ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/1288/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 , яким просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати наказ від 18.02.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. 2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) в частині що стосується зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_3 . 3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити з особового складу ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на момент його призову на військову службу під час мобілізації мав чинну відстрочку від призову відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з навчанням за денною формою здобуття вищої освіти та здобуттям рівня освіти з дотриманням установленої законом послідовності. Позивач зазначає, що 17.02.2026 його було затримано працівниками прикордонної служби та, незважаючи на наявність оформленої відстрочки, інформацію про яку він пред`явив у військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+», доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наступного дня позивача було визнано придатним до військової служби, призвано під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . На переконання позивача, підстав для скасування або припинення наданої йому відстрочки не існувало, оскільки він не втратив права на неї та продовжував навчання, що, на його думку, підтверджується відповідними довідками з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. У зв`язку з цим позивач вважає його призов на військову службу протиправним, а наказ військової частини про зарахування до особового складу - похідним від незаконного рішення про його мобілізацію.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
16 березня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з доводами позивача та зазначає, що 18.02.2026 року позивач був затриманий працівниками НОМЕР_5 прикордонного загону під час спроби незаконного перетину державного кордону та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебував у статусі «Порушник військового обліку». Відповідач посилається на відповідний алгоритм дій посадових осіб ТЦК та СП та вказує, що за його результатами позивача було взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, за твердженням відповідача, позивач не заявляв скарг щодо незаконного утримання, психологічного чи фізичного тиску з боку працівників ТЦК та СП.
Також відповідач зазначає, що на момент уточнення військово-облікових даних позивач користувався правом на відстрочку на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувач вищої освіти. Водночас, на думку відповідача, встановлений факт спроби незаконного перетину державного кордону у період, коли позивач мав перебувати на навчанні відповідно до індивідуального навчального плану, свідчив про невиконання ним обов`язків, пов`язаних із навчанням, та суперечив меті надання відстрочки. У зв`язку з цим відповідач вважає скасування відстрочки правомірним та посилається на положення пунктів 59, 60 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Крім того, відповідач вказує, що 18.02.2026 року позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. На підставі вищевказаного позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_3 , до особового складу якої його зараховано. Відповідач наголошує, що процедура призову була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а наказ про призов є індивідуальним актом одноразового застосування, який на момент розгляду справи вже вичерпав свою дію внаслідок його виконання.
У зв`язку з наведеним відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.
17 березня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача щодо відсутності скарг на незаконне утримання та психологічний чи фізичний тиск, зазначивши, що ним було здійснено звернення на гарячу лінію Військової служби правопорядку, за результатами якого Ужгородським зональним відділом ВСП проводиться перевірка. Щодо скасування відстрочки позивач зазначив, що відповідач не надав належного рішення про її скасування, а також доказів повідомлення позивача про таке рішення у встановленому законом порядку. На думку позивача, надана відповідачем роздруківка з реєстру «Оберіг» сама по собі не підтверджує законність скасування відстрочки.
Позивач також заперечив твердження відповідача про втрату ним права на відстрочку у зв`язку з невідвідуванням навчального закладу та спробою незаконного перетину державного кордону. Зазначив, що закон не передбачає припинення права на відстрочку здобувача освіти лише у зв`язку з його відсутністю у навчальному закладі в конкретний день, а документом, що підтверджує право на відстрочку, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО. При цьому позивач наголосив, що на момент мобілізації та після неї він не був відрахований із закладу освіти, а відповідач не надав доказів невиконання ним навчального плану чи звернення до навчального закладу для перевірки відповідних обставин. Також позивач вказав, що факт незаконного перетину кордону не є встановленим, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення оскаржується в апеляційному порядку, а тому посилання відповідача на цей факт як на підставу для скасування відстрочки є передчасним та необґрунтованим.
Окремо позивач заперечив доводи відповідача про незворотність процедури мобілізації та неможливість скасування наказу про призов як індивідуального акта, зазначивши, що наведена відповідачем практика не є тотожною спірним правовідносинам, оскільки стосується інших обставин та предмета оскарження. На думку позивача, саме оскаржуваний наказ про призов є юридично значимим актом, на підставі якого він розпочав та продовжує проходження військової служби, а тому його скасування є належним та ефективним способом захисту порушених прав. У зв`язку з цим позивач просив прийняти відповідь на відзив і додані до неї докази, відхилити заперечення відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
17 березня 2026 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
24 березня 2026 року до суду від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина зазначила, що наказом командира військової частини від 18.02.2026 року позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. На думку відповідача 2, з моменту прибуття позивача до військової частини, зарахування до списків особового складу, прийняття справ та посади наказ щодо його призову та направлення для проходження військової служби був повністю реалізований та вичерпав свою дію.
Щодо вимоги про виключення позивача зі списків військової частини та фактичного звільнення з військової служби відповідач 2 зазначив, що такі наслідки не можуть автоматично наставати у зв`язку зі скасуванням наказу про призов. Військова частина послалася на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби та зазначила, що під час дії воєнного стану звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, здійснюється виключно з підстав, прямо визначених частиною четвертою статті 26 Закону №2232-XII. При цьому неправомірність призову або скасування наказу про призов як самостійні підстави для звільнення законом не передбачені.
Відповідач 2 також вказав, що наказ командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу виданий у межах наданих повноважень та у встановленому порядку, фактично реалізований і не порушує прав позивача. Навіть у разі визнання дефектними наказів, якими оформлено призов та зарахування позивача до особового складу, їх скасування, на думку військової частини, не мало б наслідком автоматичного припинення військової служби, оскільки для цього необхідна наявність однієї з передбачених законом підстав для звільнення. Водночас відповідач 2 зазначив, що обставин, які б свідчили про наявність таких підстав, у справі не встановлено.
Крім того, військова частина НОМЕР_3 послалася на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23, відповідно до якого процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання такої процедури протиправною саме по собі не відновлює попереднього становища особи та не призводить до автоматичного звільнення її з військової служби. З огляду на це військова частина НОМЕР_3 вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року заяву про зміну предмету позову у адміністративній справі №260/1288/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії повернуто представнику позивача без розгляду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію рішення, яким ОСОБА_1 скасовано діючу відстрочку від мобілізації.
Ухвалою суду від 01 травня 2026 року повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію рішення, яким ОСОБА_1 скасовано діючу відстрочку від мобілізації.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року провадження у справі №260/1288/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/2783/26.
Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року провадження у справі поновлено.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст.262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.2 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №757358 від 17.09.2025 року позивач навчається на денній формі навчання у закладі вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за освітнім рівнем «магістр» за спеціальністю D8 «право».
На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було надано відстрочку від призову на весь період проведення мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до військово-облікового документу сформованого 17 грудня 2025 року у застосунку «Резерв +» наявні відомості про наявність у позивача відстрочки, тип відстрочки - п.1 ч.3 ст.23.
Рішенням комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухваленим протоколом №8/1/2026 від 18 лютого 2026 року, скасовано надану позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до копії вказаного протоколу причиною скасування відстрочки зазначено те, що згідно рапорту офіцера моб. відділенння позивач затриманий при спробі незаконного перетину кордону, коли мав перебувати на навчанні. Також зазначено про порушення виконання індивідуального плану.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 лютого 2026 року №М70 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18 лютого 2026 року №51 солдат ОСОБА_1 зарахований в списки частини та на всі види забезпечення.
Вважаючи такі накази протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.9 Положення №154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1487, якою затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до зазначеного Порядку врегульовано механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно з п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Пунктом 21 Порядку №560 передбачено що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ (п.22 порядку №560).
Згідно з п.п.1 п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги про скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов на військову службу» від 18.02.2026 року №М70 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18.02.2026 року №51 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та зобов`язання військової частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , посилаючись на те, що позивач на момент його призову на військову службу під час мобілізації мав чинну відстрочку від призову відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з навчанням за денною формою здобуття вищої освіти та здобуттям рівня освіти з дотриманням установленої законом послідовності.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року по справі №260/2783/26 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №8/1/2026 від 18 лютого 2026 року в частині скасування ОСОБА_1 наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року по справі №2602783/26 набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційне значення мають саме встановлені судом фактичні обставини, а не їх повторна оцінка.
Отже, у межах цієї справи суд виходить із преюдиційно встановленої обставини про протиправність рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №8/1/2026 від 18 лютого 2026 року в частині скасування ОСОБА_1 наданої відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що стало підставою прийняття спірного наказу.
Таким чином, відсутність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації стало безпосередньою та визначальною правовою підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Оскільки рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №8/1/2026 від 18 лютого 2026 року в частині скасування ОСОБА_1 наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано, як наслідок на момент призову позивача на військову службу такий мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а відтак відсутність відстрочки не може бути належною правовою підставою для існування похідного адміністративного акта, прийнятого виключно на її підставі.
Предметом розгляду у цій справі є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття. Оскільки у позивача на момент мобілізації було діюча відстрочка від призову, оскаржуваний наказ не відповідає критерію законності, визначеному статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з урахуванням вищевикладеного доходить висновку, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів як позивача так і інших громадян з боку районного ТЦК та СП, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 18.02.2026 року №М70 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 та наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18.02.2026 року №51 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 є протиправними та такі, що підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 з особового складу військової частини НОМЕР_3 , суд зазначає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 18.02.2026 року №М70.
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.
Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання військової частини НОМЕР_3 в особі командира цієї військової частини ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
При цьому, з урахуванням обставин справи, суд вказує, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати працівника, який має відстрочку від проходження військової служби або завідності медичного огляду щодо встановлення обсягу придатності до військової служби та направляти його до військової частини.
Дійсно, оскаржуваний позивачем акт індивідуальної дії вичерпує дію фактом виконання, тобто призовом позивача для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період у військову частину НОМЕР_3 , а тому скасування відповідного наказу в частині не є самостійною підставою для зміни статусу позивача.
Разом з тим, незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача, що ним фактично і було зроблено у даній справі.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на викладені норми, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судового збору у розмірі 3194,88 грн.
Керуючись ст.2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 18.02.2026 року №М70 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18.02.2026 року №51 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1597,44 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1597,44 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Я. М. Калинич