ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
07 вересня 2026 року Справа № 280/7977/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку/переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 ,05 травня 1958 року, з 14.07.2025 року з урахуванням довідки № 070-4/27 від 10.07.2025 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки з урахуванням довідки № 070-4/28 від 10.07.2025 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Крім того, просить поновити пропущений строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивача зазначає, що після отримання рішення Пенсійного фонду позивач вжив заходів для досудового врегулювання спору та захисту свого права: звертався до органів Пенсійного фонду із заявами, надавав додаткові документи, очікував результатів їх розгляду та сподівався на добровільне усунення порушення мого права без звернення до суду. Лише після того, як стало очевидним, що порушене право не буде поновлено в адміністративному порядку, виникла необхідність звернення до суду. Зазначає, що позивачем неодноразово здійснювалися дзвінки на Гарячу лінію Головного Управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України. Подано скаргу до Головного Управління Пенсійного фонду в Запорізькій області 24.07.2025 року, щодо відмови в перерахунку, на яку відповідь Пенсійним фондом не було надано. Відповіді на зазначене звернення/скаргу у встановлений строк не отримав, у зв`язку з чим був змушений додатково з`ясовувати причини не вирішення питання, збирати необхідні документи та визначатися зі способом подальшого захисту своїх прав. Крім того, пропуск строку був зумовлений об`єктивними обставинами, що не залежали від моєї волі, а саме: необхідність збору документів підтверджуючих моє право на перерахунок пенсії, та крім того очікування на розгляд скарги щодо порушення мого права для врегулювання порушеного питання в досудовому процесі. Після усунення зазначених обставин звернувся до суду без невиправданої затримки. Таким чином, позивачем не було допущено навмисного або необґрунтованого зволікання зі зверненням до суду. Навпаки, позивач послідовно вживав заходів для досудового врегулювання спору та захисту свого права. Просить поновити процесуальний строк для звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 14.07.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії «Перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.07.2025 №728 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії щодо переходу па пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах віднесених до категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016-10 років.
Тобто, позивач не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії № 728 датоване 21.07.2025 року, при цьому, позов подано до суду 29.07.2026 (згідно штемпеля поштового відправлення), тобто з пропуском строку звернення до суду.
Позивач зазначає, що після отримання рішення Пенсійного фонду вживав заходів для досудового врегулювання спору та захисту свого права: звертався до органів Пенсійного фонду із заявами, надавав додаткові документи, очікував результатів їх розгляду та сподівався на добровільне усунення порушення права без звернення до суду. Лише після того, як стало очевидним, що порушене право не буде поновлено в адміністративному порядку, виникла необхідність звернення до суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься скарга позивача щодо неправомірного відхилення заяви про перерахунок пенсії державного службовця яка датована 24.07.2025.
Тобто позивач, звертався до відповідача із скаргою в липні 2025 року, разом з тим до суду звернувся лише в липні 2026 року, тобто через рік після прийняття оскаржуваного рішення.
Належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення інших активних процесуальних дій (повторних звернень, отримання проміжних відповідей, тощо) у період з липня 2025 року по липень 2026 року матеріали справи не містять.
Оцінюючи посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, зумовлені необхідністю збору документів на підтвердження права на перерахунок пенсії, суд зазначає, що позивачем не вказано, які саме докази збиралися ним протягом зазначеного періоду.
До матеріалів позовної заяви позивачем надано копії паспорта, РНОКПП, трудової книжки, військового квитка, оскаржуваного рішення, скарги від 24.07.2025, довідки за формою ОК-5, а також довідок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту про складові заробітної плати №070-4/27 та №070-4/21 від 10.07.2025. Таким чином, усі додані до позову докази були сформовані та перебували у володінні позивача ще у липні 2025 року.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення дій щодо збору додаткових документів протягом року, що передував зверненню до суду, позивачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені позивачем у поданих поясненнях є неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені представником позивача підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)- повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О.В.Конишева