ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/19458/26
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного Фонду України в Херсонській області, прийняте 09.04.2026 щодо відмови у призначенні мені пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов`язати Головне управління пенсійного Фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати і виплачувати із 1 квітня 2026 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На обґрунтування позовних вимог вказує, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки період проживання на території посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить більше 4 років, що є достатнім для призначення їй пенсії. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 25.05.2026 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та витребувала у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області копію матеріалів відмовної пенсійної справи позивача.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов до суду 08.06.2026 (вх. від 10.06.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 09.04.2026 №064250012378 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796, оскільки не підтвердженого факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років. Рішення органу ПФУ вважає правомірним та вмотивованим, а позов - необґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позову.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов до суду 12.06.2026 (вх. від 16.06.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості.
Відповідач у відзиві зазначає, що станом на 01.01.1993 період проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю, склав - 03 роки 07 місяців 05 днів, що не дає права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини 2 статті 55 Закону ЧАЕС. З огляду на зазначене, відповідачем в повному обсязі досліджено документи додані до заяви, надано їм правову оцінку та за результатами розгляду прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону N796. Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 11.08.2026 по 27.08.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 01.04.2026 про призначення пенсії за віком.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви ОСОБА_1 та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
За результатом розгляду заяви позивача від 01.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення від 09.04.2026 №064250012378 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано:
" Для підтвердження періоду роботи (проживання) на території посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 55 Закону ЧАЕС заявниця надала довідку від 27.01.2020 №81 видану Барашівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та постійно проживала в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області з 26.04.1986 по 20.10.1989, з 13.01.1990 по 23.06.1990, з 05.04.1999 по 18.03.2005:з 26.04.1986 по 30.09.1988 - 02 роки 05 місяців 05 днів; з 21.07.1989 по 20.10.1989 - 03 місяці;з 13.01.1990 по 23.06.1990 - 05 місяців 11 днів;з 05.04.1999 по 18.03.2005 - 05 років 11 місяців 14 днів.
Документами підтверджено відповідно до частини 2 статті 55 Закону ЧАЕС періоди роботи (проживання) на території зони посиленого радіологічного контролю, особи станом на 01.01.1993 - 03 роки 07 місяців 05 днів, що не дає права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону ЧАЕС, оскільки станом на 1 січня 1993 року заявниця не проживала (не відпрацювала) 4 роки в зоні посиленого радіологічного контролю.
За результатами розгляду документів доданих до заяви встановлено, що відповідно до диплому НОМЕР_1 від 21.07.1989 реєстраційний номер №1816, заявниця навчалась з 01.10.1988 по 20.07.1989 у Радомишльському середньому професійно-технічному училищі №41, період з 01.10.1988 по 20.07.1989 виключено з періоду проживання на території зони посиленого радіологічного контролю.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення №064250012378 від 09 квітня 2026 (далі - Рішення від 09.04.2026) про відмову в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону ЧАЕС, у зв`язку з відсутністю на 1 січня 1993 року не менше 4 років необхідного періоду роботи (проживання) на території зони посиленого радіологічного контролю."
Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 1 Закону №796-ХІІ закріпленого, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
У статті 9 Закону №796-ХІІ визначено , що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
За приписами ст. 15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
При цьому, пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.01.1997 №51 та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 1991 року № 44, передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.
Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В (пункт 6 Порядку № 51 та п. 6 Порядку №44).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. При цьому особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
У додатку № 7 до Порядку № 51 наведено форму довідки, у якій йшлося про підтвердження факту постійного проживання або постійної роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю особи, якій така довідка видається, із зазначенням про те, що станом на 01 січня 1993 р. така особа проживала або відпрацювала у цій зоні не менше чотирьох років.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою від 01.04.2026, хоче реалізувати право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особа, яка постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю.
Згідно правових норм абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особа, яка постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює у зоні посиленого радіологічного контролю, набуває права на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у випадку дотримання таких умов:
- наявності у цієї особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;
- наявності у цієї особи необхідного періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 4 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 (в редакції, на момент спірних правовідносин) потерпілими від Чорнобильської катастрофи до заяви про призначення пенсії додаються такі документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:
- документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
З наведених норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи або статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, є відповідне посвідчення.
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 599/564/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 21.11.2019 у справі № 572/47/17.
Таким чином, наявність статусу, що підтверджується відповідним посвідченням, зокрема і посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Разом з тим, ані до позовної заяви, ані до заяви від 01.04.2026 про призначення пенсії, ОСОБА_1 не надано жодного посвідчення, яке б підтверджувало наявність у неї статусу особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відсутні докази наявності у позивача відповідного статусу, який би підтверджувався посвідченням, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому на неї не розповсюджуються пільги й компенсації, встановлені положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73028, ЄДРПОУ: 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
07.09.26