МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
07 вересня 2026 р. № 400/11087/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, просп. Миру, 54В, корп.4, м. Миколаїв, 54056,
про визнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування постанов від 02.09.2026 ВП № 81862928, ВП № 81863010, ВП № 81862960,
ВСТАНОВИВ:
04 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування постанов від 02.09.2026 ВП № 81862928, ВП № 81863010, ВП № 81862960.
Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчими провадженнями від 02.09.2026 № 81863010, від 02.09.2026 № 81862928, від 02.09.2026 № 81862960 та зведеному виконавчому провадженні № 81866646.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Позивач клопотання про забезпечення позову обґрунтував тим, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2026 винесені державним виконавцем з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду по суті справи про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов, а також з метою недопущення подальшого стягнення.
Тому суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково і забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчими провадженнями від 02.09.2025 № 81863010, від 02.09.2026 № 81862928, від 02.09.2026 № 81862960 до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Щодо зупинення стягнення за зведеним виконавчим провадженням № 81866646, суд зауважує, що позивачем не додано до заяви жодних доказів та обґрунтувань задля забезпечення позову в цій частині вимог.
Тому суд дійшов висновку що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статями 150, 152, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Зупинити стягнення за виконавчими провадженнями від 02.09.2025 № 81863010, від 02.09.2026 № 81862928, від 02.09.2026 № 81862960, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
3. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 07.09.2026.
5. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.
6. Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику та до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання). Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вероніка Володимирівна Птичкіна