Судові рішення

Рішення № 139517952 у справі № 209/3955/26 від 02.09.2026

Рішення від 02.09.2026 у цивільній справі № 209/3955/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського, суддя Ковальова-Писарева А. Б.

Справа№ 209/3955/26
СудДніпровський районний суд міста Кам’янського
СуддяКовальова-Писарева А. Б.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення02.09.2026
Надійшло до реєстру08.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139517952

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 209/3955/26

Провадження № 2/209/2710/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,

за участю секретаря - Лушпай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кущ О.М. до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем зареєстрований 04 жовтня 2014 року у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 596, після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем по справі вона перебуває у шлюбі з 04 жовтня 2014 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейно-шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з січня 2025 року через подружню невірність чоловіка, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не мають загального бюджету. Крім того, у теперішній час вона фактично створила нову родину з іншим чоловіком ОСОБА_3 , вони чекають на народження спільної дитини та бажають узаконити свої відносини., тому важає, що подальше збереження родини з ОСОБА_2 є неможливим.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кущ О.М. надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовільнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовільнити. Зазначив, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з 2025 року з позивачем ОСОБА_1 , наразі вони чекають на народження спільної дитини та бажають в подальшому укласти шлюб. Підтвердив своє добровільне волевиявлення щодо визнання батьківства стосовно майбутньої дитини та заявив про намір після її народження здійснити всі необхідні дії для належного юридичного оформлення свого батьківства.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 24 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

В ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України зазначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі зареєстрованому 04 жовтня 2014 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №596, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с. 6/.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с. 7/.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що шлюб може бути розірвано лише за умови, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи їхніх дітей, а суди повинні уникати формалізму та повно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя й дійсні причини позову. Цей підхід підлягає застосуванню й у даній справі.

Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутність в родині взаєморозуміння, втрату почуття любові. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин. Окрім того, позивачка вагітна від іншого чоловіка та бажає в подальшому з ним укласти шлюб.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України № 4073-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі». Зміни внесені до Сімейного кодексу України та дозволяють розривати шлюб протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Чинна редакція статті Сімейного кодексу України не містить заборони на пред`явлення та розгляд позову про розірвання шлюбу під час вагітності дружини.

Тому, сама по собі встановлена судом вагітність позивачки не є перешкодою для розгляду справи та ухвалення рішення про розірвання шлюбу.

Відповідач у поданій до суду заяві позовні вимоги та їх обґрунтування визнав, не заперечує проти розірвання шлюбу, тим самим підтверджує, що сімейні відносини зберегти неможливо.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до ч.4 ст.206, ч.6 ст.263 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами остаточно припинені та відновлювати подружні відносини сторони не бажають, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, примирення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст.113 ЦПК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору з відповідача, суд вважає можливим залишити судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 105, 110, 112, ч.2 ст.115 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 80, 81, 133, 141, 206, 223, 258, 259, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 жовтня 2014 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №596 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище " ОСОБА_4 ".

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 02 вересня 2026 року.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.07.2026 Ухвала № 138311195 Дніпровський районний суд міста Кам’янського