КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року м.Київ № 320/34652/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2023 по 31.12.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2023 по 31.12.2023, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), розмір яких визначається із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 13.11.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 13.11.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), розмір яких визначається із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення за період з 01.03.2023 по 13.11.2024, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк судового захисту права на належні виплати у спірних правовідносинах визначається статтею 233 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі №240/19686/24 зазначив, що строки звернення працівника до суду, визначені у частині другій статті 233 КЗпП України, пов`язані лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, що свідчить про те, що законодавець керувався фактом «остаточного розрахунку після звільнення».
У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що для правильного обчислення строку звернення до суду та визначення частини статті 233 КЗпП України, яка підлягає застосуванню, необхідно з`ясувати, чи продовжує особа перебувати на військовій службі.
З матеріалів позову вбачається, що 13.11.2024 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з вибуттям до нового місця служби, тобто військової служби на цю дату він не припинив. Остаточно позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 10.07.2025.
Отже, виключення позивача 13.11.2024 зі списків військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з переведенням до іншого місця служби не є звільненням з військової служби.
Водночас на час звернення до суду позивач військову службу вже не проходив, оскільки був звільнений з неї 10.07.2025.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2026 у справі №200/7426/25, з`ясовуючи значення грошового атестата для визначення строку звернення до суду, зазначив, що грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день.
Верховний Суд також виходив із того, що грошовий атестат, виданий при звільненні з військової служби, є письмовим повідомленням про нараховані та виплачені при звільненні суми у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України.
У позовній заяві позивач посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався лише з відповіді військової частини НОМЕР_2 від 21.07.2026 №12/1/4677, до якої додано картки особового рахунку.
Водночас факт одержання у 2026 році відповіді на адвокатський запит не дає підстав для висновку, що саме з цієї дати розпочався строк звернення до суду, якщо при звільненні з військової служби позивач отримав грошовий атестат або інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Позовна заява не містить відомостей і доказів щодо отримання позивачем при звільненні з військової служби грошового атестата або іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, а також дати отримання такого документа.
Надані матеріали підтверджують, що вибуття позивача з військової частини НОМЕР_2 відбулося у зв`язку з переведенням до нового місця служби та не було звільненням з військової служби.
За таких обставин наведене у позові посилання на відсутність обмеження строком звернення до суду не є достатнім для вирішення питання про його дотримання.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Частина друга статті 233 КЗпП України цим Рішенням неконституційною не визнавалася.
Таким чином, для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду необхідно встановити, чи отримував він при звільненні з військової служби письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, зокрема грошовий атестат, дату його отримання та зміст такого документа.
Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для усунення недоліків позивачу необхідно подати до суду заяву, в якій зазначити, чи отримував він при звільненні з військової служби грошовий атестат або інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, дату отримання такого документа, надати його копію або інші відповідні докази, а також обґрунтувати дотримання встановленого законом строку звернення до суду, а у разі його пропуску - подати заяву про поновлення цього строку із зазначенням підстав та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений у мотивувальній частині ухвали.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог цієї ухвали, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.