Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/928/26
Номер провадження2-др/711/72/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Петренка О.В., розглянувши в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
24 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Гарбазей Д.О., через систему «Електронний суд», подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_2 , понесених витрат на правничу допомогу (вхідний №36575).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 серпня 2026 року, означеній заяві присвоєно номер провадження 2-др/711/72/26 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача обгрунтовує тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2026 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів.
Водночас, 20.02.2026 між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Гарбазеєм Д.О. укладено договір про надання правової допомоги №05/А-2026, згідно умов якого виконану адвокатом роботу замовник оплачує у порядку та розмірі згідно додатку №1 до означеного правочину.
Додатком № 1 до договору від 20.02.2026 визначено, що оплата послуг адвоката з представництва інтересів у справі 711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів за надання юридичних послуг по договору про надання правової допомоги № 05/А-2026 від 20.02.2026 в суді першої інстанції складає 15 000,00 гривень.
22.02.2026 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти згідно договору про надання правової допомоги № 05/А-2026 від 20.02.2026 в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.
24.08.2026 між сторонами укладено акт прийому-передачі наданих послуг по договору № 05/А-2026 від 20.02.2026. Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 24.08.2026 вартість наданих адвокатом послуг по договору про надання правової допомоги № 05/А-2026 від 20.02.2026 становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.
У зв`язку з цим, беручи до уваги, що представником відповідача було зроблено заяву про надання документів щодо розміру судових витрат протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення як у запереченні на додаткові пояснення ОСОБА_2 від 22.07.2026, так і під час дебатів у судовому засіданні 13.08.2026, тому представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача витрати відповідача на правову допомогу в сумі 15 000,00 гривень.
26 серпня 2026 року позивачем ОСОБА_2 скеровані до суду заперечення на заяву адвоката відповідача від 24.08.2026 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі про зменшення розміру аліментів, у прохальній частині яких цей учасник справи просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення або ж покласти ці витрати на рахунок Держави, зважаючи на наявність у позивача пільги у виді звільнення від сплати судових витрат по справі (вхідний №36796/26).
Заперечення проти ухвалення додаткового рішення позивачем обгрунтовані тим, що, на переконання позивача, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15000 грн є дуже завищеними та такими, що не відповідають як складності даної справи, так і здійсненому адвокатом обсягу робіт по справі.
Також позивач ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що, незважаючи на те, що означені витрати відповідачем були понесені іще у лютому 2026 року, однак відповідач до 24.08.2026 не подавала до суду попередній розрахунок таких витрат без поважних причин.
Крім того позивач акцентує увагу на тому, що в акті виконаних робіт від 24.08.2026 не вказано ні кількості годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги відповідача, ні вартості однієї години роботи адвоката, ні вартості однієї консультації, ні вартості участі адвоката в одному судовому засіданні у справі, а лише зазначено сукупно вартість правничої допомоги в сумі 15000 грн без урахування як складності даної справи, так і майнового та соціального статусу позивача.
Додатково позивач, аналізуючи мотивувальну частину судового рішення від 21.08.2026, звертає увагу суду на те, що суд вже вирішив не розподіляти судові витрати у даній справі, зважаючи на наявність у позивача пільги щодо сплати судового збору.
І на сам кінець позивач у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення звертає увагу на те, що при визначенні судом суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат, а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох зі сторін. У зв`язку з цим ОСОБА_2 констатує, що стягнення з нього як людини з обмеженими можливостями, особи з інвалідністю ІІ групи, у якого є значні проблеми з погіршенням зору, на утриманні якого перебувають двоє непрацездатних батьків-пенсіонерів, на користь відповідача 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу є обтяжливим і безпідставним фінансовим тягарем абсолютно непосильним для позивача, на утриманні якого іще перебувають четверо неповнолітніх дітей.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів; розгляд заяви, керуючись ч.3 ст.270 ЦПК України, вирішено провести протягом десяти днів з дня надходження заяви без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, врахувавши процесуальні позиції як позивача, так і представника відповідача, висловлені письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2026 у справі №711/928/26 відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів; розподіл судових витрат вирішено не здійснювати.
Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 1 Закону №5076, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.1, п.1,4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві на позовну заяву від 04.03.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гарбазей Д.О. зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 15000 грн (абз.10 стр.3 відзиву, а.с.71 т.1). Крім того, до закінчення судових дебатів, представник відповідача також зробив усну заяву про те, що усі докази витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку, передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК України.
Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
Як встановлено судом під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення і підтверджується матеріалами справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу як до відзиву на позовну заяву, так і до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Гарбазеєм Д.О. додано копії: 1) ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 04.03.2026, відповідно до якого адвокат Гарбазей Д.О. надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Придніпровському районному суді м. Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026; 2) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000881 від 01.03.2018; 3) договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20 лютого 2026 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гарбазеєм Д.О.; 4) додаткової угоди як додатку №1 до договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20 лютого 2026 року; 5) акту прийому-передачі наданих послуг по договору №05/А-2026 від 20 лютого 2026 року від 24 серпня 2026 року; 6) квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 22.02.2026 про сплату ОСОБА_1 15000 грн адвокату Гарбазею Д.О. згідно договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026 (далі - Договір) суд встановив, що предметом Договору є те, що замовник ( ОСОБА_1 ) доручає, а адвокат ОСОБА_4 бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме: представництво інтересів замовника в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а також органах нотаріату, державної виконавчої служби, приватних виконавців, центрах надання адміністративних послуг, відділах РАЦС, БТІ тощо у справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів (п.1.1 Договору).
Пунктами 4.1, 4.3 та 4.4 Договору передбачено, що роботу, виконану адвокатом, замовник оплачує у порядку та розмірі згідно додатку №1 до даного договору.
Після виконання сторонами всіх покладених Договором обов`язків складається та підписується акт прийому-передач наданих послуг.
Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги за цим Договором 100% передплатою. Оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката або шляхом видачі прибуткового ордеру.
Пунктами 1-3 додаткової угоди від 20.02.2026 як додатку №1 до Договору передбачено, що за цим договором адвокат та замовник дійшли згоди, що оплата послуг адвоката з представництва інтересів у справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, за надання юридичних послуг до договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026 в суді першої інстанції складає 15000 грн.
Розмір адвокатського гонорару, визначений в п.1 даної додаткової угоди, є фіксованим та оплачується замовником протягом двох банківських днів з моменту укладення Договору.
Сторони погодили, що всі сплачені кошти адвокату замовником є виключно оплатою роботи адвоката та витрат, пов`язаних з дорученням замовника, та не є предметом неправомірної вигоди.
Із акту прийому-передачі наданих послуг від 24.08.2026 до договору №05/А-2026 від 20.02.2026 суд встановив, що ОСОБА_1 як замовник та адвокат Гарбазей Д.О. склали означений акт про те, що адвокатом були надані, а клієнтом прийняті такі послуги (роботи): надання юридичних послуг з представництва інтересів у справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення роміру аліментів, зокрема: 1) правова консультація та визначення правової позиції, опрацювання матеріалів позовної зави з додатками; 2) підготовка відзиву на позовну зачву та додатків до неї від 04.03.2026 з направленням до суду та учасникам справи; 3) аналіз та опрацювання заперечення на відзив ОСОБА_1 від 16.03.2026; 4) підготовка та подання до суду і учасникам справи додаткових пояснень від 24.03.2026; 5) аналіз та опрацювання заяви про зміну позовних вимог від 31.03.2026; 6) підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів від 02.04.2026; 7) аналіз та опрацювання заперечення ОСОБА_2 на клопотання ОСОБА_1 від 02.04.2026; 8) підготовка відзиву на позовну заву від 04.05.2026 з додатками та направлення суду і учасникам справи; 9) аналіз та опрацювання відповіді на відзив від 04.05.2026; 10) аналіз та опрацювання пояснень третьої особи від 04.05.2026; 11) підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив від 08.05.2026 та направлення суду і учасникам справи; 12) ознайомлення, аналіз та опрацювання додаткових пояснень ОСОБА_2 від 16 та 18.07.2026; 13) підготовка заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_2 від 16.07.2026 та направлення учасникам справи; 14) ознайомлення, аналіз та опрацювання додаткових пояснень ОСОБА_2 від 11.08.2026; 15) участь у судових засіданнях 09.03.2026, 14.04.2026, 05.05.2026, 11.05.2026, 04.06.2026, 23.07.2026 та 13.08.2026.
Також судом була досліджена квитанція до прибуткового касового ордера №1 від 22.02.2026, зі змісту якої суд встановив, що за надання правничої допомоги адвокатом Гарбазеєм Д.О. згідно договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026, Антонова Д.В. як клієнт сплатила 15000 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання відповідачу правничої допомоги адвокатом Гарбазеєм Д.О. в цивільній справі про зменшення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що представником відповідача надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості з призми орієнтовного розрахунку такої вартості.
Суд відхиляє твердження позивача Антонова Б.В., що викладене у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, про те, що відповідачем до 24.08.2026 лишався не наданим попередній (орієнтовний) розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу, оскільки, як встановлено судом, у відзиві на позовну заяву від 04.03.2026 представником відповідача адвокатом Гарбазеєм Д.О. чітко зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат відповідача на надання правничої допомоги складає 15000 грн.
Крім того, під час проведення підготовчого засідання, судом, на виконання положень п.17 ч.2 ст.197 ЦПК України, з`ясовувався розмір, заявлених сторонами судових витрат, і представник відповідача адвокат Гарбазей Д.О. повідомив суду, що розмір означених витрат у сторони відповідача складає саме 15000 грн.
Що стосується заперечень позивача ОСОБА_2 щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з призми того, що в акті виконаних робіт зазначено лише перелік робіт (послуг), що надавалися адвокатом Гарбазеєм Д.О. відповідачу ОСОБА_1 , без зазначення конкретної кількості годин, витрачених адвокатом на надання відповідних юридичних послуг, то суд зазначає про таке.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, положеннями Закону №5076 передбачено, що гонорар як форма винагороди адвоката може бути як у фіксованому розмірі, так і в погодинній оплаті.
Водночас, аналіз положень ст.30 Закону №5076 дає підстави для висновку також про те, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат.
Як встановлено судом з аналізу п.4.1 договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026 у взаємозв`язку з положеннями п.1 додаткової угоди від 20.02.2026 як додатку №1 договору про надання правової допомоги №05/А-2026 від 20.02.2026, сторони означених правочинів погодили саме фіксовану форму гонорару як винагороду адвоката.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у цьому випадку, що встановив апеляційний суд) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 145, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що не зазначення сторонами акту приймання-передачі від 24.08.2026 конкретного часу, витраченого адвокатом Гарбазеєм Д.О. на надання того чи іншого виду правничої допомоги відповідачу ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи №711/928/26, є обгрунтованим з призми того, що розмір гонорару між сторонами договору про надання правничої допомоги визначений у фіксованій формі, що відповідає положенням ст.30 Закону №5076.
Що стосується заперечень позивача ОСОБА_2 про те, що суд вже вирішив питання розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, у мотивувальній частині рішення суду від 21.08.2026 зазначено про те, що суд, керуючись ч.6 ст.141 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», дійшов висновку, що судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У конкретному випадку суд здійснював розподіл лише судового збору, оскільки здійснити розподіл витрат на правничу допомогу сторін суд був позбавлений процесуальної можливості з підстав заявлення представником відповідача усної заяви про подання документів, що підтверджують такі витрати протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення, а сторона позивача іще на стадії підготовчого провадження повідомила суд, що витрат на правничу допомогу в означеного учасника справи не очікується.
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що розподілу підлягали лише витрати на сплату судового збору, від сплати якого позивач був звільнений на підставі п.9 ч.1 ст5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, щодо прохання позивача ОСОБА_5 про покладення витрат відповідача на правничу допомогу на рахунок Держави, то суд відмовляє в його задоволенні, оскільки особи з інвалідністю другої групи звільняються від сплати або стягнення з них лише судового збору; проте чинне законодавство України не надає право особі з інвалідністю другої групи бути звільненою від сплати витрат на професійну правничу допомогу; такі витрати особи з інвалідністю другої групи несуть на загальних підставах.
У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання відповідачу правничої допомоги адвокатом Гарбазеєм Д.О. в цивільній справі про зменшення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що представником відповідача надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості з призми орієнтовного розрахунку такої вартості.
Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач ОСОБА_2 , заперечуючи проти розміру витрат на правничу допомогу адвоката, просив суд врахувати критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсної необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох зі сторін, додатково зазначивши, що 15000 грн позивач вважає дуже завищеним розміром з призми складності справи, а також обсягу, виконаних адвокатом робіт у справі.
У зв`язку з цим, беручи до уваги обгрунтовані заперечення позивача щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу адвоката з призми співмірності витрат на оплату послуг адвоката з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (підготовка двох відзивів: а) на позовну заяву; б) на заяву про зміну предмету позову, а також заперечення (на відповідь на відзив), які за обсягами є незначними (кожен по два аркуші, а.с.70-71 т.1, 196-197 т.1, 215-216 т.1), які підготовлені без витребування засобів доказування на підставі адвокатських запитів, а також додаткових пояснень (а.с.118-199 т.1), заяви про виклик свідка (а.с.130-132 т.1), клопотання про витребування доказів (а.с.137-138 т.1) та заперечення на клопотання (на додаткові пояснення від 16.07.2026) (а.с.46-47 т.2), а також участь у судових засіданнях 09.03.2026 року (тривало 8 хв), 14.04.2026 (тривало 30 хв), 05.05.2026 (тривало 20 хв), 11.05.2026 (тривало 40 хв), 04.06.2026 (тривало 1 год), 23.07.2026 (тривало 3 хв) та 13.08.2026 (тривало 1 год 30 хв)), а тому визначає вартість наданої професійної правничої допомоги відповідачу в розмірі 8000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (ознайомлення з матеріалами позовної заяви, підготовка заяв по суті справи, а також інших заяв і клопотань та представництво прав і законних інтересів відповідача в судових засідання)), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа хоч розглянута в порядку загального позовного провадження, що узгоджується з правовим висновком щодо застосування положень п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, що викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року в справі №676/2582/23 (провадження № 61-17837св23), однак у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, а обсяг наданих стороною відповідача доказів є незначним)), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
З огляду на викладене, у справі слід ухвалити додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гарбазея Д.О. про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ч.13 ст.7, ст. 133, 137, 141, 246, 265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі №711/928/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.
У іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене 07 вересня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3
Головуючий: О. В. Петренко