Справа № 420/552/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2025 року за №44731/15-32-24-06-20 на суму 365 402 грн. 16 коп. та ППР від 15.08.2025 року за №44734/15-32-24-06-20 на суму 1020 грн.
Ухвалою суду від 26 січня року (головуючий суддя Іванов Е.А.) відкрито позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Вищої ради правосуддя 23 квітня 2026 року № 742/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи від 08 травня 2026 року, адміністративну справу за № 420/552/26 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що відповідно до фактичних обставин справи фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС або Відповідач) з 06.04.2011 року на загальній системі оподаткування. ГУ ДПС було сформовано та надіслано на адресу Позивача запит щодо отримання податкової інформації від 18.03.2024 за № 3047/КПР/15-32-24-08-06. Підставою для складання запиту став аналіз з боку контролюючого органу податкової декларації про майновий стан й доходи Позивача за 2023 рік, яка подана 10.02.2024 за № [номер приховано]. Так відповідно до додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» податкової декларації про майновий стан й доходи за 2023 рік ФОП ОСОБА_1 задекларовано суму одержаного доходу від здійснення господарської діяльності в сумі 1 081 261 грн. 24 коп. ГУ ДПС було видано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 19.05.2025 за № 5306-п. Надалі Відповідач сформував та направив на адресу Позивача запит щодо надання документів від 23.05.2025 за № 7357/КПР/15-32-24-06-06 ГУ ДПС складено повідомлення від 28.05.2025 за № 874/15-32-24-06-14 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця перевірки ОСОБА_1 . На виконання запиту від 23.05.2025 за № 7357/КПР/15-32-24-06-06 Позивачем листом № 1 від 27.06.2025 на адресу Відповідача були наданні документи, а саме Книга обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподаткованого закону за 2021-2024, Банківські виписки з 01.01.2021 по 30.12.2024. рахунки на оплату, замовлення, видаткові накладні за 2021-2024 роки. Контролюючим органом в період з 30.06.2025 по 04.06.2025 ( саме так зазанчено в Акті перевірки) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . За наслідками проведення перевірки Відповідачем складено Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та своєчасність реєстрації у якості платника податків ПДВ за період з 01.01.2019 ( далі Акт) по 31.12.2024.» за № 37358/15-32-24-06-15 від 11.07.2025. За результатами перевірки Відповідачем були винесенні податкові повідомлення-рішення ( далі ППР) від 15.08.2025 року за №44731/15-32-24-06-20 на суму 365 402 грн. 16 коп. (з яких сума грошового зобов`язання - 292 321 грн. 73 коп. та сума штрафної санкції - 73 080 грн. 43 коп.) та ППР від 15.08.2025 року за №44734/15-32-24-06-20 на суму 1020 грн. (сума штрафної санкції).
Позивач не погоджується з винесеними ППР, вважає, що контролюючим органом були встановленні невірні висновки в Акті та в цілому порушено норми чинного законодавства при проведенні перевірки, що призвело до помилкового висновку ГУ ДПС щодо встановлених порушень.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Головне управління ДПС в Одеській області проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно на підставі результатів документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Відповідач зазначає, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , проведеної на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.05.2025 року № 5306-п та направлення від 28.05.2025 року № 874/15-32-24-06-14, встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації позивача платником податку на додану вартість, визначення та декларування податкових зобов`язань з ПДВ, а також зберігання і надання первинних документів.
Зокрема, за результатами співставлення відомостей ЦБД ДРФО, банківських виписок та даних податкової звітності встановлено, що позивач у 2021 році досяг обсягу оподатковуваних операцій, який перевищує встановлений пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України граничний обсяг, однак у визначений пунктом 183.2 статті 183 цього Кодексу строк не подав реєстраційну заяву для реєстрації платником ПДВ. Аналогічне порушення, за висновками контролюючого органу, мало місце у 2023 році.
У зв`язку з неподанням позивачем заяви про реєстрацію платником ПДВ контролюючий орган, посилаючись на пункт 183.10 статті 183 та підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, самостійно визначив податкові зобов`язання з ПДВ за відповідні періоди. За результатами перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 292 321,73 грн, у тому числі за травень - грудень 2021 року - 238 805,73 грн, за грудень 2023 року - грудень 2024 року - 53 516,00 грн.
Крім того, відповідач вказує, що позивач не надав під час перевірки в повному обсязі документи, пов`язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи та виписки за іншими банківськими рахунками, у зв`язку з чим контролюючим органом встановлено порушення пунктів 44.1, 44.3 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Таким чином, відповідач вважає, що висновки, викладені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються відомостями ЦБД ДРФО, банківськими виписками та іншими матеріалами перевірки, а визначення позивачу податкових зобов`язань здійснено контролюючим органом відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 26 січня року (головуючий суддя Іванов Е.А.) відкрито позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
10 лютого 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
17 лютого 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Вирішено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №420/552/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Викликано сторони у судове засідання на 27 лютого 2026 року на 11:00 год.
30 березня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.
02 квітня 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
02 квітня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено.
Зобов`язано ОСОБА_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду протягом п`яти робочих днів засвідчені належним чином банком копії виписок про рух коштів по рахунках відкритих позивачем у АТ «СЕНСБАНК», АТ «УНІВЕСАЛ БАНК», АТ «Райфайзен банк» за період- 4 квартал 2020 року, а саме:
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" НОМЕР_2 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_3 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_4 ,
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" НОМЕР_5 ,
АТ "СЕНС БАНК", НОМЕР_6 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_7 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_8 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_9 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_10 ,
АТ "СЕНС БАНК" НОМЕР_11 ,
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" UА343220010000026203343895990
АТ "СЕНС БАНК" UА29300346000002620[телефон приховано]
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_12
АТ "СЕНС БАНК" НОМЕР_13 .
Рішенням Вищої ради правосуддя 23 квітня 2026 року № 742/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи від 08 травня 2026 року, адміністративну справу за № 420/552/26 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Стефанов С.О.) від 13 травня 2026 року прийнято справу №420/552/26 до розгляду. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
07 серпня 2026 року до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі та витребувані докази.
Станом на 10 липня 2026 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС або Відповідач) з 06.04.2011 року на загальній системі оподаткування.
ГУ ДПС в Одеській області було сформовано та надіслано на адресу Позивача запит щодо отримання податкової інформації від 18.03.2024 року за № 3047/КПР/15-32-24-08-06.
Підставою для складання запиту став аналіз з боку контролюючого органу податкової декларації про майновий стан й доходи Позивача за 2023 рік, яка подана 10.02.2024 року за № [номер приховано].
Так відповідно до додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» податкової декларації про майновий стан й доходи за 2023 рік ФОП ОСОБА_1 задекларовано суму одержаного доходу від здійснення господарської діяльності в сумі 1 081 261 грн. 24 коп.
ГУ ДПС в Одеській області було видано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 19.05.2025 року за № 5306-п.
Надалі Відповідач сформував та направив на адресу Позивача запит щодо надання документів від 23.05.2025 року за № 7357/КПР/15-32-24-06-06.
ГУ ДПС в Одеській області складено повідомлення від 28.05.2025 року за № 874/15-32-24-06-14 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця перевірки ОСОБА_1 .
На виконання запиту від 23.05.2025 року за № 7357/КПР/15-32-24-06-06 Позивачем листом № 1 від 27.06.2025 року на адресу Відповідача були наданні документи, а саме Книга обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподаткованого закону за 2021-2024, Банківські виписки з 01.01.2021 року по 30.12.2024 року, рахунки на оплату, замовлення, видаткові накладні за 2021-2024 роки.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, , відповідно до наказу від 19.05.2025 року № 5306-п Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, направлення від 28.05.2025 № 874/15-32-24-06-14 виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Нейковою Світланою Петрівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), місце реєстрації - АДРЕСА_1 , з питань своєчасності реєстрації у якості платника податку на додану вартість та достовірності повноти нарахування і сплати податку на додану вартість.
Копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 5306- п від 19.05.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 », а також письмове повідомлення від 28.05.2025 року № 874/15-32-24-06-14 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 28.05.2025 року №0601151974710. Поштове відправлення отримано особисто ОСОБА_1 05.06.2025 року.
За результатами перевірки складено Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та своєчасність реєстрації у якості платника податків ПДВ за період з 01.01.2019 ( далі Акт) по 31.12.2024.» за № 37358/15-32-24-06-15 від 11.07.2025 року, відповідно до висновків якого, документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення:
- п. 185.1 ст. 185. 188.1 ст. 188, ст.187, 1.190.1 ст.190, п.198.6 ст. 198 Кодексу, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 292 321,73 грн., у тому числі травень-грудень 2021 року на 238 805,73 грн., за грудень 2023 грудень 2024 на 53 516,00 грн.:
- п. 44.1 ст.44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів.
За результатами перевірки Відповідачем були винесенні податкові повідомлення-рішення від 15.08.2025 року за №44731/15-32-24-06-20 на суму 365 402 грн. 16 коп. (з яких сума грошового зобов`язання - 292 321 грн. 73 коп. та сума штрафної санкції - 73 080 грн. 43 коп.) та від 15.08.2025 року за №44734/15-32-24-06-20 на суму 1020 грн. (сума штрафної санкції).
Вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Як вбачається із висновків Акту перевірки № 37358/15-32-24-06-15 від 11.07.2025 року, на запит контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 надав лише виписки про рух коштів по розрахунковому рахунку АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 за 2019 рік, за період 01.01.2020 - 01.12.2020, за 2021 - 2024 роки. По інших розрахункових рахунках виписки про рух коштів в ході перевірки не надавались.
Відповідно до висновків Акту перевірки, в результаті співставлення даних ЦБД ДРФО з наданими до перевірки виписками про рух коштів по розрахунковому рахунку АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 за 2019 рік, за період 01.01.2020 - 01.12.2020, за 2021 - 2024 роки та даними поданої податкових декларації про майновий стан та доходи встановлено розбіжності щодо отриманих доходів від здійснення підприємницької діяльності за 2021 рік.
Відповідно даних ЦБД ДРФО ФОП ОСОБА_1 у 4 кварталі 2020 року отримано дохід у сумі 469 417,00 грн., який задекларовано у поданих податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2020 рік №10481498 від 17.02.2021 (звітна), №10486361 від 17.02.2021 (уточнююча).
За даним ЦБД ДРФО протягом січня - квітня 2021 року ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 689 742,70 грн.
Отже, протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року, платником отримано дохід у сумі 1 159 159,70 грн.
Також перевіркою встановлено, що протягом 2022 року відповідно банківської виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 за 2022 ФОП ОСОБА_1 доходи від здійснення підприємницької діяльності за 2022 не отримував.
Відповідно банківської виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 за 2023 встановлено, що протягом січня - листопада 2023 року ФОП ОСОБА_1 отримано дохід в сумі 1 081 261,24 грн.
Відповідно до п.181.1 ст.181 Розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву відповідно до п.183.2 ст.183 Кодексу, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Кодексу, а саме 1 000 000 гривень.
Відповідно до п.183.2 ст.183 Кодексу ФОП ОСОБА_1 мав обов`язок подати реєстраційну заяву та зареєструватися платником податку на додану вартість не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Як встановлено у Акті перевірки, на порушення вимог п.183.2 ст.183 Кодексу реєстраційну заяву платника податку на додану вартість яку необхідно було надати до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1 000 000 гривень, а саме за граничним терміном подання 10.05.2021 року та 10.12.2023 ФОП ОСОБА_1 не подано.
Відповідно до п.183.10 ст.183 Кодексу будь - яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість та не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненадання або несплату податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Об`єктом оподаткування, відповідно до п.185.1 ст.185 Кодексу, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Порядок надання податкових декларацій, звітні періоди та строки розрахунків з бюджетом визначено ст.202 та ст.203 Кодексу.
Перший звітний період згідно абз.2 п.202.1 ст.202 Кодексу - червень 2021 року (який враховує обсяг постачання за неповний податковий період травень 2021 року) та січень 2024 року (який враховує обсяг постачання за неповний податковий період грудень 2024 року).
Пунктом 7 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями, визначено, що податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V Кодексу.
При цьому, згідно з пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Кодексу контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію та при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування.
Таким чином, якщо особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала Заяву або подала з порушенням граничного терміну подання відповідної заяви, відповідно, контролюючий орган зобов`язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов`язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг.
Дата виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг визначена п.187.1 ст.187 Кодексу, а саме, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Розмір ставок податку на додану вартість визначено п.193.1 ст.193 Кодексу: встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить провідсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Отже, відповідно до висновків акту, ФОП ОСОБА_1 мав право у січні 2023 року анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що протягом 2022 року доходи від підприємницької діяльності не отримував.
Під час проведення перевірки встановлено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість у ФОП ОСОБА_1 , відповідно до п.183.1, п.183.2, п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 Кодексу виникають з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 1 000 000 гривень, а саме з 11 травня 2021 року та 11 грудня 2023 року.
Сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до вимог п.193.1. ст.193 Кодексу (20%) становить сума бази оподаткування за місяць *ставку податку 20%.
Розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у відповідності до пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Кодексу здійснено на підставі наданої до перевірки банківської виписки за 2021-2024 роки та відомостей ЦБД ДРФО.
Враховуючи вимоги п.183.10 ст.183, п.188.1 ст.188 Кодексу, згідно банківської виписки за 2021 рік та відомостей ЦБД ДРФО за 2021 рік база оподаткування операцій з постачання послуг виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів за травень - грудень 2021 становить 1194028,65 грн. (обсяг доходу за 2021 рік згідно АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 - 852 677,20 грн., сума отриманого доходу згідно відомостей ЦБД ДРФО за травень 2021 - 341 351,45 грн).
Згідно банківської виписки за 2023 - 2024 АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_14 роки база оподаткування операцій з постачання послуг виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів за грудень 2023 - грудень 2024 становить 267 580,00 грн.
На підставі викладеного встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, ст.203 Кодексу, за результатами чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 292 321,73грн., у тому числі травень - грудень 2021 року на 238 805,73грн., за грудень 2023- грудень 2024 на 53 516,00 грн.
За період з 01.06.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_1 не надано податкові декларації з податку на додану та відповідно не задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість.
За період з 01.06.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_1 не надано податкові декларації з податку на додану та відповідно не задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».
Пунктом 44.3 ст. 44 Кодексу визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно до п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки».
Окрім того, враховуючи 44.7 ст. 44 Кодексу у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків».
ФОП ОСОБА_1 на запит Головного управління ДПС в Одеській області №7357/КПР/15-32-24-06-06 від 23.05.2025 року про надання документів надано до перевірки первинні документи не в повному обсязі, у зв`язку з чим порушено вимоги п.44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу в частині не зберігання та ненадання контролюючому органу первинних документів.
Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V цього Кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень без урахування податку на додану вартість, така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку на додану вартість, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного статтею 181 цього Кодексу.
Отже, законодавством встановлено обов`язок суб`єкта господарювання здійснити реєстрацію платником ПДВ у разі перевищення встановленого обсягу оподатковуваних операцій, при цьому період у дванадцять календарних місяців є періодом, за який визначається сукупний обсяг таких операцій.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що для виникнення обов`язку щодо реєстрації платником ПДВ перевищення обсягу 1 000 000 грн повинно відбутися лише після фактичного спливу дванадцяти календарних місяців.
Приписами пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України не встановлено вимоги щодо необхідності здійснення платником оподатковуваних операцій протягом кожного з дванадцяти календарних місяців. Визначальним є сукупний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців, який на момент відповідного розрахунку перевищує 1 000 000 грн.
Таким чином, обставина, що фактичне перевищення граничного обсягу відбулося протягом періоду, меншого за дванадцять місяців, сама по собі не виключає виникнення у особи обов`язку щодо обов`язкової реєстрації платником ПДВ.
Як встановлено судом, відповідно до наявної у контролюючого органу податкової інформації, сформованої на підставі даних ЦБД ДРФО, позивач у IV кварталі 2020 року отримав дохід від здійснення підприємницької діяльності у сумі 469 417 грн.
Крім того, за даними ЦБД ДРФО, у січні - квітні 2021 року позивачем отримано дохід від здійснення підприємницької діяльності у загальній сумі 689 742,70 грн, з яких у січні 2021 року - 65 320 грн, у березні 2021 року - 287 709 грн та у квітні 2021 року - 336 713,70 грн.
Таким чином, за даними, якими володів контролюючий орган, сукупний обсяг доходу позивача за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року становив 1 159 159,70 грн, тобто перевищив встановлений пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України граничний обсяг у 1 000 000 грн.
При цьому суд враховує, що зазначені у ЦБД ДРФО відомості сформовані на підставі податкової звітності та податкової інформації, поданої суб`єктами господарювання, які здійснювали виплату доходу позивачу, та містять відомості про отримані ним доходи із зазначенням відповідних ознак доходу.
Зокрема, щодо доходів за січень, березень та квітень 2021 року контролюючим органом встановлено їх отримання позивачем від ТОВ «ЕКОСАП» за ознакою доходу 157, що підтверджує джерело відповідних виплат та їх зв`язок із здійсненням позивачем підприємницької діяльності.
Посилання позивача на те, що сума 469 417 грн не зазначена безпосередньо у податкових деклараціях про майновий стан і доходи №10481498 від 17.02.2021 та №10486361 від 17.02.2021, саме по собі не спростовує відомостей ЦБД ДРФО щодо фактично отриманого доходу.
Суд зазначає, що податкова декларація та відомості ЦБД ДРФО є різними за своїм призначенням джерелами податкової інформації, а невідповідність між окремими показниками податкової звітності та даними інформаційних баз контролюючого органу не свідчить автоматично про недостовірність останніх.
У цьому випадку позивач, заперечуючи факт отримання доходу у сумі 469 417 грн, не надав належних доказів, які б достовірно спростовували інформацію, наявну у контролюючого органу, щодо отримання зазначеного доходу.
Суд також не може погодитися з доводами позивача про те, що надані ним банківські виписки за IV квартал 2020 року спростовують дані ЦБД ДРФО.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду позивачем надано наявні у нього виписки по окремих банківських рахунках. Водночас сам по собі факт відсутності у наданих виписках зарахування коштів у сумі 469 417 грн не є безумовним доказом відсутності відповідного доходу, оскільки судом не встановлено, що надані позивачем виписки охоплюють усі рахунки, через які у відповідному періоді здійснювалися розрахунки за його підприємницькою діяльністю.
Більше того, позивач сам зазначає, що може надати лише ті виписки, які були в наявності у банків, та що доступу до інших документів станом на час розгляду справи він не має.
За таких обставин відсутність відповідного зарахування коштів у конкретних банківських виписках не спростовує належним чином даних ЦБД ДРФО, якими керувався контролюючий орган при проведенні перевірки, та не свідчить про помилковість висновків акта перевірки.
Суд також бере до уваги, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Водночас позивачем не надано суду первинних документів, які б спростовували отримання ним доходу від здійснення підприємницької діяльності у встановленому контролюючим органом розмірі або свідчили про іншу правову природу відповідних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо відсутності у IV кварталі 2020 року доходу у сумі 469 417 грн не знайшли свого належного підтвердження.
При цьому суд вважає необґрунтованим посилання позивача на необхідність механічного порівняння лише показників податкових декларацій із даними ЦБД ДРФО, оскільки предметом доказування у цій справі є фактичні обставини отримання позивачем відповідних коштів та правомірність висновку контролюючого органу про перевищення граничного обсягу операцій, установленого пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.
Отже, сукупність наявних у справі доказів у своїй сукупності свідчить про те, що у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року позивачем було досягнуто та перевищено встановлений пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України обсяг операцій у 1 000 000 грн.
За таких обставин відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у позивача виник обов`язок подати реєстраційну заяву платника податку на додану вартість не пізніше 10 травня 2021 року.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач не подав у встановлений законодавством строк реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України є обґрунтованим.
Суд враховує, що відповідно до пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, є зареєстрованою як платник податку з першого числа відповідного місяця, що настає за місяцем, у якому встановлено факт перевищення обсягу оподатковуваних операцій, визначеного статтею 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Таким чином, встановивши факт перевищення позивачем граничного обсягу оподатковуваних операцій та невиконання ним обов`язку щодо своєчасної реєстрації платником ПДВ, контролюючий орган мав правові підстави для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, за наявності встановлених законом підстав, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Доводи позивача, наведені на обґрунтування позовних вимог, не спростовують встановлених контролюючим органом обставин та ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень пунктів 181.1, 183.2 статті 183 Податкового кодексу України.
Відтак у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2025 №44731/15-32-24-06-20 слід відмовити.
Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.
Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову - ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Суддя С.О. Cтефанов