ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Житомир справа №240/8682/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування для обчислення їй пенсії довідки від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Північним офісом Держаудитслужби;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй перерахунок та виплату розміру її пенсії з урахуванням довідки від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, в середніх розмірах за грудень 2023 року, виданої Північним офісом Держаудитслужби з 29.01.2024.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 29.01.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області", яке за принципом екстериторіальності розглядало її заяву про призначення пенсії, протиправно не врахувало при обрахунку розміру її пенсії довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Оскільки такі дії пенсійного органу призводять до зменшення розміру пенсійних виплат та порушують її право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію управління зазначило, що пункт 10 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі - Закон №3460-ІХ) установив, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад. Складові заробітної плати державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби та умови оплати праці державних службовців у державних органах, що не провели кваліфікацію посад державної служби, визначені пунктами 12, 13 Прикінцевих положень Закону №3460-ІХ. Крім того, з 01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України 29.12.2023 №1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", якою затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році та Перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. Разом з тим, обчислення пенсій, що призначаються відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону України від 10.12.2015 № 889-VII "Про державну службу" здійснюється відповідно до Порядку призначення деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, яким не передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Крім того, на даний час відповідної постанови щодо порядку обчислення пенсій, призначених на умовах Закону України "Про державну службу", з урахуванням змін в оплаті праці державних службовців, затверджених Постановою №1409, Кабінетом Міністрів України не прийнято. Врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби) державного органу, що здійснив класифікацію посад державної служби можливе після внесення відповідних змін до Порядку №622. З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно було прийнято рішення про не врахування для обчислення пенсії ОСОБА_1 довідки від 29.01.2024 № 26-17-2//27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш ж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби в середній розмірах за грудень 2023 року, до внесення відповідних змін до Порядку №622.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи свою правову позицію Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2019 №622, чітко передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби. При цьому, наразі в Міністерстві соціальної підтримки зареєстровано проект постанови від 11.10.2023 №1782/40838 "Про внесення зміни до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" відповідно до Порядку №622. При врахуванні нових умов оплати праці (оклад, ранг та надбавка за вислугу років станом на січень 2024) надбавки та премії по 31.12.2023 згідно проекту не враховуються. Разом з тим, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 було надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29.01.2024 № 26-17-27/26 станом на січень 2024 року, а також довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, яка має не менше як 20 років стажу державної служби від 29.01.2024 № 26-17-27/27 за грудень 2023 року. У зв`язку із цим, управлінням було прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону №889 через невідповідність довідки про заробітну плату від 29.01.2024 № 26-17-27/27 вимогам Порядку №622.
ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вказала, що у спірному випадку обчислення пенсії державного службовця з 29.01.2024 відповідно до пункту 4 Порядку №622 повинно здійснюватись з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 29 січня 2024 року №26-17-27/27. У зв`язку із цим, дії відповідачів щодо відмови їй у врахуванні при обчисленні розміру пенсії довідки від 29 січня 2024 року №26-17-27/27 є протиправними.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 25.02.2022 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
29.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила перевести її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення, яким призначило позивачці з 29.01.2024 пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" в розмірі 14881,38 гривень.
При визначенні ОСОБА_1 розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" була врахована довідка від 29.01.2024 №26-17-27/26 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, видана Північним офісом Держаудитслужби за формою, визначеною постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Водночас, разом із заявою від 29.01.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 надавала пенсійному органу також і довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Вказана довідка містила інформацію про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року (місяць, що передує місяцю звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії).
Однак, вищезазначена довідка від 29.01.2024 №26-17-27/27 не була врахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області при визначенні ОСОБА_1 розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Згідно інформації, вказаної в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, причиною неврахування довідки від 29.01.2024 №26-17-27/27 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 стала відсутність постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку обчислення пенсії, призначених на умовах Закону України "Про державну службу", з урахуванням змін щодо оплати праці державних службовців державних органів, що здійснили класифікацію посад, затверджених Постановою №1409.
ОСОБА_1 вважає, що довідка Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби протиправно не була врахована при визначенні їй розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому вона звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване Законом України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу") право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного вище віку (62 роки для чоловіків та 60 років для жінок) працювали на посадах державних службовців; або мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець передбачив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу". Такі умови визначені пунктами 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ.
Так, згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Отже, не зважаючи на те, що з 01.06.2016 року Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за дотримання передбачених пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ умов та за наявності, передбачених статтею 37 Закон України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" підстав, мають право на пенсію державного службовця.
Таким чином, аналіз вищезазначених правових норм статті 37 Закон України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" свідчить, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Відтак, після 01.05.2016 для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XII вік, страховий стаж та стаж державної служби особи має відповідати наступним умовам:
- особа має досягти: 62-річного віку для чоловіків та 60-річного віку для жінок;
- особа повинна мати страховий стаж, передбачений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який становить 35 років для чоловіків та 30 років для жінок 30 років;
- особа має перебувати станом на 01.05.2016 на державній службі та мати станом на цю дату стаж державної служби понад 10 років; або ж особа повинна мати стаж державної служби понад 20 років незалежно від того, чи перебувала вона станом на 01.05.2016 на державній службі.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 29.01.2024 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622), яким визначено механізм призначенні пенсій відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" та статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу".
Пунктом 4 Порядку №622 (в редакції на момент призначення позивачці пенсії) було передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Таким чином, зміст вищезазначених правових норм Порядку №622 свідчить, що при призначенні пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" розмір такої пенсії визначається із заробітної плати особи, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, призначення пенсії державного службовця здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку №622 (в редакції на момент призначення позивачці пенсії) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
На момент звернення позивачки за призначенням пенсії відповідно Закону України "Про державну службу" форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, були затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3), яка була чинною до 13.11.2024.
Пунктом 1 Постанови №1-3 були затверджені:
- форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Під час розгляду справи судом встановлено, що при зверненні із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 надала пенсійному органу довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/26 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Довідка від 29.01.2024 №26-17-27/26 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця містила інформацію про розміри посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років ОСОБА_1 станом на січень 2024 року.
Натомість, довідка від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби містила інформацію про середні розміри надбавок, премій та інших виплат станом на грудень 2023 року.
Проаналізувавши вказані довідки, суд дійшов висновку, що вони складені за формами, затвердженими Постановою №1-3.
Однак, довідка від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, яка містила інформацію про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року (місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії) не була врахована пенсійним органом при призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Причиною такого неврахування стало те, що відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад. Разом з тим, відповідний порядок обчислення пенсії, що призначаються на умовах Закону України "Про державну службу", з урахуванням змін щодо оплати праці державних службовців державних органів, що здійснили класифікацію посад, на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії був відсутній.
Надаючи правову оцінку правомірності дії пенсійного органу щодо неврахування довідки від 29.01.2024 №26-17-27/27 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Пунктом 10 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" було установлено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.
Відповідно до пунктів 12 та 13 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.
З метою упорядкування умов оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.12.2023 №1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", якою затвердив схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році та перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Таким чином, починаючи з 01.01.2024 оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, внаслідок чого були збільшенні розміри посадових окладів державних службовців, а також змінено порядок нарахування та розміри інших складових їх заробітної плати.
У зв`язку із змінами в оплаті праці державних службовців, обумовленими проведенням класифікації посад в державних органах, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.04.2024 №823 (далі - Постанова №823), якою вніс зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Постановою №823 абзац шостий пункту 4 Порядку №622 було замінено абзацами такого змісту:
"За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.".
Крім того, на підставі Постанови №823 Порядок №622 було доповнено пунктами 4-1 і 4-2 такого змісту:
"4-1. Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
- розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
- середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
4-2. Для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
- розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
- розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.".
При цьому, пунктом 3 постанови Кабінет Міністрів України від 12.04.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" було передбачено, що вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.01.2024 .
Суд звертає увагу, що Постанова №823 набрала чинності з дня її опублікування - 20.07.2024, тобто станом на день призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а також станом на дату видачі Північним офісом Держаудитслужби довідок від 29.01.2024 №26-17-27/26 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року та від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, Постанова №823 ще не була чинною та не поширювала свою дію на спірні відносини, які виникли 29.01.2024 (з моменту переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу").
До того ж, суд враховує, що за загальним правилом, визначеним статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Отже, враховуючи те, що пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" призначена ОСОБА_1 з 29.01.2024, тобто до прийняття Постанови №823 та внесення змін до Порядку №622, суд приходить до висновку, що призначення їй даного виду пенсії мало здійснюватися пенсійним органом за нормами, чинними на момент її звернення із відповідною заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", тобто за нормами Порядку №622, які діяли до внесення змін Постановою №823.
Положення пункту 4 Порядку №622 (в редакції на момент призначення позивачці пенсії) передбачали право осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, на врахування при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 Порядку №622, в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Матеріалами справи підтверджується, що спірна довідка Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, була видана відповідно до вищезазначених положень пункту 4 Порядку №622 та відповідала формі, затвердженій Постановою №1-3, а тому вона мала бути врахована при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Враховуючи встановлені судом обставини даної справи та їх правове регулювання, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування довідки Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправними.
Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 29.01.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши для визначення її розміру довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, та зазначає, що дії зобов`язального характеру щодо врахування довідки Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 , має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що вирішував питання про призначення їй пенсії, тобто в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Натомість Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід зобов`язати виплачувати з 29.01.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі, визначеному з урахуванням довідки Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Покладення таких обов`язків на відповідачів не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір 1211,20 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.
З огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, та враховуючи що протиправні дії щодо неврахування довідки від 29.01.2024 №26-17-27/27 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 вчинило Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 гривень слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вирішуючи питання стягнення заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Свірська Людмила Костянтинівна надала до суду:
- копію договору про надання правничої допомоги від 26.04.2024 №2604, укладеного між нею та Адвокатським об`єднанням "Соломонюк та партнери";
- копію ордеру від 30.04.2024 серії АМ №1044266 на надання адвокатом Соломонюком Святославом Анатолійовичем правничої (правової) допомоги;
- копію акту прийому передачі виконаних робіт від 01.05.2024, згідно якого адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович надав ОСОБА_1 наступі послуги: первинна консультація; вивчення судової практики; підготовка позовної заяви до суду, загальною вартістю 13000,00 грн;
- квитанцію від 26.04.2024 про здійснення ОСОБА_1 оплати послуг з професійної правової допомоги в розмірі 4000,00 грн;
- квитанцію від 01.05.20244 про здійснення ОСОБА_1 оплати послуг з професійної правової допомоги в розмірі 9000,00 грн.
Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується понесення нею судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 13000,00 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.
Дослідивши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.
Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- дана справа є типовою в категорії «пенсійних спорів» та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та правова позиція - усталеними;
- справа розглядалась без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження).
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 року у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними, а тому такі витрати не відповідають принципам є співмірності та розумності.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суд вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Батюка, 8, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84116; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування з 29.01.2024 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" довідки Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 29.01.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши при визначення розміру пенсії довідку Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати ОСОБА_1 з 29.01.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі, визначеному з урахуванням довідки Північного офісу Держаудитслужби від 29.01.2024 №26-17-27/27 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович