Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №344/22217/25
Провадження №2/338/370/26
07 вересня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., розглянувши в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 21 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № [номер приховано].
Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
24 березня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, за умовами якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги до відповідача за кредитним договором № [номер приховано] від 21 листопада 2019 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком та витягом із реєстру боржників, заборгованість відповідача становить 16 191,67 грн, з яких: 12 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 691,67 грн - заборгованість за процентами, 0 грн - заборгованість за комісією.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 191,67 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Представник відповідача адвокат Попович М. М. подав заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заперечував проти задоволення позову, зокрема щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 03 червня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2026 року клопотання представника відповідача адвоката Поповича М. М. про витребування доказів задоволено, витребувано у ТОВ «Брайт Інвестмент» деталізований розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 21 листопада 2019 року із письмовим поясненням механізму формування заявленої до стягнення суми.
02 липня 2026 року позивач подав до суду заяву про виконання ухвали суду від 22 червня 2026 року та надання додаткових письмових пояснень, до якої долучив документи, отримані від первісного кредитора - АТ «ОТП Банк», зокрема відповідь банку, публічний договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, публічні правила кредитування, історію зміни кредитного ліміту, виписку за картковим рахунком, розрахунок заборгованості та докази направлення відповідачу відповідних документів.
Учасники про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
З урахуванням положень ст. 223, 247, 279 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 21 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № [номер приховано].
Зі змісту поданих до суду документів убачається, що укладений між сторонами договір мав змішаний характер, оскільки охоплював як правовідносини щодо надання споживчого кредиту на придбання товару, так і правовідносини щодо відкриття карткового рахунку, видачі та обслуговування платіжної картки, встановлення кредитної лінії та користування кредитними коштами в межах карткового продукту № [номер приховано]_CARD.
Пунктом 2 кредитного договору передбачено укладення позичальником заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № [номер приховано]_CARD від 21 листопада 2019 року, яка є невід`ємною частиною публічного договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, а також невід`ємною частиною правовідносин, що виникли між банком та позичальником.
На підставі підписаної відповідачем заяви-анкети банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 , надав електронний платіжний засіб та встановив кредитну лінію.
Відповідно до публічного договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток договір є змішаним, у якому містяться елементи різних договорів, а клієнту надаються декілька різних видів банківських послуг, зокрема кредитування та видача й обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток. Банк відкриває клієнту картковий рахунок, а у випадку оформлення кредиту здійснює обслуговування карткового рахунку за дебетово-кредитовою схемою.
Згідно з історією зміни кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_1 , 21 листопада 2019 року відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 4 500,00 грн, 22 січня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 8 500,00 грн, а 04 червня 2020 року до 12 500,00 грн.
З відповіді АТ «ОТП Банк» убачається, що кредит на придбання товару, наданий за кредитним договором № [номер приховано] від 21 листопада 2019 року, був погашений позичальником 04 грудня 2020 року.
Водночас за договором факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» було відступлено право вимоги саме за картковим продуктом № [номер приховано]_CARD від 21 листопада 2019 року.
Отже, предметом розгляду у цій справі є не заборгованість, що виникла внаслідок користування відповідачем кредитною лінією в межах карткового продукту № [номер приховано]_CARD.
Надані позивачем виписка за картковим рахунком та розрахунок заборгованості містять відомості про проведення операцій за картковим рахунком відповідача, зокрема оплату товарів і послуг, зняття коштів у банкоматах, надходження коштів на рахунок, нарахування процентів за користування кредитною лінією та погашення заборгованості.
Із розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано]_CARD від 21 листопада 2019 року, картковий рахунок № НОМЕР_2 , станом на 24 березня 2023 року вбачається, що за період користування кредитним продуктом за рахунком здійснювалися витратні операції, надходження коштів, а також нарахування процентів.
Відповідно до підсумку розрахунку, загальна сума використання коштів становить 61 846,37 грн, плата за обслуговування рахунку - 80,00 грн, нараховані проценти - 12 307,30 грн, нарахування штрафу - 0,00 грн, надходження коштів на рахунок - 58 042,00 грн. З урахуванням зазначених операцій непогашена заборгованість становить 16 191,67 грн.
Витягом із додатку № 1 до договору факторингу № 24/03/23, укладеного 24 березня 2023 року, підтверджується, що до ТОВ «Брайт Інвестмент» відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № [номер приховано] від 21 листопада 2019 року, продукт CARD, у розмірі 16 191,67 грн, з яких: 12 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 691,67 грн - заборгованість за процентами, 0 грн - заборгованість за комісією.
Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості узгоджується з даними первісного кредитора, випискою за картковим рахунком, розрахунком заборгованості та витягом із реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідач не надав суду доказів повного або часткового погашення спірної заборгованості, не подав власного контррозрахунку, не спростував належними та допустимими доказами факт користування кредитною лінією, здійснення операцій за картковим рахунком або розмір заборгованості, визначений первісним кредитором.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона, боржник, зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання; боржник є таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.
За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок відступлення права вимоги іншій особі за правочином.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
Судом встановлено, що право вимоги за спірним зобов`язанням перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент» на підставі договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року, а тому позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах. Сам по собі факт ненадання або неналежного отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язання боржника перед кредитором та не є підставою для відмови у позові. При цьому відповідач не надав доказів того, що після відступлення права вимоги він виконав зобов`язання перед первісним кредитором.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд враховує, що заява відповідача про застосування строків позовної давності ґрунтується на загальному твердженні про те, що останній платіж за кредитним договором було здійснено понад три роки тому. Разом з тим відповідач не навів конкретного обґрунтованого розрахунку перебігу позовної давності щодо спірної заборгованості за картковим продуктом № [номер приховано]_CARD та не врахував особливості правовідносин, які виникли у межах відкритої кредитної лінії та карткового рахунку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є заборгованість за картковим продуктом, право вимоги за яким було відступлено позивачу 24 березня 2023 року. Суд також враховує, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на строк дії такого карантину відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Крім того, у період дії воєнного стану до набрання чинності Законом України № 4434-IX діяли положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо перебігу строків позовної давності. Зазначені законодавчі положення враховуються судом при оцінці доводів відповідача про сплив позовної давності.
З урахуванням встановлених у справі обставин, характеру спірного зобов`язання, часу виникнення простроченої заборгованості, а також законодавчого продовження строків позовної давності на період дії карантину, суд дійшов висновку, що позов, поданий 25 листопада 2025 року, не є таким, що поданий після спливу позовної давності.
Отже, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт виникнення кредитних правовідносин між відповідачем та АТ «ОТП Банк», факт відкриття карткового рахунку та встановлення кредитної лінії, факт користування відповідачем кредитними коштами в межах карткового продукту № [номер приховано]_CARD, розмір непогашеної заборгованості, а також перехід права вимоги до ТОВ «Брайт Інвестмент».
Водночас відповідач не довів належними та допустимими доказами обставин, які б спростовували розмір заявленої до стягнення заборгованості або підтверджували її погашення.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 191,67 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано відповідні документи, зокрема договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт наданих послуг та докази оплати.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд враховує їх реальність, необхідність, співмірність зі складністю справи, обсягом виконаної представником роботи, часом, необхідним для виконання відповідних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.
Суд враховує, що ця справа є малозначною, має типовий характер, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 191,67 грн, справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, а обсяг виконаних представником позивача робіт не був значним або таким, що вимагав підготовки складної правової позиції.
Водночас суд бере до уваги, що представником позивача було підготовлено позовну заяву, надано додаткові письмові пояснення щодо позовної давності, а також подано документи і пояснення на виконання ухвали суду про витребування доказів.
З урахуванням наведеного суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих правничих послуг, а тому такі витрати підлягають частковому відшкодуванню у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 21 листопада 2019 року у розмірі 16 191 грн 67 коп, з яких: 12 500 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту; 3 691 грн 67 коп - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2026 року.
Суддя