КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6391/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 . Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги України, оформленим протоколом №119/168 від 05.06.2024 року, позивачці та їх спільному із загиблим чоловіком малолітньому сину призначено одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі по 1/2 часток від 15 000 000 грн., тобто по 7 500 000 грн. кожному. Проте згодом комісія Міністерства оборони України прийняла спірне рішення, оформлене протоколом №29/зм від 01.08.2025 року, яким змінила розмір їхніх часток у цій допомозі та визначила їх по 1/4 часток від 15 000 000 грн., тобто по 3 750 000 грн. кожному. Це рішення пов`язане зі зміною кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки батько та матір загиблого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - звернулися із заявами на отримання частки в цій допомозі та відкликали раніше подані відмови від їх отримання. Позивачка вважає спірне рішення протиправним та таким, що завдає їй з малолітнім сином майнової шкоди. Зазначає, що законодавство не передбачає можливості відкликання відмови членів сім`ї від частки одноразової грошової допомоги без добровільної згоди всіх отримувачів або судового рішення про визнання відмови недійсною. З цих підстав представник позивачки просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги України, №29/зм від 01.08.2025 року, про викладення в новій редакції рішення комісії №119/168 від 05.06.2024 року щодо перерозподілу одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді від 22.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що батьки загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , які належать до кола осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, у межах встановленого законом трирічного строку відкликали подані раніше заяви про відмову від такої допомоги та звернулися із заявами про її призначення. З огляду на відсутність законодавчої заборони на відкликання заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України прийняла рішення про внесення змін до попереднього рішення щодо розподілу допомоги, визначивши право батьків на отримання 2/4 часток від загального розміру допомоги. Доводячи законність спірного рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Від третіх осіб надійшли пояснення щодо позову, у яких вони заперечили проти його задоволення. Зазначили, що заяви про відмову від належної їм частки одноразової грошової допомоги були подані ними у стані сильного психоемоційного потрясіння, спричиненого загибеллю сина. Згодом вони відкликали такі заяви, усвідомивши, що відмова призводить до порушення їхнього права як батьків загиблого військовослужбовця на отримання передбаченої законом допомоги. Вважають оскаржуване рішення законним та таким, що не порушує прав і законних інтересів позивачки та їхнього неповнолітнього онука - сина загиблого військовослужбовця.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з 08.11.2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 . Від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року.
На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" ОСОБА_5 у березні 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації та проходив її у складі військової частини НОМЕР_2 .
Солдат ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби, виконуючи бойове завдання. Його смерть пов`язана із захистом Батьківщини (постанова 11 Регіональної ВЛК №3929 від 12.12.2023 року).
Актовий запис про смерть ОСОБА_5 складений 07.09.2023 року.
У вересні 2023 року батьки ОСОБА_5 - батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 - склали заяви від 13.09.2023 року, у яких повідомили про те, що відмовляються від отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", на користь дружини загиблого - ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області засвідчено справжність підпису цих осіб на заявах (нотаріальні дії №869 та №871 від 13.09.2023 року).
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами від 21.11.2023 року про виплату їй та малолітньому сину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка та батька - ОСОБА_5 .
Кіровоградський обласний ТЦКСП склав висновок №2160 від 16.02.2024 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги дружині та сину військовослужбовця ОСОБА_5 як таким, що мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги, та направив документи для розгляду до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Долучив заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.09.2023 року про їх відмову від отримання одноразової грошової допомоги.
На засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 05.06.2024 року розглянуто ці документи та прийнято рішення призначити одноразову грошову допомогу дружині та сину загиблого солдата ОСОБА_5 - в сумі 15 000 000 грн. у рівних частках, тобто по 7 500 000 грн. кожному (пункт 14 протоколу №119/168 від 05.06.2024 року).
На підставі цього рішення начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 видав наказ №855 від 25.06.2024 року "Про виплату одноразової грошової допомоги дружині та сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_7 ", яким наказав перерахувати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на першому етапі кошти в розмірі 1/5 від призначеної суми одноразової грошової допомоги, що склало 1 500 000 грн. кожному.
Згодом начальник Кіровоградського обласного ТЦКСП щомісяця видав накази про виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишку невиплаченої суми одноразової грошової допомоги, щомісячними частками по 150 000 грн. кожному.
Між тим, у травні 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами від 14.05.2025 року про виплату їм одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина - солдата ОСОБА_5 . Долучили заяви від 13.05.2025 року, у яких повідомили про відкликання заяв від 13.09.2023 року про відмову від одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина, оскільки бажають реалізувати право на отримання такої допомоги. Приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області засвідчено справжність підпису цих осіб на заявах (нотаріальні дії №224 та №225 від 13.05.2025 року).
ІНФОРМАЦІЯ_5 склав висновок №6411 від 28.05.2025 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги батьку та матері військовослужбовця ОСОБА_5 як таким, що відкликали раніше подані заяви про відмову від допомоги, та направив документи для розгляду до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України..
На засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 01.08.2025 року розглянуто ці документи та прийнято такі рішення:
- призначити одноразову грошову допомогу батьку та матері загиблого солдата ОСОБА_5 - в розмірі 2/4 частини 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. у рівних частках кожному (пункт 14 протоколу №152/168 від 01.08.2025 року),
- у зв`язку зі зміною кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (батько та мати загиблого військовослужбовця відкликали раніше подані до ІНФОРМАЦІЯ_6 нотаріально засвідчені відмови від частки допомоги та звернулися із заявами на отримання допомоги до згаданого ОТЦКСП) пункт 14 протоколу засідання Комісії №119/168 від 05.06.2024 року викласти в такій редакції: "14. Дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 07.09.2023 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 11.04.2024 року №321/КЦ/3615 - в розмірі 2/4 частини 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. у рівних частках кожному." (пункт 5 протоколу №29/зм від 01.08.2025 року).
Не погоджуючись із рішенням Комісії Міноборони, оформленим протоколом №29/зм від 01.08.2025 року, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) на дату смерті ОСОБА_5 містив такі норми:
Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві
1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги
3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги
1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
8. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №168).
Пунктом 2 постанови КМУ №168 (у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_5 ) було установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Пунктом 2-1 постанови КМУ №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Закону №2011-XII та пункту 2-1 постанови КМУ №168 наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 року затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (надалі - Порядок і умови №45), який містить такі норми:
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
1.3. Сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
1.4. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
1.5. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат" або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
1.6. Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
1.7. ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
1.10. Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_4 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:
- на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;
- залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
IV. Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД
4.1. Члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
4.2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
4.3. Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.
4.4. В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
4.5. Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_8 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.
4.6. Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).
4.8. Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 року №564 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ цього Положення основними завданнями Комісії є, зокрема, вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов`язана: приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.
Згідно з пунктами 10, 12 розділу ІІІ цього Положення результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.
Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
Суд установив, що чоловік позивачки - військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ №168 така обставина є юридичною підставою для призначення та виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у розмірі 15 млн. грн.
До членів сім`ї (утриманців) ОСОБА_5 , які мають право на призначення і виплату ОГД у зв`язку із його загибеллю, належать четверо осіб: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_1 , неповнолітній син ОСОБА_6 .
Ці особи мали можливість реалізувати право на отримання ОГД протягом трьох років з дати загибелі військовослужбовця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 склали заяви від 13.09.2023 року про відмову від призначення та отримання ОГД.
Дружина ОСОБА_1 , діючи також як законний представник сина ОСОБА_6 , подала до ТЦКСП заяви від 21.11.2023 року про призначення і виплату їм ОГД.
Комісія Міноборони, яка у червні 2024 року розглядала ці заяви, врахувала заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від отримання ОГД та розділила їхні частки між двома особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , призначивши їм кожному по 7 500 000 грн. (пункт 14 протоколу №119/168 від 05.06.2024 року).
Кіровоградський обласний ТЦКСП розпочав поетапну виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_6 коштів відповідно до пункту 1.10 Порядку та умов №45, виплативши на першому етапі 1/5 від призначеної суми ОГД (що склало 1 500 000 грн. кожному) та розділивши залишок невиплаченої суми (4/5 від призначеної суми) на 40 щомісячних часток (що склало 150 000 грн. щомісяця кожному).
Таким чином упродовж червня 2024 року - вересня 2025 року Кіровоградський обласний ТЦКСП поетапно перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі, кошти ОГД: їй - в сумі 3 750 000 грн., її сину ОСОБА_6 - ще 3 750 000 грн., усього - 7 500 000 грн.
Після цього виплату коштів позивачці та її сину було припинено.
Підставою для цього стали прийняті у серпні 2025 року Комісією Міноборони рішення про призначення 2/4 часток ОГД батьку та матері загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (пункт 14 протоколу №152/168 від 01.08.2025 року) та про зміну розміру частки ОГД, раніше призначеної дружині та сину - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (пункт 5 протоколу №29/зм від 01.08.2025 року).
Позивачка у цій справі, не заперечуючи проти того, що батьки належать до кола осіб, які мають право на ОГД, вважає, що вони втратили таке право, добровільно відмовившись від отримання ОГД на її користь. Вона не оскаржує пункт 14 протоколу №152/168 від 01.08.2025 року, яким батькам загиблого військовослужбовця призначено ОГД. Натомість не погоджується із пунктом 5 протоколу №29/зм від 01.06.2025 року, яким змінено розмір призначеної їй та малолітньому сину розміру ОГД - 7 500 000 грн. (по 3 750 000 грн. кожному), замість раніше призначеної у розмірі 15 000 000 грн. (по 7 500 000 грн. кожному).
Суд зазначає, що передбачена пунктом 2 постанови КМУ №168 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану є єдиною виплатою у фіксованому розмірі 15 000 000 грн., яка розподіляється рівними частками між усіма особами, які мають право на її отримання.
Перелік таких осіб наведений у статті 16-1 Закону №2011-XII. Коло осіб, які мають право на отримання ОГД, визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату.
Реалізація права на отримання ОГД здійснюється шляхом звернення отримувача чи його законного представника із відповідною заявою і така заява може бути подана протягом трьох років з дня загибелі (смерті) військовослужбовця.
Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. При цьому, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 10.08.2026 року у справі №480/10066/24 зазначив, що передбачений абзацом 4 пункту 2 постанови КМУ №168 механізм перерозподілу застосовується за сукупності двох умов: ОГД була призначена та фактично виплачена у повному розмірі, а інша особа, яка має право на її отримання, звернулася із відповідною заявою після завершення процесу призначення і виплати допомоги іншим отримувачам, які заявили про своє право раніше. Отже, сам факт прийняття рішення про призначення та розподіл усієї суми допомоги між визначеними отримувачами не є достатнім для застосування цього механізму, якщо допомога фактично не була виплачена у повному розмірі.
Призначення і виплата ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України здійснюється Міноборони, як розпорядником бюджетних коштів. На ТЦКСП як на уповноважені органи покладені функції щодо підготовки та оформлення необхідних для призначення ОГД документів. Рішення про призначення ОГД або про відмову у призначенні ОГД приймає комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Відповідно до статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на ОГД, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. У разі такому разі їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД, у рівних частках.
За своєю правовою природою заява про відмову від отримання ОГД є одностороннім волевиявленням особи. Такий вольовий акт є вираженням волі виключно одного суб`єкта - отримувача ОГД - та не потребує для свого вчинення участі, волевиявлення або згоди інших осіб, які також мають право на отримання ОГД, чи прийняття будь-якого рішення уповноваженими органами.
При цьому відмова від отримання ОГД не є відмовою від частки на користь конкретно визначеної особи. Особа, яка подає заяву про відмову, не визначає та не обирає особу, на користь якої має перейти її частка. Правовим наслідком такої відмови є подальший розподіл відповідної частки між іншими особами, які мають право на ОГД, що визначаються безпосередньо законом, а не волевиявленням особи, яка відмовляється.
Отже, відмова від отримання ОГД не є правочином щодо передачі права іншій особі та не створює між особою, яка відмовилася, і іншими отримувачами ОГД договірних чи інших багатосторонніх правовідносин.
Відповідно до статті 78 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.
Тож вчинення такої нотаріальної дії лише підтверджує факт підписання заяви відповідною особою, однак саме по собі не надає такому волевиявленню незворотного характеру та не припиняє відповідного права особи.
Комісія Міноборони не приймає рішення про "відмову особи від ОГД" та не надає такій відмові юридичної сили своїм рішенням. Вона лише враховує подану особою заяву при визначенні кола отримувачів та розміру належних їм часток відповідно до вимог законодавства. Рішення Комісії, прийняте з урахуванням заяви особи про відмову від отримання ОГД, не є рішенням, яким Комісія надає згоду на відмову або остаточно її затверджує, виключаючи таку особу з кола отримувачів ОГД, встановленого Законом. Воно є адміністративним рішенням щодо призначення та розподілу ОГД, прийнятим на підставі документів і відомостей, наявних у Комісії на відповідний момент.
Законодавство не містить положень, які б визначали заяву про відмову від отримання ОГД як безвідкличну або таку, що остаточно припиняє право особи на її отримання. За відсутності прямої законодавчої заборони особа вправі змінити своє волевиявлення до моменту закінчення встановленого законом строку реалізації права, якщо така зміна не суперечить закону та не порушує прав інших осіб.
Відповідно до положень Закону №2011-XII ОГД є гарантованою державою виплатою, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання ОГД виникає у осіб з моменту загибелі (смерті) військовослужбовця, а його реалізація може бути здійснена шляхом звернення до уповноваженого органу із відповідною заявою протягом трьох років з дня виникнення такого права.
Серед передбачених статтею 16-4 Закону №2011-XII підстав, за яких ОГД не призначається або у її призначенні та виплаті може бути відмовлено, відсутня така підстава, як факт подання особою заяви про відмову від отримання ОГД.
Отже, до спливу трирічного строку, встановленого законом для реалізації права на отримання ОГД, особа, яка належить до кола отримувачів такої допомоги, не позбавлена можливості змінити своє рішення щодо відмови від її отримання та звернутися із заявою про призначення допомоги. Це є реалізацією вже існуючого права особи, яке виникло в момент загибелі військовослужбовця, а не набуттям нового права.
У випадку, коли одноразова грошова допомога вже призначена і виплачена в повному обсязі (15 000 000 грн.), реалізація права здійснюється не через звернення до Міністерства оборони України із заявою про призначення відповідної частки, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл часток. У разі виникнення спору між отримувачами ОГД щодо перерозподілу її суми або повернення коштів, отриманих іншими особами, такий спір вирішується у судовому порядку.
Суд враховує, що Комісія Міноборони є органом, уповноваженим приймати рішення щодо призначення ОГД, визначати коло осіб, які мають право на її отримання, а також розмір (частку) допомоги, належної кожному отримувачу.
Тож ця Комісія може приймати рішення про внесення змін до раніше прийнятих рішень у разі зміни обставин, що мають юридичне значення для визначення кола отримувачів або розміру належних їм часток, якщо спірні правовідносини ще не набули приватноправового характеру (у разі виплати ОГД у повному обсязі).
На момент звернення батьків загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 із заявами від 13.05.2025 року про призначення і виплату їм належних часток ОГД, а також на момент прийняття відповідачем рішень №152/168 та №29/зм від 01.08.2025 року трирічний строк для реалізації ними свого права на ОГД не закінчився.
На момент прийняття спірного рішення №29/зм від 01.08.2025 року позивачці та її сину фактично було виплачено загалом 6 900 000 грн. із призначених їм 15 000 000 грн., тобто виплата ОГД у повному розмірі завершена не була.
Отже, передбачені законодавством умови, за яких питання перерозподілу вже виплаченої у повному обсязі ОГД вирішується виключно за взаємною згодою отримувачів або в судовому порядку, у даному випадку були відсутні. Самого лише факту призначення допомоги (а не виплати її у повному обсязі) недостатньо для констатації того, що повноваження держави у цій сфері вичерпані, а правовідносини з розподілу ОГД є завершеними.
За своєю правовою природою ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер та спрямована на матеріальну підтримку, наскільки це можливо, всіх членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Суд відхиляє доводи позивачки про те, що спірним рішенням порушено її право та право малолітнього сина на отримання ОГД у раніше визначеному розмірі.
Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII право на отримання ОГД виникло одночасно у всіх осіб, визначених законом, а саме у батьків загиблого військовослужбовця, його дружини та малолітньої дитини. Закон не встановлює різного обсягу такого права залежно від часу звернення особи за його реалізацією.
Зміна Комісією Міноборони розміру часток ОГД не є зменшенням чи обмеженням права позивачки та її малолітнього сина, гарантованого Законом №2011-XII, а є приведенням розподілу єдиної фіксованої суми ОГД у відповідність до фактичного кола осіб, які реалізували своє право на її отримання у межах установленого законом строку.
Після прийняття спірного рішення виплата коштів ОГД продовжувалася. У результаті позивачці та її малолітньому сину фактично виплачено загалом 7 500 000 грн., по 3 750 000 грн. кожному, що відповідає належним їм відповідно до закону 2/4 часткам від загальної суми ОГД у розмірі 15 000 000 грн.
Відповідач при прийнятті спірного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушень прав позивачки та/чи її малолітнього сина не вчиняв. Підстави для скасування цього рішення відсутні, а у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, то підстав для присудження їй судових витрат немає.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 262, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ