Справа № 530/1624/26
Номер провадження 2/530/1071/26
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2026 р. Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця,-
встановив:
В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебувають матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця.
При вирішенні питання про відкриття провадження за даним позовом відповідно до вимог ст.187 ЦПК України суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до приписів пункту 4 та 5 частини 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В контексті наведеного, суддя звертає увагу, що на законодавчому рівні диференційовано визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства (у такому випадку позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття чи особою, яка вважає себе батьком дитини (ч. 3 ст. 128 СК України) та шляхом встановлення факту батьківства уразі смерті особи (ст. 130 СК України).
Тобто з позову не зрозуміло з якою саме вимого звертається позивач до суду оскільки позовна заява про визнання батьківства при цьому в прохальній частині просить встановити факт батьківства померлого військовослужбовця .
Таким чином, справи за заявами про встановлення фактів батьківства, враховуючи зміст норм ст.130 СК України розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.
У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), №361/2653/15-ц (провадження № 61-2239св21) від 15 квітня 2021 року.
Тому позивачу пропонується вірно визначити зміст позовних вимог: чи вона просить суд про визнання батьківства (ст.128 СК України) чи про встановлення факту батьківства (ст. 130 СК України), виклавши заявлені вимоги та зміст цих вимог у позовній заяві в новій редакції.
Метою звернення із вказаною позовною заявою позивач зазначає необхідність реалізації права на виплати у зв`язку із загибеллю військовослужбовця та соціальні пільги.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Слід зазначити, що саме Міністерство оборони України є спеціально уповноваженим суб`єктом на призначення грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, право на яке у подальшому може виникнути у дитини позивача у разі встановлення батьківства ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем.
Звертаючись до суду позовною заявою про визнання батьківства, враховуючи, що батько загинув під час проходження військової служби, ОСОБА_1 не залучено до участі у справі членів сім`ї, інших утриманців, які також можуть мати право на отримання соціальних виплат та пільг для членів сім`ї військовослужбовців, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. При цьому не надано належних доказів щодо відсутності у військовослужбовця таких родичів. Разом з тим, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаних вище осіб.
Крім того, із позовної заяви вбачається, що встановлення батьківства необхідно для отримання пенсії, в тому числі по втраті годувальника та інших соціальних виплат, передбачених у разі загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини.
Проте, до справи не залучено в якості відповідача орган Пенсійного фонду України.
Крім цього з матеріалів позову відсутні докази того, що сторона позивача зверталася до відділу РАЦС про внесення змін до свідоцтва про народження дитини ( відмова до суду не надана).
-також відсутні докази на які посилається позивач щодо спілкування із загиблим ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, позивачу необхідно надати копії позовної заяви з додатками для залучених відповідачів чи третіх осіб у разі їх залучення.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не додала до позовної заяви доказів, які б підтвердили відсутність у загиблого ОСОБА_3 інших осіб споріднених родинними зв`язками.
Таким чином, позивач усуваючи недоліки, повинен: привести у відповідність до вимог ЦПК позовну заяву (заяву); визначитися з колом осіб, інтереси яких зачіпає таке звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку скаржник (позивач) при зверненні до суду із скаргою (позовною заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Враховуючи викладене наявні підстави для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначеного недоліку позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця- залишити без руху.
Позивачу надати п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в її змісті.
У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області О.В. Ситник