Справа № 527/1616/26
провадження 2/527/1297/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», який подано представником позивача адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Деал Фінанс Груп» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначив про те, що 22.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №74559714, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5050,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день. Враховуючи викладені вище умови Договору позики № 74559714 від 22.12.2021 р., та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 0 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 11481,68 грн, зокрема: - 5050,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 6431,68 грн. - сума заборгованості за відсотками.
04.01.2022 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 74559714 від 22.12.2021 р.
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74559714 від 22.12.2021 р.
Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 11481,68 грн та судові витрати.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази у справі.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просивла задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 11:15 год 14.07.2026, на 10:30 год 07.09.2026 повернулися до суду не вручені з відмітками «адресат відсутній».
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
22.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74559714, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом її перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми позики (п.1 Договору) .
За умовами договору сума кредиту 5050,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка/день 1,99 % (фіксована). Дата повернення кредиту 21.01.2022.
Сторонами визначено й інші умови, зокрема щодо порядку повернення грошових коштів та строку дії договору, а також укладено Додаток №1 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки).
Договір позики та додатки до нього позичальником (відповідачем) підписано в електронному вигляді одноразовим ідентифікатором «13EjQhu8Uu».
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000140828/ТНПП від 31.03.2026 року, 22.12.2021 року перераховано ОСОБА_1 5050,00 грн, рахунок № НОМЕР_1 ., а також відповідно до листа №30/01/26-39968 від 30.01.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №210ee1a2-ff8b-4c03-a341-c59e64e059c8 перераховано кошти на виконання умов Договору позики №74559714.
10 липня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація від АТ «Державний ощадний банк України», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та надано виписку по рахунку НОМЕР_2 за період з 22-12-2021-25-12-2021 р., де прослідковується, що на карту зараховані грошових коштів у розмірі 5050,00 грн 22.12.2021.
04.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанси» укладено договір факторингу № 025-040122, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало фактору ТОВ «Сіроко фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників, в тому числі за спірним договором позики .
Як вбачається з реєстру прав вимоги № 10/06/22 від 10.06.2022 до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1
05.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) було укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до якого кредитор, який набув право вимоги - ТОВ «Сіроко фінанси» передало фактору ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників, в тому числі за спірним договором позики.
Як вбачається з реєстру прав вимоги № 30/01/26 до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
А згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Укладаючи договір позики, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму позики, відсоткову ставку та строк кредитування. Також, сторони погодили графік погашення заборгованості.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за договором позики щодо повернення кредитних коштів, а також відсотків.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором позики №74559714 від 22.12.2021 року за період з 10.06.2022 р. по 14.05.2026 р. складає 11481,68 грн, яка складається з: 5050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6431,68 грн - заборгованість за відсотками. Станом на 14.05.2026 року заборгованість за Договором позики № 74559714 від 22.12.2021 р. не погашена, залишок заборгованості складає 11 481,68 грн.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості, доказів на спростування (невідповідність розміру) заборгованості умовам договору позики, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований, контррозрахунок суми боргу суду не надано.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат,пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Ткаченко Ю.О. надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 4500,00 грн.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача щодо безпідставності вимог, заява в частині стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 4500 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позов задоволено повністю, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за договором позики № 74559714 від 22.12.2021 року в сумі 11481,68 грн та судові витрати у загальному розмірі 7 162,40 грн, а всього 18644,08 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік