Ухвала № 139512376 у справі № 754/16183/26 від 07.09.2026

Номер провадження 2/754/14481/26

Справа № 754/16183/26

У Х В А Л А

Іменем України

07 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння й користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (стст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (стст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло з договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник із приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такий висновок викладено в п.42 постанови Пленуму ВCC «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1.03.2013 №3.

Відповідно до п. 41 вищевказаної Постанови Пленуму, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно до тексту позовної заяви, позивачка зазначає, що після звернення до нотаріуса, вона дізналася про заповіт, посвідчений 23 січня 2025 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В., згідно якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки.

Таким чином, виходячи із предмету спірних правовідносин та беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги стосуються квартири, яка не розташована у Деснянському районі м. Києва, даний спір не підсудний Деснянському районному суду міста Києва, оскільки має розглядатись за правилами виключної підсудності в порядку, передбаченому ч.1 ст.30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що спадкове майно не розташовано у Деснянському районі міста Києва та застосовується виключна підсудність, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним підлягає передачі за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним - передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 07.09.2026.

Суддя В.О. Сенюта