Номер провадження: 22-ц/813/6440/26
Справа № 496/5661/25
Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Драгомерецького М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Пасечник М.Л., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
29.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 68 610,00 грн.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 03.06.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1216-8557. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3% в день.
Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача станом на 04.08.2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 68 610 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 53 610,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1216-8557 від 03.06.2023 року у розмірі 68 610,00 грн., а судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с.118-122).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 30 000,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 000,00 грн. - заборгованість за відсотками, а також судового збору в розмірі 1 164 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.124-130).
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв`язку з перерубуванням суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. у відпустках та враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 07.09.2026 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.05.2026 року (а.с.141), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.142).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та стягуючи відсотки у заявленому позивачем розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено кредитний договір, та внаслідок неналежного виконання його умов у відповідача виникла заборгованість у зазначеному розмірі (а.с.118-122).
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.
Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1216-8557. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3% в день (а.с.88-99).
Внаслідок неналежного виконання умов договору у ОСОБА_1 станом на 04.08.2025 року виникла заборгованість та позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68 610,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 53 610,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Тобто, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами більше ніж у три рази перевищує заборгованість за основним боргом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно ч.ч.1-2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за користування кредитними коштами, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за користування кредитними коштами.
Аналогічний висновок міститься у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.02.2025 року, у справі № 679/1103/23.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, колегія суддів приходить до висновку про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного бору, а саме стягнути з відповідача відсотки у розмірі 15 000,00 грн.
Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року - скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позову та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитом у розмірі 30 000,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 000,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на 43,72%, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 059,07 грн., оскільки за подачу позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (а.с.8).
Крім того, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а фактично - у повному обсязі, з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн. (а.с.138).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зробити взаємозалік вказаних сум та стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у загальному розмірі 3 483,10 грн.
Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2026 року змінити, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитної заборгованості та судових витрат у справі, у зв`язку з чим ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, заборгованість за кредитним договором № 1216-8557 від 03.06.2023 року у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок), з яких: 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за відсотками.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у загальному розмірі3 483,10 (три тисячі чотириста вісімдесят три гривні 10 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький