на власний розсуд визначати, які з додатків не надсилати.
Такий підхід узгоджується із принципом змагальності судового процесу, який, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Салов проти України», передбачає надання кожній стороні реальної можливості ознайомитися з усіма доказами та доводами іншої сторони і надати свої заперечення щодо них.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем (представником) документи не підтверджують належного виконання обов`язку щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій усіх документів, поданих до суду разом із нею, у зв`язку з чим позовна заява подана без додержання вимог статей 43, 177 ЦПК України.
Суд акцентує увагу позивача (представника) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
А тому, позивачу (представнику) необхідно подати до суду належні докази того, що поштове відправлення № 0505655427982, яке згідно з долученим описом адресоване відповідачу, було фактично прийняте оператором поштового зв`язку до пересилання, із можливістю встановити дату його прийняття та вміст відправлення. У разі відсутності таких доказів позивачу необхідно, у порядку статей 43 та 177 ЦПК України, надіслати відповідачу, у якого відсутній електронний кабінет, на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення та надати суду належне підтвердження такого відправлення.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Керуючись статтями 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу (представнику), що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач