УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
07 вересня 2026 р. Справа № 120/13375/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).
Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Частиною 1 статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
У розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина 1 статті 172 КАС України).
Отже, з аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що позивач наділений правом об`єднати в позовній заяві декілька пов`язаних між собою вимог, основні та похідні вимоги, що стосуються врегулювання правовідносин, які виникли безпосередньо між ним та відповідачем.
У даному ж випадку, як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд:
- з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, визнати постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» та пункт 13 Порядку №1210, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» такими, які не відповідають частині першій статті 3, частині другій ст. 8, ст. 16, частині третій ст. 22, частині першій ст. 50 Конституції України та ст. 67 Закону України №796-XII, ч. 4 ст. 63 ЗУ №2262-XII, п. 4 розділу 15 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження максимальним розміром - 379,60 гривень додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 з 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, в редакції Закону №230/96-ВР;
- визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення, перерахунку та виплати додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 в розмірах встановлених пунктом п`ятим постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» та пунктом 13 Порядку №1210 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі - 379,60 гривень, без урахування правової позиції Верховного Суду у постановах від 27.05.2008 року у справі №21-88а08, від 30.09.2008 у справі №21-87/08, від 16.12.2008, від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.
- визнати індивідуальні акти Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в його рішеннях по пенсійній справі ОСОБА_1 за №905060149478 про перерахунок пенсії від 25.02.2023, від 28.02.2024, від 25.02.2025, від 17.07.2026 року та від 27.03.2026; та протоколи індивідуальних перерахунків пенсії ОСОБА_1 за періоди з 31.12.2022 по 31.12.2024, з 01.12.2022 по 31.12.2024 та з 01.12.2022 по 31.12.2024, щодо призначення, перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної пенсії від середнього заробітку з надбавками до пенсії та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю, обмежених максимальним розміром - протиправними та скасувати їх;
- на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №120/264/23, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022, з 01.03.2023 року з урахуванням нарахованої індексації у розмірі - 4983,77 грн. встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням виплачених сум, з 01.03.2024 з урахуванням нарахованої індексації у розмірі - 910,45 грн., з урахуванням виплачених сум, з 01.03.2025 з урахуванням нарахованої індексації у розмірі - 2259,61 грн., з урахуванням виплачених сум та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з 01.03.2026 року з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»: з 01.03.2023 у розмірі - 4983,77 грн., з 01.03.2024 у розмірі - 910,45 грн., з 01.03.2025 у розмірі - 2259,61 грн., з 01.03.2026 року у розмірі - 1815,69 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром, та виплатити різницю між максимально нарахованим розміром пенсії з 01.12.2022 у розмірі - 26 565,04 грн. та фактично виплаченим розміром пенсії - 20 930,00 грн.; з 01.03.2023 у розмірі - 35 932,58 грн. та фактично виплаченим розміром пенсії - 20 930,00 грн.; з 01.03.2024 у розмірі - 38 460,68 грн. та фактично виплаченим розміром пенсії - 28 065,04 грн.; з 01.03.2025 у розмірі - 43 105,90 грн. та фактично виплаченим розміром пенсії - 26 683,07 грн.; з 01.03.2026 року у розмірі - 50 779,67 грн. та фактично виплаченим розміром пенсії - 29 361,25 грн., з 01.12.2022 року по день її перерахунку;
- у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суб`єктом владних повноважень, на належне пенсійне забезпечення, прошу суд вийти за межі позовних вимог;
- у відповідності до статті 1167 Цивільного Кодексу України стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 20 000 гривень за завдану моральну шкоду;
- беручи до уваги вищенаведене і те, що відповідач умисно не виконує рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі №120/264/23 та, всупереч, продовжує виплачувати мені пенсію обмежуючи пенсію максимальним розміром, про що є вказано в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №120/5636/24, від 02 січня 2026 у справі №120/2768/25, прошу суд встановити строк для надання звіту про виконання рішення суду у відповідності до ст. 382 КАС України;
- керуючись пунктом 6 частини 2 статті 245 КАС України та на підставі ст. 1166 Цивільного Кодексу України стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України за завдану майнову шкоду, а саме недоплачену пенсію з 01.12.2022 по 01.03.2023 у розмірі - 16 905,72 грн.; за період з 01.03.2023 по 01.09.2023 у розмірі - 84 615,48 грн.; з 01.09.2023 по 01.08.2024 у розмірі - 42 337,70 грн.; з 01.08.2024 по 01.03.2025 у розмірі - 6 967,54 грн.; з 01.03.2024 по 01.01.2025 у розмірі - 150 408,86 грн.; з 01.01.2025 по 01.03.2025 у розмірі - 34 959,56 грн.; з 01.03.2025 по 01.01.2026 у розмірі - 210 501,80 грн.; з 01.01.2026 по 01.03.2026 у розмірі - 39 074,84 грн. та з 01.03.2026 по 01.09.2026 року у розмірі - 128 631,78 грн.
Надаючи оцінку наведеним позовним вимогам на предмет дотримання позивачем правил їх об`єднання, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Отже, наведеною нормою процесуального закону встановлена виключна територіальна підсудність адміністративних справ з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Як встановлено зі змісту прохальної частини позовної заяви, однією із заявлених позивачем вимог є вимога про визнання постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» та пункту 13 Порядку №1210, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, такими, що не відповідають Конституції та законам України.
Незалежно від обраного позивачем формулювання способу судового захисту, за своїм змістом наведена вимога спрямована на перевірку законності нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, а тому спір у цій частині підпадає під дію спеціального правила виключної територіальної підсудності, встановленого частиною першою статті 27 КАС України.
Таким чином, Вінницький окружний адміністративний суд не є судом, якому територіально підсудна зазначена позовна вимога, оскільки її розгляд законом віднесено до виключної територіальної підсудності окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Водночас інші заявлені у цьому позові вимоги стосуються правовідносин щодо пенсійного забезпечення позивача, зокрема обмеження розміру додаткової пенсії, перерахунку пенсії, правомірності індивідуальних рішень щодо такого перерахунку, виплати належних позивачу сум пенсії та похідних від них вимог.
Отже, позивач в межах однієї позовної заяви об`єднав вимоги, одна з яких відповідно до прямої вказівки процесуального закону має спеціальну виключну територіальну підсудність та не може бути розглянута Вінницьким окружним адміністративним судом разом з іншими заявленими ним вимогами.
Відповідно до частини п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам
При цьому пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог, крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу.
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19, відповідно до якої об`єднання в одній позовній заяві вимог, розгляд яких за правилами виключної, інстанційної та територіальної підсудності перебуває у віданні різних судів, є порушенням правил об`єднання позовних вимог та зумовлює застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України у взаємозв`язку з положеннями статті 172 цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності такого порушення процесуальним наслідком є саме повернення позовної заяви.
Подібного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 04.02.2019 у справі №855/15/19, вказавши, що положення частини п`ятої статті 172 КАС України не допускають об`єднання в одному провадженні вимог, щодо яких законом встановлена виключна підсудність різним судам. У цій справі Верховний Суд погодився з поверненням позовної заяви з огляду на неможливість спільного розгляду вимог за правилами різної виключної підсудності.
Крім того, у постанові від 14.05.2026 у справі №420/36381/24 Верховний Суд, здійснюючи системне тлумачення пункту 6 частини четвертої статті 169 та статті 172 КАС України, зазначив, що саме встановлення обставин, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 172 КАС України, а саме об`єднання вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
При цьому суд враховує, що у справі №420/36381/24 Верховний Суд визнав передчасним повернення позову, оскільки судами було встановлено лише різні підстави виникнення вимог, різну доказову базу та їх нормативне регулювання, проте не встановлено наявності передбачених частинами четвертою чи п`ятою статті 172 КАС України заборон щодо їх об`єднання. Натомість у справі, що розглядається, така законодавча заборона наявна безпосередньо, оскільки одна із заявлених позовних вимог відповідно до статті 27 КАС України віднесена до виключної територіальної підсудності іншого адміністративного суду.
За таких обставин положення частини шостої статті 172 КАС України щодо можливості роз`єднання позовних вимог не можуть бути застосовані у цьому випадку як альтернатива поверненню позовної заяви, оскільки внаслідок роз`єднання вимог вимога щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України все одно не може бути розглянута Вінницьким окружним адміністративним судом з огляду на встановлене статтею 27 КАС України правило виключної територіальної підсудності.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем при зверненні до суду порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки в одній позовній заяві об`єднано вимоги, спільний розгляд яких Вінницьким окружним адміністративним судом у силу встановлених КАС України правил не допускається.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що встановлене порушення правил об`єднання позовних вимог не має формального характеру, оскільки позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, щодо яких законом встановлено різні правила територіальної підсудності. За таких обставин спільний розгляд усіх заявлених вимог Вінницьким окружним адміністративним судом є процесуально неможливим. Відтак повернення позовної заяви у цьому випадку не є проявом надмірного формалізму, а спрямоване на забезпечення дотримання встановлених КАС України правил підсудності та належної організації судового провадження.
Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
При цьому суд зауважує, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, із дотриманням правил об`єднання позовних вимог.
Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна