ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
04 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/8799/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30.07.2025;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30.07.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача про відмову у відкритті провадження відмовлено, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/8799/26, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача, зокрема, копії звернення представника позивача від 07.07.2025 та позивача від 14.04.2026, відповідей відповідача на такі звернення від 21.08.2025 та від 20.05.2026.
16.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.07.2026 витребувано повторно від відповідача військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України копії звернення представника позивача від 07.07.2025, листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 6/36/12-3336-2025 від 21.08.2025, заяви позивача від 12.07.2025.
20.07.2026 від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.07.2026, відзив на позов.
28.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Так, відповідач, обґрунтовуючи своє клопотання про закриття провадження у справі зазначив, що в обох справах позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачем - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України. Тобто, за складом учасників справи №160/25223/25 та №440/8799/26 є тотожними. Підставами адміністративних позовів в обох справах є виплата одноразової грошової винагороди відповідно до ПКМУ від 11.02.2025 № 153. Основними нормами матеріального права в обох справах позивач визначає норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153. Відтак, юридичні підстави позовів у справах №160/25223/25 та №440/8799/26 є тотожними. Предметом спору в обох справах є вимога зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153. Єдине що представник Позивача додав у прохальній частині «з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30.07.2025.». Хоча фактично у позовних заявах і так про це зазначав, як і зазначав у касаційній скарзі по справі №160/25223/25. Отже, предмети позовів у справах №160/25223/25 та №440/8799/26 є також тотожними. Таким чином, сторони, предмет та підстава позовів у даній справі та у справі №160/25223/25 є тотожними. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 160/25223/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 160/25223/25 (адміністративне провадження № К/990/11462/26) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року. Таким чином, Позивач, достовірно знаючи про наявність чинного судового рішення, яке набрало законної сили у тотожній справі між тими ж самими сторонами, та попри відкрите Верховним Судом касаційне провадження, штучно створює паралельний судовий процес шляхом подання нового позову до Полтавського окружного адміністративного суду (справа № 440/8799/26).
Позивач, подаючи суду заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження, зазначив, що підстави цього позову не є тотожними підставам позову у справі № 160/25223/25, оскільки виникли після набрання чинності Постановою № 942. Первісне звернення позивача - заява, направлена у липні 2025 року, - було подане до набрання чинності Постановою № 942 (07.08.2025). Відповідно, і заява, і надана на неї відповідь відповідача, і сформований на їх основі спір ґрунтувалися виключно на редакції Постанови № 153, чинній до внесення змін Постановою № 942. Саме в таких межах спір і був вирішений судами у справі № 160/25223/25.
Предметом судового дослідження у справі № 160/25223/25 була правомірність розгляду заяви від липня 2025 року та відповіді на неї від 21.08.2025 у редакції Постанови № 153, чинній ДО внесення змін Постановою № 942. Питання наявності у Позивача права на Винагороду в редакції Постанови № 153 з урахуванням змін, внесених Постановою № 942, предметом розгляду не було і судом по суті не вирішувалося. По-друге, суд апеляційної інстанції сам назвав причину незастосування Постанови № 942 - «оскільки повторні рапорти/запити позивачем не подавались». Тобто суд прямо вказав, що правове регулювання, запроваджене Постановою № 942, могло б бути застосоване у разі повторного звернення Позивача. Ця причина усунута. 14 квітня 2026 року Позивач подав нову заяву до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (зареєстрована Відповідачем 28.04.2026 за № Ч-51), у якій прямо просив розглянути питання про призначення винагороди з урахуванням змін, внесених Постановою № 942. За результатами розгляду цієї заяви Відповідач прийняв нове рішення - відмову, оформлену листом від 26.05.2026 № 6/36/15-3342-2026, у якому самостійно проаналізував положення Постанови № 942 та дійшов висновку про відсутність підстав для виплати. Підстави позовів у цих справах не є тотожними. Закриття провадження за відсутності тотожності спорів позбавить позивача права на судовий захист.
Надаючи оцінку клопотанню відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.
За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 160/26436/23 зазначив:
"45. Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
46. Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили".
У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 160/25223/25 зазначено:
"Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.11.2021 № 304 був зарахований до списків особового складу військової частини, як військовослужбовців строкової військової служби, які прибули з військових комісаріатів для комплектування військової частини за призовом із ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного на строкову військову службу 24 листопада 2021 року та перебував на посаді стрільця-санітар 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону.
06.06.2022 між командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Контракт укладений на строк до 05.06.2025.
Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України протягом наступних періодів: 18.05.2022 р. - 19.05.2022 р., 24.07.2022 р. - 16.11.2022 р., 02.12.2022 р. - 03.01.2023 р., 04.01.2023 р. - 13.01.2023 р., 26.01.2023 р. 07.04.2023 р., що підтверджується копією Обліково-послужної карти на сержантів та солдатів до військового квитка серія НОМЕР_4 та записами у п. 20 військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1, що складає 233 дні.
05.06.2025 Позивач був звільнений з військової служби та виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку з закінченням строку контракту, відповідно до наказу командира військової частини від 05.06.2025 № 164 - ПРИПИНИТИ (РОЗІРВАТИ) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: Солдата ОСОБА_2 (Г-135289), який здав справи та обов`язки за посадою стрільця-санітара 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону та звільненого відповідно до підпункту ж пункту 3 частини п`ятої, статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.05.2025 № 35 о/с, у запас, (у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану), 05 червня 2025 року та для постановки на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_1.
07 липня 2025 року, представником Позивача, в інтересах Позивача, засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено заяву щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з укладанням контракту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Постанова № 153).
Даний рапорт, в межах компетенції, був розглянутий у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Листом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 6/36/12-3336-2025 від 21.08.2025 року, наданого за результатами розгляду заяви щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з укладанням контракту, відповідно до Постанови № 153. У вищезазначеному Рішенні Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії зазначено наступне: - …5 червня 2025 року Вас було звільнено із військової служби та виключено із усіх списків військової частини, станом на день звільнення відповідно вищевказаних вимог Ви не підпадали під категорію осіб, яким передбачена відповідна виплата, оскільки ви були прийняті на військову службу (строкову) 24 листопада 2021 року, тобто до введення воєнного стану в країні. Разом із цим, відповідно до змін постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 р. № 942 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 (далі Зміни), які набрали чинності 07.08.2025, було розширено коло осіб, які мають право на отримання такої виплати, а саме було визначено виплату винагороди також військовослужбовцям, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу. Оскільки на момент набуття чинності відповідних Змін (07.08.2025) Ви вже не перебували у статусі діючого військовослужбовця частини, правові підстави для здійснення Вам виплат відсутні, адже вони передбачені виключно для чинних військовослужбовців, які мають відповідний статус на час звернення.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом".
Суд встановив, що позивач 27.06.2026 сформував заяву начальнику Центрального територіального управління Національної гвардії України, у якій вказав, що він, як особа прийнята на військову службу за контрактом 06.06.2022 р., тобто під час дії воєнного стану, у зв`язку з участю в бойових діях в районі ведення бойових дій протягом сумарно 165 днів, маю право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої ПКМУ від 11.02.2025 р. № 153 із розрахунку 5/6 від 1,000,000 гривень. І просив у даній заяві нарахувати та виплатити мені одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2025 р. № 153. На дану заяву відповідач відповів листом від 15.08.2025, у якому вказав позивачу, що "5 червня 2025 року Вас було звільнено із військової служби та виключено із усіх списків військової частини, станом на день звільнення відповідно вищевказаних вимог Ви не підпадали під категорію осіб, яким передбачена відповідна виплата, оскільки ви були прийняті на військову службу (строкову) 24 листопада 2021 року, тобто до введення воєнного стану в країні. Разом із цим, відповідно до змін постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 р. № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153» (далі Зміни), які набрали чинності 07.08.2025, було розширено коло осіб, які мають право на отримання такої виплати, а саме було визначено виплату винагороди також військовослужбовцям, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу». Оскільки на момент набуття чинності відповідних Змін (07.08.2025) Ви вже не перебували у статусі діючого військовослужбовця частини, правові підстави для здійснення Вам виплат відсутні, адже вони передбачені виключно для чинних військовослужбовців, які мають відповідний статус на час звернення". У листі від 21.08.2026 представнику позивача відповідача повідомив, що ".. заява ОСОБА_1 від 12.07.2025 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації окремих категорій громадян України до проходження служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України в умовах воєнного стану» була розглянута у військовій частині НОМЕР_1 у встановленому законом порядку та у визначений законодавством термін, за результатом чого надано обґрунтовану відповідь (від 15.08.2025 (9054) №6/36/12-М-20-ЕП, додаток 1), про що заявника було повідомлено електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 ". Щодо зазначення у листі відповідача від 21.08.2025 дати заяви позивача "12.07.2025" відповідач пояснив суду, що колишнім начальником юридичної служби частини було допущено грубу помилку під час надання відповідей із вказанням неправильної дати заяви Позивача у текстах відповідей, а саме « 12.07.2025». Заяви Позивача від 12.07.2025 не існує.
Надаючи оцінку даним правовідносинам Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.02.2026 у справі № 160/25223/25 виснував:
"... Суд звертає увагу, що спірні правовідносини виникли з приводу розгляду заяви представника позивача від 07.07.2025 , відповідь на який надано 21.08.2025, у зв`язку з чим судом застосовано редакцію Постанови № 153, чинну на час виникнення спірних правовідносин, тобто до внесення до неї змін Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30.07.2025, оскільки повторні рапорти/запити позивачем не подавались.
... Судом встановлено, що 05.06.2025 позивач був звільнений з військової служби та виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку з закінченням строку контракту, відповідно до наказу командира військової частини від 05.06.2025 № 164 - ПРИПИНИТИ (РОЗІРВАТИ) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: Солдата ОСОБА_2 (Г-135289), який здав справи та обов`язки за посадою стрільця-санітара 3-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону та звільненого відповідно до підпункту ж пункту 3 частини п`ятої, статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.05.2025 № 35 о/с, у запас, (у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану), 05 червня 2025 року та для постановки на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Колегія суддів зазначає, що станом на дату подання представником позивача заяви щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем у розумінні приписів Постанови №153".
Отже, апеляційний суд вирішив відмовити у задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
14.04.2026 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, у якій просив "У зв`язку з набранням чинності змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 № 153 (далі - Постанова № 153), я, ОСОБА_1 , звертаюся з проханням повторно розглянути питання щодо призначення мені одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення з урахуванням, чинних на момент розгляду положень законодавства". Вказав, що у віці 19 років під час дії воєнного стану був прийнятий на військову службу за контрактом, після проходження строкової військової служби, проходив військову службу, зокрема станом на 13.02.2025 (дату набрання чинності Постанови № 153), брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, має право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до п. 4 Постанови № 153.
У листі від 26.05.2026 відповідач повідомив позивача, що "... враховуючи зміст Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 р. №160/25223/25 (яке набрало законної сили 05.02.2026 р.), підстави для виплати Вам одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень відповідно до ПКМУ №153 відсутні, оскільки право на отримання одноразової грошової винагороди виникає у осіб, які проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності ПКМУ №153, а Ви не належите до кола таких осіб".
Отже, суд дійшов до висновку, що підстави позову у даній справі та справі № 160/25223/25 не є тотожними, оскільки різняться за змістом заяви позивача від 27.06.2025 та 14.04.2026 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень відповідно до ПКМУ №153 - заява позивача від 27.06.2025 сформована без урахування внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 р. № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153», які набрали чинності 07.08.2025, про що зазначив і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.02.2026 у справі № 160/25223/25.
Таким чином, підстави для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України відсутні.
Керуючись ст ст. 238, 248, 256 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про закриття провадження у даній справі.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуючий суддя В.І. Бевза