ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Справа №360/1141/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Скрибки Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Скрибки Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.02.2026 з виплатою заборгованості, що утворилась.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 29.12.2006 отримувала пенсію за вислугу років, з 09.02.2023 позивача переведено з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах) відповідно до норм статті Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про те, зокрема, на яких підставах позивачу було припинено виплату пенсії.
Відповідач листом від 19.03.2026 №1200-0202-8/7077 повідомив, що виплату пенсії позивачу було призупинено з 01.02.2026 за нормами пункту 5 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії (причина припинення виплати « 35 - до з`ясування» - повідомлення правоохоронних органів).
З аналізу норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними.
Проте, зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом. Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом.
За даними електронної пенсійної справи позивача наявна інформація щодо проходження нею відеоконференцзв`язку (рішення про встановлення особи від 26.11.2025 №895985 (за заявою від 21.10.2025) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області).
Позивач зазначає, що припиняючи виплату пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив її право на отримання пенсії.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 травня 2026 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вища рада правосуддя рішенням від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» серед іншого змінила із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На виконання вищезазначеного рішення цю справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 прийнято адміністративну справу №360/1141/26 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку, запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», зобов`язано адвоката Скрибку Ігоря Юрійовича протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва інтересів позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.
14.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Головне управління) та отримує пенсію за віком призначену відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01 лютого 2026 року, відповідно до листа управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 07.01.2026 за вих. № 78/3-2-78/3/5/5-116, який зареєстрований в Головному управлінні 07.01.2026 за вх.№ 21/5 щодо причетності до колабораційної діяльності, зокрема: ОСОБА_1 .
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан в Україні продовжено відповідними Указами Президента України та Законами України.
Частиною 2 ст. 20 Закону № 389 передбачено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.
Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.
Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
в інших випадках, передбачених законом.
Органи Пенсійного фонду України припиняють виплату пенсії, зокрема, у разі надходження до Пенсійного фонду України або до його територіальних органів від силових органів інформації, отриманої ними в результаті виконання своїх функціональних обов`язків.
Листом Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях за вих. № 78/3-2-78/3/5/5-116 від 07.01.2026, Головне управління повідомлено стосовно причетності до колабораційної діяльності ОСОБА_1 .
З 01.02.2026, відповідно до пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058- IV, виплату пенсії ОСОБА_1 зупинено без прийняття окремого рішення, на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 07.01.2026 № 78/3-2-78/3/5/5-116 (РМК № 21/5) у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії (причина припинення виплати "35-до з`ясування" - повідомлення правоохоронних органів).
Рішення стосовно припинення виплати формується у випадку закриття постійною причиною.
Поновлення виплати пенсії здійснюється відповідно до вимог частини 2 статті 49 Закону № 1058 на підставі заяви пенсіонера за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Для проходження фізичної ідентифікації позивач може як особисто звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України (на території підконтрольній українській владі) так і в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
08.02.2026 ОСОБА_1 за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України звернулася зі скаргою № ВЕБ-12001-Ф-С-26-090300 щодо відсутності пенсійних виплат у лютому 2026 року.
Листом Головного управління за вих. № 4769-2764/І-02/8-1200/26 від 10.03.2026 на вказане звернення надано відповідь, згідно змісту якої заявнику повідомлено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої призупинено з 01.02.2026 на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Для поновлення виплат необхідно особисто звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
04.03.2025 позивач на електронну пошту Головного управління направила звернення, яке зареєстровано за вх. № 4584/І-1200-26, в якому повідомила, що не отримала пенсію за лютий місяць, а тому надає рішення про встановлення особи від 26.11.2025 та просить вирішити дане питання.
Листом Головного управління від 24.03.2026 за вих. № 5725-4584/І-02/8-1200/26 на вказане звернення надано відповідь, в якій зазначено, що позивач перебуває обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої призупинено з 01.02.2026 на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Враховуючи підстави припинення виплати пенсії для її поновлення необхідно особисто звернутися до будьякого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
17.03.2026 захисником позивача на електронну адресу Головного управління надіслано адвокатський запит, який зареєстровано за вх. № 1708/8, в якому адвокат просив надати інформацію про призначення пенсії позивачу, підстави зупинення виплати пенсії, проходження ідентифікації, стосовно звернення правоохоронних органів щодо необхідності припинення виплати пенсії, надати належним чином засвідчені копії розпоряджень про призначення (перерахунок) пенсії ОСОБА_1 та пенсійну справу.
Листом Головного управління за вих. № 12100-0202-8/7077 від 19.03.2026 на вказаний адвокатський запит надано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 29.12.2006 отримувала пенсію за вислугу років, з 09.02.2023 згідно поданої особисто заяви від 09.02.2023 заявницю переведено з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах) відповідно до норм статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплату якої призупинено з 01.02.2026 за нормами пункту 5 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії (причина припинення виплати "35-до з`ясування" - повідомлення правоохоронних органів).
Рішення стосовно припинення виплати пенсії формується територіальним органом Пенсійного фонду України виключно у випадку закриття електронної пенсійної справи постійною причиною.
Головне управління не є розпорядником інформації, яка надходить з правоохоронних органів, тому надати копію листа з Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) неможливо. З даного питання запропоновано звернутися до Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
За даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 наявна інформація щодо проходження нею відеоконференцзв`язку, рішення про встановлення особи від 26.11.2025 № 895985 (за заявою від 21.10.2025) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Електронні пенсійні справи почали формуватися за зверненнями на нове призначення пенсій з 2018 року. Переведення раніше призначених пенсійних справ в електронний формат в Головному управлінні почалося здійснюватися з 2019 року та процес оцифрування пенсійних справ було заплановано провести впродовж 5 років. На початок введення воєнного стану в Україні було оцифровано майже 40 % пенсійних справ області.
Пенсійну справу ОСОБА_1 не оцифровано, тому надати копію пенсійної справи з дати призначення пенсії за вислугою років з 29.12.2006 неможливо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі - Постанова № 299).
Відповідно до пункту 10 Постанови № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
За даними електронної пенсійної справи, Рішенням про встановлення особи № 895985 від 26.11.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за результатами проведеного 06.11.2025 відеоконференцзв`язку особу ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) встановлено. На питання "Чи отримуєте пенсію в іншій державі (від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації)?" особа відповіла «НІ».
За даними підсистеми ІКІС ПФУ «Звернення» ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії не зверталася. Отже, підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії не має, а вимога позивача щодо її поновлення з 01.02.2026 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджено відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_3 , картки фізичної особи - платника податків, пенсійного посвідчення від 26.12.2014 № НОМЕР_4 .
З 01.02.2026, відповідно до пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV, виплату пенсії ОСОБА_1 зупинено без прийняття окремого рішення на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 07.01.2026 № 78/3-2-78/3/5/5-116 (РМК № 21/5) у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії (причина припинення виплати "35-до з`ясування" - повідомлення правоохоронних органів).
Окреме рішення про припинення виплати відповідачем не приймалося, оскільки, як зазначено відповідачем у відзиві, рішення стосовно припинення виплати формується у випадку закриття постійною причиною.
08.02.2026 ОСОБА_1 за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України звернулася зі скаргою № ВЕБ-12001-Ф-С-26-090300 щодо відсутності пенсійних виплат у лютому 2026 року.
Листом Головного управління за вих. № 4769-2764/І-02/8-1200/26 від 10.03.2026 на вказане звернення надано відповідь, згідно змісту якої заявнику повідомлено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої призупинено з 01.02.2026 на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Для поновлення виплат необхідно особисто звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
04.03.2025 позивач на електронну пошту Головного управління направила звернення, яке зареєстровано за вх. № 4584/І-1200-26, в якому повідомила, що не отримала пенсію за лютий місяць, а тому надає рішення про встановлення особи від 26.11.2025 та просить вирішити дане питання.
Листом Головного управління від 24.03.2026 за вих. № 5725-4584/І-02/8-1200/26 на вказане звернення надано відповідь, в якій зазначено, що позивач перебуваєте на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої призупинено з 01.02.2026 на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Враховуючи підстави припинення виплати пенсії для її поновлення необхідно особисто звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
17.03.2026 захисником позивача на електронну адресу Головного управління надіслано адвокатський запит, який зареєстровано за вх. № 1708/8, в якому адвокат просив надати інформацію про призначення пенсії позивачу, підстави зупинення виплати пенсії, проходження ідентифікації, стосовно звернення правоохоронних органів щодо необхідності припинення виплати пенсії, надати належним чином засвідчені копії розпоряджень про призначення (перерахунок) пенсії ОСОБА_1 та пенсійну справу.
Листом Головного управління за вих. № 12100-0202-8/7077 від 19.03.2026 на вказаний адвокатський запит надано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 29.12.2006 отримувала пенсію за вислугу років, з 09.02.2023 згідно поданої особисто заяви від 09.02.2023 заявницю переведено з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах) відповідно до норм статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплату якої призупинено з 01.02.2026 за нормами пункту 5 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії (причина припинення виплати "35-до з`ясування" - повідомлення правоохоронних органів).
Рішенням про встановлення особи № 895985 від 26.11.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за результатами проведеного 06.11.2025 відеоконференцзв`язку особу ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) встановлено. На питання "Чи отримуєте пенсію в іншій державі (від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації)?" особа відповіла «НІ».
ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії не зверталася.
Станом на теперішній час виплату пенсії ОСОБА_1 не поновлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
У частині третій статті 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені статтею 49 вказаного Закону, згідно з якою в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, припинення виплати пенсії можливе було лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Відповідач у відзиві зазначає, що рішення стосовно припинення виплати пенсії формується територіальним органом Пенсійного фонду України виключно у випадку закриття електронної пенсійної справи постійною причиною, разом з тим, стаття 49 Закону № 1058 містить імперативну норму щодо припинення виплати пенсії лише рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, і не містить виключень щодо можливості припинення виплати пенсії без прийняття окремих рішень.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.
В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.
Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.
Правової позиції щодо пріоритетності застосування норм статті 49 Закону № 1058-IVяк підстави для припинення виплати пенсії дотримується Верховний Суд у своїх рішеннях за 2018 рік, зокрема, від 06 лютого 2018 року у справі № 263/7763/17 (провадження № К/9901/202/17), від 13 лютого 2018 року у справі № 243/11937/17 (провадження № К/9901/1267/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 425/1459/17 (провадження № К/9901/15534/18), від 27 лютого 2018 року у справі № 644/6336/17 (провадження № К/9901/2714/17), від 06 березня 2018 року № 243/4732/17 (провадження № К/9901/1464/17).
Отже судом встановлено, що з 01.02.2026 виплату пенсії припинено з підстав, що не передбачені статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи. Окремого рішення щодо припинення виплати пенсії суду не надано.
При цьому після припинення виплати пенсії позивачу щомісячно не нараховувалася пенсія.
Відповідачем у справі не надано відомостей, що позивач отримує пенсію в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України на території України, або отримує таку пенсію в органах Пенсійного фонду рф.
Натомість, рішенням про встановлення особи № 895985 від 26.11.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за результатами проведеного 06.11.2025 відеоконференцзв`язку особу ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) встановлено. На питання "Чи отримуєте пенсію в іншій державі (від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації)?" особа відповіла «НІ».
При цьому суд зауважує, що спірні правовідносини виникли саме з приводу незаконного, за твердженням позивачки, припинення виплати пенсії, а не з приводу відмови у її поновленні.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Верховний Суд України 06.10.2015 ухвалив постанову в справі №608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право (право на отримання пенсії) незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, ст.1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Припиненням виплати пенсії з підстав, що не передбачені законом, порушено право позивача на отримання пенсії, на що позивач мав законні очікування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Припинивши позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком без прийняття рішення та за відсутності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, або підстав, передбачених іншим законом, відповідач вчинив протиправні дії. Відповідно, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій, а також зобов`язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями статті 9 КАС України, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2026,
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.02.2026, з виплатою заборгованості, що утворилась з 01.02.2026.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 1064,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги адвоката Скрибки Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2026.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.02.2026, з виплатою заборгованості, що утворилась з 01.02.2026.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська