07.09.2026 Єдиний унікальний номер 205/11521/26
Справа № 205/11521/26
Провадження № 2о/205/285/26
2з/205/1330/26
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
07 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районих у місті Дніпрі, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про встановлення факту реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
03.09.2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною заявою.
Разом із заявою заявницею було подано до суду заяву про виклик і допит свідків.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року також надано роз`яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При цьому, слід мати на увазі, серед іншого, що: відповідно до ст.6 Кодексу про шлюб та сім`ю України вчинені до утворення або відновлення органів реєстрації актів громадянського стану релігійні обряди і одержані на їх посвідчення документи про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть прирівнюються до актових записів, вчинених у державних органах реєстрації актів громадянського стану.
Отже, за змістом п. 4 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов: - якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); - якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку; - запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
З огляду на наведене, слід зазначити, що судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.
Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту. Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі № 2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).
Положеннями ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 23 Розділу 2 Глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, державна реєстрація шлюбу здійснюється шляхом формування посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про шлюб. На підставі актового запису про шлюб кожному з подружжя видається свідоцтво про шлюб.
Відповідно до змісту поданої заяви заявниця просить суд встановити факт реєстрації шлюбу 29.08.1970 року у Будинку щастя Ленінського району м. Дніпропетровська за актовим записом № 1664 між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 .
До вказаної заяви долучено, зокрема, копію свідоцтва про одруження у Будинку щастя Ленінського району м. Дніпропетровська, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за актовим записом № 1664, дата раєстрації 29.08.1970 року.
При цьому, як зазначає сама заявниця, оригінал цього свідоцтва зберігається у неї.
Отже, заявниця просить встановити факт реєстрації шлюбу, хоча свідоцтво про реєстрацію такого шлюбу є наявним у неї в оригіналі.
Враховуючи викладене, дана заява не підлягає розгляду в порядку ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене та надані стороною документи, оскільки факт, який просить встановити заявниця, є підтвердженим відповідними документами, суддя вбачає наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за вказаною заявою.
Суддя зазначає, що остання не позбавлена можливості повторно звернутися до суду у випадку обрання правильного способу захисту своїх прав або охоронюваних законом інтересів відповідно до ст. 315 ЦПК України.
Окремо суддя звертає увагу заявниці, що до заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу нею долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн., відповідно до платіжної інструкції № 1.798512207.1 від 12.08.2026 року в АТ КБ «Приватбанк».
При цьому, ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору було задоволено, зобов`язано ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 665,60 грн., відповідно до платіжної інструкції № 1.798512207.1 від 12.08.2026 року в АТ КБ «Приватбанк».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 186, 293, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районих у місті Дніпрі, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про встановлення факту реєстрації шлюбу - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявниці разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Федотова В.М.
.