Справа № 420/38610/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 18 листопада 2025 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якій позивач просить:
стягнути з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості:
- по єдиному податку з фізичних осіб - 40450,92 грн на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с.Краснос./18050400.
Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку.
Позивач вказує, що станом на дату подання позову податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 40450,92 грн, з яких основний платіж - 40360,98 грн, штрафні санкції - 0 грн, пеня - 89,94 грн, та виникла в результаті нарахування за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №1623/л від 06.07.2015.
Позивач зазначає, що у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган сформував податкову вимогу форми «Ф» №0116881-1308-1532 від 13.12.2024, яку направив платнику податків рекомендованим листом.
Позивач посилається на пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України та стверджує, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Правовою підставою позову позивач визначає пункти 95.2, 95.3 статті 95 та пункт 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, за якими стягнення коштів провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги, стягнення коштів з рахунків здійснюється за рішенням суду, а орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 21 листопада 2025 року відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та постановив опублікувати оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України з метою повідомлення відповідача.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками суд надіслав відповідачу за адресою: 67560, Одеська обл., Лиманський р-н, с.Красносілка, вул.Шкільна, буд.28. Поштове відправлення відповідачу вручене не було та повернулось до суду за закінченням терміну зберігання, про що складено довідку ф.20 від 11 грудня 2025 року.
На виконання ухвали суду секретар судового засідання розмістив на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі, в якому повідомив відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та про можливість отримати копію ухвали та копію позову з додатками в приміщенні суду.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався; відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2030512 від 21.11.2025, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом суду, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.06.2015 за номером запису 2538000[телефон приховано], актуальний стан на дату формування відповіді - зареєстровано, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , основний вид економічної діяльності - 46.42 «Оптова торгівля одягом і взуттям».
Відповідно до ідентифікаційних даних платника податків, наданих позивачем, відповідач узятий на облік у контролюючому органі 22.06.2015 за номером 151715085965, стан платника податків - «платник податків за основним місцем обліку», податкова адреса: АДРЕСА_1 .
За Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №1623/л від 06.07.2015, відповідач обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2015, другу групу платників єдиного податку та ставку єдиного податку в розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати. Місце провадження господарської діяльності - м.Одеса, вул.Церковна, 129.
З інтегрованої картки платника податків за платежем «Єдиний податок з фізичних осіб» (код бюджетної класифікації 18050400) вбачається, що контролюючий орган щомісяця нараховував відповідачу авансові внески з єдиного податку за Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №1623/л від 06.07.2015 за строком сплати 20 числа поточного місяця.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків, до 19.10.2020 включно відповідач сплачував авансові внески (останній платіж - за платіжним дорученням №82644270.1 від 19.10.2020), а починаючи з авансового внеску за строком сплати 20.11.2020 сплата припинилась, унаслідок чого утворилась недоїмка.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків, за операціями від 23.12.2022 та за операціями квітня-липня 2023 року контролюючий орган зменшив нарахування єдиного податку з посиланням на Закон України від 15.03.2022 №2120-IX, тобто врахував право платників єдиного податку першої та другої груп не сплачувати єдиний податок.
За даними інтегрованої картки платника податків станом на 21.08.2023 контролюючий орган нарахував відповідачу пеню двома сумами по 44,97 грн за періодами з 21.04.2023 до 21.08.2023 та з 22.05.2023 до 21.08.2023, а всього 89,94 грн.
Відповідно до Розрахунку податкового боргу станом на 03.11.2025, за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку 1, 2 груп, нарахована за Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №1623/л від 06.07.2015 за період з 20.11.2020 до 20.09.2024, у розмірі 40360,98 грн основного платежу та 89,94 грн пені, а всього 40450,92 грн.
Означене підтверджено інтегрованою карткою платника податків.
Згідно з Довідкою про суми податкового боргу станом на 03.11.2025 загальна заборгованість відповідача за платежем «Єдиний податок з фізичних осіб» становить 40450,92 грн та підлягає сплаті на бюджетний рахунок [рахунок приховано], отримувач - ГУК в Од.обл./с.Краснос./18050400, код ЄДРПОУ отримувача 37607526.
Відповідно до податкової вимоги форми «Ф» від 13.12.2024 №0116881-1308-1532, Головне управління ДПС в Одеській області повідомило відповідача про наявність у нього станом на 12 грудня 2024 року податкового боргу в сумі 40450,92 грн, попередило про поширення на його майно права податкової застави починаючи з 21 листопада 2020 року, вимагало терміново сплатити суму податкового боргу та застерегло про застосування заходів стягнення. До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, за яким загальна сума боргу становить 40450,92 грн, у тому числі основне зобов`язання 40360,98 грн та пеня 89,94 грн.
За рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №060[телефон приховано] податкову вимогу з приміткою «ПОДАТ. ВИМОГА» позивач подав до відділення поштового зв`язку 28.12.2024 та надіслав відповідачу за адресою: 67560, с Красносілка, вул.Шкільна, 28.
Згідно з довідкою ф.20 про причини повернення/досилання поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв`язку .Красносілка на довідці - 24.01.2025.
Доказів сплати відповідачем суми податкового боргу повністю або частково матеріали справи не містять, про таку сплату відповідач суду не повідомляв.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Особливості справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників, зокрема другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з підпунктом 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
З наведених норм суд робить висновок, що для платника єдиного податку другої групи розмір щомісячного авансового внеску визначається обраною самим платником у заяві ставкою єдиного податку, а строк його сплати встановлений безпосередньо законом - не пізніше 20 числа поточного місяця.
Контролюючий орган у цьому випадку не визначає суму грошового зобов`язання в порядку пункту 54.3 статті 54 ПК України та не приймає податкового повідомлення-рішення, а лише нараховує авансові внески за ставкою, обраною платником.
Тому несплата авансового внеску у строк, встановлений пунктом 295.1 статті 295 ПК України, перетворює відповідну суму на податковий борг у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України без вчинення контролюючим органом будь-яких додаткових дій з визначення суми зобов`язання.
Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.
Ця норма діяла тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року.
Суд перевірив, що контролюючий орган це право врахував: за даними інтегрованої картки платника податків нарахування єдиного податку за квітень-грудень 2022 року він зменшив операціями від 23.12.2022, а нарахування за квітень-липень 2023 року зменшував щомісяця, у кожному випадку з посиланням на Закон України від 15.03.2022 №2120-IX.
Отже, до складу заявленої до стягнення суми періоди, за які відповідач мав право не сплачувати єдиний податок, не включені.
Суд перевірив також арифметичну складову розрахунку.
За даними інтегрованої картки платника податків недоїмка послідовно збільшувалась на суму щомісячного авансового внеску за відповідний рік та на 20.09.2024 становила 40360,98 грн. Сума пені становить 89,94 грн. Разом - 40450,92 грн. Ця сума збігається з даними Розрахунку податкового боргу станом на 03.11.2025, Довідки про суми податкового боргу станом на 03.11.2025 та детального розрахунку до податкової вимоги від 13.12.2024 №0116881-1308-1532.
Щодо пені суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.
Відповідно до абзацу третього пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Початок нарахування пені, зафіксований в інтегрованій картці платника податків, цим приписам відповідає: пеню нараховано за періодами, що починаються на 91 календарний день після граничних строків сплати авансових внесків за січень та лютий 2023 року. Розмір пені - 89,94 грн - підтверджується обліковими даними та детальним розрахунком до податкової вимоги і відповідачем не оспорений.
Отже, пеню в сумі 89,94 грн нараховано відповідно до статті 129 ПК України, і вона входить до складу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з абзацом третім цього пункту податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання; податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610). Згідно з пунктом 5 розділу III Порядку №610 форма податкової вимоги для платника податків - фізичної особи наведена в додатку 2 до цього Порядку (форма «Ф»).
Податкова вимога від 13.12.2024 №0116881-1308-1532 складена за формою «Ф», містить усі відомості, передбачені пунктом 59.3 статті 59 ПК України та пунктом 3 розділу III Порядку №610, до неї доданий детальний розрахунок суми податкового боргу.
Розмір боргу, зазначений у вимозі, перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому обмеження, встановлене абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України та пунктом 2 розділу III Порядку №610, її формуванню не перешкоджало.
Щодо вручення податкової вимоги суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абзацом другим пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналогічне правило закріплене в абзаці четвертому пункту 6 розділу IV Порядку №610 щодо податкової вимоги.
Суд встановив, що позивач надіслав податкову вимогу рекомендованим листом за податковою адресою відповідача, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в ідентифікаційних даних платника податків. Поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання, тобто «з інших причин» у розумінні абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України.
Отже, податкова вимога від 13.12.2024 №0116881-1308-1532 вважається врученою відповідачу 24.01.2025 - у день, зазначений поштовою службою в довідці ф.20 про причини повернення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Тридцятиденний строк, встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України, обчислюваний з дня вручення податкової вимоги 24.01.2025, сплив 23.02.2025. Позивач звернувся до суду 18 листопада 2025 року, тобто після спливу цього строку, а отже, передбачену законом умову виникнення права на примусове стягнення дотримано.
Окремо суд перевіряє дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Іншим законом, який встановлює інший строк для звернення контролюючого органу до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, є ПК України.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України», та сформулював такий правовий висновок: «положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.».
Цей висновок Верховний Суд підтвердив у постанові від 01 березня 2023 року у справі №440/2624/19, у якій зазначив: «При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним».
Наведені висновки є застосовними до спірних правовідносин, оскільки в обох справах предметом розгляду був позов контролюючого органу про стягнення податкового боргу, а спірним питанням - строк, у межах якого такий позов може бути пред`явлений.
Отже, тримісячний строк, встановлений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, застосовується, «якщо не встановлено інше». Для позовів контролюючого органу про стягнення податкового боргу інше встановлює пункт 102.4 статті 102 ПК України, а тому саме цей строк суд і застосовує.
Водночас, суд перевірив чи не є звернення позивача передчасним.
Згідно з пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
У постанові від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20 Верховний Суд зазначив: «Аналіз положень частини другої статті 122 та пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України дає підстави для висновку про те, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред`явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення».
Актом контролюючого органу, на якому ґрунтується заявлена вимога, є податкова вимога від 13.12.2024 №0116881-1308-1532, вручена відповідачу 24.01.2025. Шестимісячний строк на її судове оскарження, встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, сплив 24.07.2025, а позивач звернувся до суду 18.11.2025, тобто після його закінчення.
Отже, підстав для повернення позовної заяви за пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України у цій справі немає.
Визначаючи початок перебігу цього строку, суд виходить з того, що податковий борг відповідача виник 21.11.2020 - наступного дня після граничного строку сплати першого несплаченого авансового внеску. Цю саму дату як день виникнення права податкової застави зазначив і сам контролюючий орган у податковій вимозі від 13.12.2024.
Водночас за абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу в сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто пізніше 21.11.2020.
Крім того, перебіг цього строку зупинявся. Відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу II Закону України від 15.03.2022 №2120-IX.
Пунктом 102.9 статті 102 ПК України, яким цю статтю доповнено згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX і який діяв до виключення його на підставі Закону України від 30.06.2023 №3219-IX, було встановлено: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом». Цю норму суд наводить у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Натомість, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, перелічених у цьому підпункті. Строки, визначені статтею 102 ПК України, до жодного з передбачених винятків не належать.
Періоди зупинення перебігу строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, Верховний Суд навів у постанові від 14 липня 2026 року у справі №420/37160/24: «Строк давності зупинявся в такі періоди: з 18.03.2020 по 17.03.2022 - відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків; з 07.03.2022 по 24.11.2022 - відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків; у періоді з 07.03.2022 по 17.03.2022 - одночасно діяли п. 52 прим. 2 і п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків; з 17.03.2022 по 01.08.2023 - відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПКУ (з 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПКУ); у періоді з 17.03.2022 по 24.11.2022 - одночасно діяли п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ і п. 102.9 ст. 102 ПКУ; з 24.11.2022 по 01.08.2023 - відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст.ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ; у періоді з 27.05.2022 по 01.08.2023 - п. 102.9 ст. 102 ПКУ діяв із виключеннями, передбаченими п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ; з 01.08.2023 - для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022, згідно з п.п. 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ».
Цей висновок є застосовним, оскільки він стосується обчислення того самого строку давності за статтею 102 ПК України, який суд застосовує у цій справі.
Передбаченого підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України додаткового зупинення строку після 1 серпня 2023 року суд не застосовує, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що податкова адреса відповідача належить до територій, визначених цим підпунктом. Тому суд обчислює строк на користь відповідача - від 01.08.2023.
Отже, перебіг 1095-денного строку, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, щодо податкового боргу, який виник до 1 серпня 2023 року, розпочався не раніше 01.08.2023. Від цієї дати до дня звернення позивача до суду 18.11.2025 минуло 840 днів, тобто менше ніж 1095 днів. Щодо тієї частини боргу, яка виникла після 01.08.2023, строк є ще меншим. За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, і підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду немає.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. За таких обставин, суд вирішує справу на підставі доказів, поданих позивачем, які суд перевірив і визнав достатніми.
Суд оцінив усі доводи, що мають істотне значення для вирішення спору, та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає стаття 242 КАС України. Інші доводи учасників справи є тотожними за змістом тим, яким суд надав оцінку в цьому рішенні, а тому не спростовують наведених висновків суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача з єдиного податку в розмірі 40450,92 грн є узгодженим та несплаченим, процедуру, передбачену статтями 59 та 95 ПК України, позивач дотримав, строк звернення до суду не пропустив, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 122, 139, 169, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 40450,92 грн на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с.Краснос./18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області, місцезнаходження: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166.
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО