ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
07 вересня 2026 року справа № 380/16827/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність, щодо не нарахування та невиплати в періоди з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та у період з 18 червня 2025 року по 30 грудня 2025 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за періоди з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та у період з 18 червня 2025 року по 30 грудня 2025 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя ознайомився з позовною заявою ОСОБА_1 та на стадії відкриття провадження за цією позовною заявою з`ясував таке.
Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ОСОБА_1 вже два рази (16.06.2026 вх.№50468 та 14.07.2026 вх.№61655) звертався до Львівського окружного адміністративного суду з ідентичними позовами.
Ухвалою №380/12007/26 від 01.07.2026 (головуючий суддя Мартинюк В.Я.) після відкриття провадження у справі позовну заяву було залишено без руху для усунення її недоліків, а 07.07.2026 адміністративний позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою №380/14466/26 від 20.07.2026 (головуючий суддя Мартинюк В.Я.) позов залишено без руху для усунення недоліків позову, а 27.07.2026 повернуто позивачу у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвала про повернення позовної заяви та ухвала про залишення адміністративного позову без розгляду позивачем чи його представником не оскаржувалися.
Мотиви повернення позовних заяв між тими самими сторонами, з тих самих підстав та з аналогічними предметами, є пропуск строку звернення до адміністративного суду.
В силу положень ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами, продовжується у цій частині наведеної статті, не допускається.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Оскільки у даному випадку представником позивача систематично подавались аналогічні позовні заяви 16.06.2026 року, 14.07.2026 року та 11.08.2026 року, суддя вважає, що у даному випадку наявні зловживання процесуальними правами.
При цьому, повторно слід звернути увагу на те, що згадані ухвали про повернення позовних заяв не оскаржувались позивачем.
Згідно із ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як наслідок, дану позовну заяву належить повернути на підставі ч.3 ст.45 КАС України, оскільки наявні зловживання процесуальними правами.
Керуючись ст.ст. 45, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович