07.09.26
22-ц/812/1738/26
Справа № 490/2561/21
Провадження № 22-ц/812/1738/26
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком - Лізинг", треті особи: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння,
У С Т А Н О В И В :
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
03 липня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин пропуску строку та сплати судового збору.
На виконання ухвали суду 27 липня 2026 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначала, що строк на апеляційне оскарження пропущено, так як копію оскаржуваного рішення було отримано нею 04 червня 2026 року. Посилаючись на викладене, апелянт просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки доводи апелянта підтверджуються доданими до клопотання доказами та враховуючи, що апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення суду, колегія суддів вважає, що причини пропуску апелянтом процесуального строку є поважними.
За такого клопотання про поновлення строку відповідно до ст. 354 ЦПК України підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження судового рішення поновленню.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту клопотання про звільнення від сплати судового збору вбачається, що апелянт посилається на те, що вона є особою похилого віку (81 рік), єдиним доходом є пенсія, інших доходів не має, страждає важкими захворюваннями (перенесла інсульт та операцію на нозі), розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її доходу.
На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 надала довідки про доходи за період з 01.04.2024 по 31.12.2025 та за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 з Пенсійного фонду України, відомості з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20 липня 2026 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 липня 2026 року (відповідно якому у власності ОСОБА_1 є нерухоме майно), виписку із медичної карти ангіоневрологічного відділення, медичну довідку від 10 березня 2025 року, виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 18 березня 2025 року.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 12 березня 2021 року у справі №912/1061/20.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniatv. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідку про доходи з Державної податкової служби України, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені у клопотанні ОСОБА_1 обставини та надані на їх підтвердження докази, а саме довідки про доходи за період з 01.04.2024 по 31.12.2025 та за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 з Пенсійного фонду України, відомості з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20 липня 2026 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 липня 2026 року (відповідно якому у власності ОСОБА_1 є нерухоме майно), виписка із медичної карти ангіоневрологічного відділення, медична довідка від 10 березня 2025 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 18 березня 2025 року, не дають підстав для звільнення її від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Так надані докази не відображають майновий стан заявника в повній мірі (зокрема, не відображають інформації, що заявник не отримує інших доходів, такими документами, наприклад, можуть бути банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, не надано доказів про наявність чи відсутність у неї рухомого майна, цінних паперів тощо.
За такого апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Разом із тим з метою забезпечення права апелянта на доступ до правосуддя апеляційний суд роз`яснює заявнику можливість звернутись до апеляційного суду з клопотанням (заявою) про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на надані нею докази її майнового стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За вказаних обставин, відповідно до вимог ст.127 ЦПК України, слід продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст. 356, 357, 185 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 09 липня 2026 року, шляхом сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у випадку не усунення вказаних недоліків щодо сплати судового збору у зазначений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук