ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року Справа №160/884/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро питання про зміну способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №160/884/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/884/25.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року у справі №160/884/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, ухвалено:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 02.03.2022 по 21.03.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.03.2022 по 21.03.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії скасовано в частині відмови у задоволенні позову; позов в цій частині задоволено, постановлено:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключені до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.
Ухвалою суду від 26.08.2025 становлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №160/884/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №160/884/24 у строк - один місяць з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю.
Ухвалою суду від 21.05.2026; встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 року у справі №160/884/24, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали
18.08.2026 року до суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 року у справі №160/884/24.
В обґрунтування якого зазначено, що згідно довідки-розрахунок №1-а від 25 липня 2026 року №4203/ФЕС зазначено, що сума до виплати за рішенням суду та ухвали від 21.05.2026 року складає 60626,88 грн. Згідно довідки-розрахунок №1-а від 25 липня 2026 року №4204/ФЕС зазначено, що сума до виплати за рішенням суду та ухвали від 21.05.2026 року складає 19663,68 грн. Згідно довідки-розрахунок від 25 липня 2026 року №4205/ФЕС зазначено, що загальна недоплата грошової допомоги на оздоровлення складає 13906,24 грн. Згідно довідки-розрахунок від 25 липня 2026 року №4206/ФЕС зазначено, що недоплата стосовно компенсації невикористаної дні відпустки складає 25970,40 грн. Недоплата стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні складає 4285,09 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 року у справі №160/884/24.
Питання про зміну способу та порядку виконання рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін на 01 вересня 2026 року о 08:40 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
31.08.2026 року до суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення. В обґрунтування письмових пояснень відповідач зазначає, що відповідно до статті 378 КАС України зміна способу і порядку виконання судового рішення допускається лише за наявності обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять неможливим, за умови, що така зміна не змінює суті рішення. Відповідач вказує, що рішення у справі №160/884/25 має зобов`язальний характер: Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум, тоді як питання про стягнення конкретної грошової суми судом під час розгляду справи не вирішувалося. Тому заміна зобов`язання нарахувати та виплатити кошти на безпосереднє стягнення визначеної суми, на думку відповідача, фактично змінить зміст резолютивної частини рішення та обраний судом спосіб захисту порушеного права. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах у справах №295/16238/14-а, №340/6875/21, №490/9519/16-а, №281/1618/14-а та №420/6671/18. У зв`язку із цим відповідач просить відмовити в зміні способу та порядку виконання судового рішення. Також заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника Військової частини НОМЕР_1 .
Сторони у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання 01.09.2026 року не прибули.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/30015/24, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення; виконання рішення для цілей статті 6 Конвенції є складовою судового розгляду.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом інших передбачених законом заходів для забезпечення фактичного виконання рішення у випадку, коли його виконання у раніше визначений спосіб істотно ускладнене або є неможливим. При цьому зміна способу і порядку виконання не може призводити до зміни змісту судового рішення по суті
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, згідно з абзацом першим частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 9 ст. 382-3 КАС України, суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
За положеннями частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення у цій справі набрало законної сили 02.07.2025 року.
Судом встановлено, що згідно довідки -розрахунку № 3955/ФЕС від 12.07.2025 загальна недоплата грошової допомоги на оздоровлення складає 16387,96 грн. Згідно довідки-розрахунку № 3956/ФЕС від 12.07.2025 компенсація за невикористані 52 доби щорічної основної відпустки та 28 діб додаткової відпустки складає 29 324,80 грн., доплата до одноразової грошової допомоги при звільненні складає 4838,58 грн. Згідно довідки-розрахунку № 3951/ФЕС від 12.07.2025 року перерахунок грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 становить 47 236,49 грн. Згідно довідки-розрахунку № 3954/ФЕС від 12.07.2025 року перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 21.03.2023 становить 26633,82 грн. Отже, сума до виплати становить 124 421,65 грн.
Станом на час розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення нарахована відповідачем сума доплати в повному обсязі позивачу не виплачена.
Зважаючи на тривале невиконання відповідачем судового рішення, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 заборгованості з нарахованої та невиплаченої суми доплати у розмірі 124 421,65 грн. на користь ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/884/25.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 378, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №160/884/24:
із «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.03.2022 по 21.03.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»
на:
«Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену суму доплат за період з 02.03.2022 по 21.03.2023 у розмірі 124 421,65 грн.».
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков