РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2026 року м. Рівне №380/23609/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
до ОСОБА_1
про зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до Технічного паспорта з інвентарним номером № 632 від 18.05.1995.
Ухвалою суду від 05.01.2026 адміністративну справу №380/23609/25 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 23.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення певних дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_2 , самочинно проведено реконструкцію квартири шляхом влаштування балкону без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Позивач вказує, що за результатами неодноразових позапланових перевірок Інспекцією встановлено порушення вимог містобудівного законодавства та видано відповідачу приписи про їх усунення, зокрема припис від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану, однак зазначені вимоги відповідачем не виконано, що підтверджено актом перевірки від 24.10.2025 №103-пп. На переконання позивача, відсутність належної проєктної та дозвільної документації, а також тривале невиконання приписів свідчать про необхідність застосування судового способу захисту. Вважаючи, що вжиті заходи державного архітектурно-будівельного контролю не забезпечили усунення порушень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, у якому просить зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.
Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно з ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради (далі - позивач, Інспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить зобов`язати відповідача привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_2 , проведено реконструкцію квартири шляхом влаштування балкону без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. За результатами неодноразових заходів державного архітектурно-будівельного контролю Інспекцією встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, видано приписи про їх усунення, а згодом - про приведення об`єкта до попереднього стану. Позивач стверджує, що відповідач зазначених вимог не виконав, у зв`язку із чим Інспекція звернулася до суду з цим позовом.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, 04.07.2024 до Інспекції надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 , зареєстроване у Системі електронного документообігу Львівської міської ради за №3-М-38815-Ф-0006, у якому заявник повідомив про здійснення сусідом із квартири АДРЕСА_2 добудови балкону, що підтверджується копією відповідного звернення, долученою до позовної заяви як додаток 1.
З метою розгляду зазначеного звернення Інспекцією 09.07.2024 розміщено на офіційному вебсайті Львівської міської ради інформаційне повідомлення про проведення 16.07.2024 о 11 год 20 хв засідання комісії з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб щодо порушень у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується додатком 2 до позовної заяви.
16.07.2024 комісією Інспекції, створеною відповідно до наказу начальника Інспекції від 17.11.2022 №35 зі змінами, розглянуто звернення ОСОБА_2 . За результатами розгляду комісією встановлено, що згідно з відомостями Реєстру будівельної діяльності документи, які дають право на виконання будівельних робіт за відповідною адресою, відсутні. У зв`язку із цим комісія рекомендувала Інспекції провести позапланову перевірку об`єкта будівництва, що підтверджується матеріалами засідання комісії, долученими до позовної заяви, зокрема додатком 7.
Водночас, ураховуючи встановлені на період воєнного стану обмеження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю), Інспекція листом від 17.07.2024 №0006-вих-102403 звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки зазначеного об`єкта, що підтверджується додатком 8 до позовної заяви.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 №1343 Інспекції доручено забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується додатком 9 до позовної заяви.
На виконання зазначеного наказу начальником Інспекції 22.11.2024 видано наказ №22-п про проведення позапланової перевірки та направлення №22-пи від 22.11.2024, яким визначено строк проведення перевірки з 22.11.2024 по 05.12.2024. Вказані обставини підтверджуються наказом і направленням, долученими до позовної заяви як додатки 10 та 11. Інформацію про проведення перевірки також розміщено на офіційному вебсайті Львівської міської ради, що підтверджується додатком 12.
26.11.2024 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_3 здійснено огляд об`єкта будівництва. За результатами огляду посадовою особою встановлено, що власником квартири №5 ОСОБА_1 проведено реконструкцію квартири шляхом влаштування балкону без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Крім того, за результатами перевірки Реєстру будівельної діяльності встановлено відсутність зареєстрованих документів на виконання таких робіт. Під час огляду здійснено фотофіксацію об`єкта, що підтверджується матеріалами фотофіксації, долученими до позовної заяви як додатки 13-16.
За результатами першої позапланової перевірки 05.12.2024 складено акт №26-пп, у якому відображено встановлені посадовою особою обставини та виявлені порушення, що підтверджується додатком 17 до позовної заяви.
Цього ж дня, 05.12.2024, провідним спеціалістом ОСОБА_3 видано відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено строк для усунення виявлених порушень протягом двох місяців із дня отримання припису, що підтверджується додатком 18 до позовної заяви. Також 05.12.2024 стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що підтверджується додатком 19.
Як зазначає позивач, акт перевірки, припис та протокол були направлені відповідачу поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання та вручені йому, що підтверджується матеріалами поштового відправлення, долученими як додаток 20 до позовної заяви.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 10.12.2024 об 11 год 00 хв у приміщенні Інспекції за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 7а. Згідно з доводами позивача, відповідач був присутній під час розгляду справи та надавав пояснення по суті.
Постановою Інспекції у справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2024 №11-а ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн, що підтверджується додатком 21 до позовної заяви. У подальшому, 13.12.2024, відповідач сплатив зазначений штраф, що підтверджується відповідною квитанцією, долученою як додаток 22.
У зв`язку з необхідністю перевірки виконання припису від 05.12.2024 Інспекція листом від 07.02.2025 №0006-вих-18526 повторно звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки, що підтверджується додатком 23 до позовної заяви.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 24.02.2025 №320 Інспекції доручено забезпечити здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання вимог припису від 05.12.2024, що підтверджується додатком 24 до позовної заяви.
05.03.2025 начальником Інспекції видано наказ №18-п про проведення позапланової перевірки та направлення №18-пп від 05.03.2025, яким визначено строк її проведення з 05.03.2025 по 18.03.2025, що підтверджується додатками 25 та 26 до позовної заяви. Відомості про проведення перевірки оприлюднено на офіційному вебсайті Львівської міської ради, що підтверджується додатком 27.
Під час проведення другої позапланової перевірки провідним спеціалістом ОСОБА_3 здійснено огляд об`єкта будівництва, за результатами якого встановлено невиконання відповідачем вимог раніше виданого припису про усунення порушень містобудівного законодавства. Зазначені обставини відображено в акті позапланової перевірки від 18.03.2025 №18-пп, що підтверджується додатком 28 до позовної заяви.
За результатами цієї перевірки відповідачу повторно видано припис про усунення виявлених порушень протягом двох місяців із дня його отримання, що підтверджується додатком 29 до позовної заяви. Крім того, 18.03.2025 стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом невиконання вимог припису, що підтверджується додатком 30.
Матеріали перевірки та адміністративного провадження були направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується додатком 31 до позовної заяви. Первісно розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 01.04.2025 о 15 год 00 хв. Однак у зв`язку з відсутністю станом на зазначену дату відомостей про вручення поштового відправлення Інспекцією призначено нову дату розгляду справи - 17.04.2025 о 14 год 00 хв, про що відповідача повідомлено, що підтверджується додатком 32.
Постановою Інспекції у справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2025 №20-а ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800,00 грн, що підтверджується додатком 33 до позовної заяви. Копію постанови направлено відповідачу поштовим відправленням, вручення якого підтверджується матеріалами, долученими як додаток 34. У подальшому, 15.05.2025, відповідач сплатив штраф, що підтверджується квитанцією, долученою як додаток 35.
Надалі, з метою перевірки виконання припису від 18.03.2025, Інспекція листом від 25.05.2025 №0006-вих-74778 звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення чергової позапланової перевірки, що підтверджується додатком 36 до позовної заяви.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 09.06.2025 №969 Інспекції доручено забезпечити проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на зазначеному об`єкті, що підтверджується додатком 37 до позовної заяви. На виконання цього наказу начальником Інспекції 20.06.2025 видано наказ №61-п та направлення №61-пп, яким визначено строк проведення перевірки з 20.06.2025 по 03.07.2025, що підтверджується додатками 38 та 39. Інформацію про проведення перевірки оприлюднено на офіційному вебсайті Львівської міської ради, що підтверджується додатком 40.
26.06.2025 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_4 здійснено огляд об`єкта будівництва. За результатами огляду посадовою особою встановлено, що відповідачем не виконано вимог раніше виданого припису про усунення порушень містобудівного законодавства. Під час огляду здійснено фотофіксацію об`єкта, що підтверджується додатками 41 та 42 до позовної заяви.
За результатами третьої позапланової перевірки 03.07.2025 складено акт №61-пп, у якому відображено встановлені обставини та порушення, що підтверджується додатком 43 до позовної заяви.
Цього ж дня, 03.07.2025, головним спеціалістом Грициною Я.М. видано відповідачу припис, яким зобов`язано протягом двох місяців із дати його отримання привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану, який існував до проведеної реконструкції, що підтверджується додатком 44 до позовної заяви. Також 03.07.2025 стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, що підтверджується додатком 45.
Вказані матеріали були направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується додатком 46 до позовної заяви. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 15.07.2025 о 14 год 00 хв у приміщенні Інспекції за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 7а. Як зазначає позивач, відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, участі в її розгляді не взяв.
Постановою Інспекції у справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2025 №35-а ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, що підтверджується додатком 47 до позовної заяви. Копію постанови направлено відповідачу поштовим відправленням, що підтверджується додатком 48. У подальшому, 22.07.2025, відповідач сплатив зазначений штраф, що підтверджується квитанцією, долученою як додаток 49.
У зв`язку з необхідністю перевірки виконання припису від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану Інспекція листом від 17.09.2025 №0006-вих-134055 звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення чергової позапланової перевірки, що підтверджується додатком 50 до позовної заяви.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 29.09.2025 №1432 Інспекції доручено забезпечити здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання вимог припису від 03.07.2025, що підтверджується додатком 51 до позовної заяви.
13.10.2025 начальником Інспекції видано наказ №103-п про проведення позапланової перевірки та направлення №103-пп від 13.10.2025, яким визначено строк її проведення з 13.10.2025 по 24.10.2025, що підтверджується додатками 52 та 53 до позовної заяви. Відомості про проведення перевірки оприлюднено на офіційному вебсайті Львівської міської ради, що підтверджується додатком 54.
22.10.2025 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Германчуком Р.В. здійснено огляд об`єкта будівництва. За результатами огляду посадовою особою встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану. Під час огляду здійснено фотофіксацію об`єкта, що підтверджується додатками 55-57 до позовної заяви.
За результатами четвертої позапланової перевірки 24.10.2025 складено акт №103-пп, у якому відображено встановлені обставини та порушення, що підтверджується додатком 58 до позовної заяви. Цього ж дня стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом невиконання вимог припису, що підтверджується додатком 59.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 06.11.2025 о 14 год 30 хв у приміщенні Інспекції за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 7а. Позивач зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак участі в її розгляді не взяв.
Постановою Інспекції у справі про адміністративне правопорушення від 06.11.2025 №49-а ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, що підтверджується додатком 61 до позовної заяви. Копію постанови направлено відповідачу поштовим відправленням, що підтверджується додатком 62. У подальшому, 30.11.2025, відповідач сплатив зазначений штраф, що підтверджується квитанцією, долученою як додаток 63.
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на який посилається позивач, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Зазначений витяг позивач наводить як документ, що підтверджує належність відповідачу об`єкта, щодо якого здійснювалися заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, із викладених у позовній заяві обставин убачається, що впродовж листопада 2024 року - жовтня 2025 року Інспекцією проведено чотири позапланові перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами цих перевірок складено акти від 05.12.2024 №26-пп, від 18.03.2025 №18-пп, від 03.07.2025 №61-пп та від 24.10.2025 №103-пп, видано приписи про усунення порушень, у тому числі припис від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану, а також прийнято чотири постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Позивач стверджує, що зазначені приписи та постанови відповідачем не оскаржувалися, а накладені штрафи були ним сплачені. Водночас, на думку Інспекції, сплата штрафів не свідчить про усунення порушень містобудівного законодавства, оскільки реконструйований об`єкт не приведено до попереднього стану, а документи, які дають право на виконання відповідних будівельних робіт, відповідачем не надано.
Інспекція вважає, що проведена відповідачем реконструкція квартири шляхом влаштування балкону має ознаки самочинного будівництва, оскільки здійснена без належних дозвільних документів. На переконання позивача, відсутність проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, а також невиконання відповідачем припису від 03.07.2025 свідчать про необхідність застосування судового способу захисту у вигляді приведення об`єкта до попереднього стану.
Позивач посилається на положення статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 376 Цивільного кодексу України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, зазначаючи, що за відсутності проектної документації та належних вихідних даних проведення перебудови самочинно збудованого об`єкта з метою усунення порушень є неможливим.
Отже, підставою звернення Інспекції до суду з цим позовом стало невиконання, за твердженням позивача, відповідачем припису від 03.07.2025 про приведення об`єкта будівництва до попереднього стану, незважаючи на проведені заходи державного архітектурно-будівельного контролю та застосовані заходи адміністративного впливу. Вважаючи, що інші вжиті заходи не забезпечили усунення виявлених порушень, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно з частинами 1-3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.
Відповідно до вимог пп. 1 п. 2, п.п. 5, 7, 9, 11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.
Згідно з п. 12 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пунктами 16, 17, 20, 22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Відповідно до ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Так, за змістом частини першої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
За приписами підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, установлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, компетенція виконавчих органів міських рад у сфері містобудування визначена статтями 12 та 14 Закону України «Про основи містобудування». Статтею 14 цього Закону передбачено повноваження, аналогічне за змістом тому, що міститься в ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що залежно від ознак самочинного будівництва, зокрема, орган місцевого самоврядування може вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок.
Суд уважає, що пред`явленню органом місцевого самоврядування позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва (перебудови, реконструкції) об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що внаслідок перебудови істотно відхилився від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або перебудованого з істотним порушенням будівельних норм і правил;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.
Зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про приведення у попередній стан нежитлових приміщень, тобто фактично про зобов`язання знести самочинне будівництво передує саме наявність зазначених обставин.
У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі № 826/12372/17, від 12.12.2018 у справі № 826/7203/17, за наслідками аналізу змісту частини першої статті 38 та пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI, статті 376 Цивільного кодексу України висловила правові позиції про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм, є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється з метою забезпечення додержання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт. До повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю належить, зокрема, проведення перевірок, фіксування виявлених порушень, видання обов`язкових для виконання приписів та здійснення контролю за їх виконанням.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад. Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування передбачені також статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Отже, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради є належним суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах визначеної законом компетенції та звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила таке будівництво, припис про усунення порушень із визначенням строку для добровільного виконання. У разі невиконання припису в установлений строк орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта.
За змістом частин першої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом є, зокрема, нерухоме майно, збудоване без належного дозволу чи належно затвердженого проєкту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотного порушення будівельних норм суд може зобов`язати особу провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа відмовляється від її проведення, самочинно збудоване майно підлягає знесенню за рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 зазначив, що можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису, а невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи усувати наслідки самочинного будівництва. Аналогічний підхід щодо необхідності попереднього видання припису та його невиконання як передумови звернення до суду викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/12372/17 та від 12.12.2018 у справі №826/7203/17.
Таким чином, судове зобов`язання привести об`єкт до попереднього стану не є автоматичним наслідком самого лише встановлення факту виконання будівельних робіт без дозвільних документів. Для застосування такого способу захисту суд має оцінити характер виявленого порушення, належність його вчинення відповідачу, дотримання контролюючим органом установленої процедури, надання особі можливості добровільно усунути порушення, а також фактичне невиконання відповідного припису.
Щодо встановлення факту самочинної реконструкції та належності об`єкта відповідачу, суд зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для здійснення Інспекцією контрольних заходів стало звернення громадянина ОСОБА_2 від 04.07.2024, у якому повідомлено про добудову балкону власником квартири АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду зазначеного звернення комісією Інспекції 16.07.2024 встановлено відсутність у Реєстрі будівельної діяльності документів, які дають право на виконання будівельних робіт за відповідною адресою, та рекомендовано проведення позапланової перевірки.
Водночас саме по собі звернення громадянина не є достатнім доказом самочинного будівництва, а відомості Реєстру потребували перевірки щодо фактичного стану об`єкта. З огляду на це Інспекцією було здійснено безпосередній огляд квартири та проведено подальші контрольні заходи, результати яких оформлено відповідними актами.
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Належність відповідачу зазначеного об`єкта узгоджується з матеріалами проведених перевірок та документами адміністративних проваджень, у межах яких відповідач був визначений особою, яка здійснила відповідну реконструкцію.
Під час огляду 26.11.2024 посадовою особою Інспекції встановлено факт реконструкції квартири шляхом влаштування балкону без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Зазначені обставини зафіксовано у матеріалах фотофіксації та акті позапланової перевірки від 05.12.2024 №26-пп.
Суд враховує, що встановлені Інспекцією обставини не обмежуються результатами одноразового огляду. Фактичний стан об`єкта та збереження наслідків реконструкції повторно перевірялися у березні, червні та жовтні 2025 року. Результати цих перевірок оформлено актами від 18.03.2025 №18-пп, від 03.07.2025 №61-пп та від 24.10.2025 №103-пп, а також матеріалами фотофіксації.
Отже, сукупність зазначених доказів підтверджує, що влаштування балкону не було лише припущенням заявника чи попередньою інформацією контролюючого органу, а становило фактично встановлену зміну об`єкта нерухомого майна, яка зберігалася протягом тривалого часу.
При цьому відсутність у Реєстрі будівельної діяльності документів, які дають право на виконання відповідних робіт, встановлювалася Інспекцією під час розгляду звернення та проведення перевірок. Матеріали справи не містять відомостей про подальше набуття відповідачем права на виконання цих робіт, затвердження належної проєктної документації або прийняття реконструйованого об`єкта в експлуатацію в установленому порядку.
За таких обставин суд доходить висновку, що проведена відповідачем реконструкція квартири шляхом влаштування балкону має ознаки самочинного будівництва у розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, оскільки здійснена без належних документів, які надають право на виконання відповідних будівельних робіт.
Щодо дотримання Інспекцією процедури державного архітектурно-будівельного контролю, суд зазначає таке.
Судом установлено, що Інспекція не приступила до проведення позапланової перевірки безпосередньо після надходження звернення громадянина, а врахувала встановлені на період воєнного стану обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Так, листом від 17.07.2024 №0006-вих-102403 Інспекція звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки. Наказом Міністерства від 14.11.2024 №1343 Інспекції доручено забезпечити здійснення відповідних контрольних заходів. На виконання цього наказу 22.11.2024 видано наказ №22-п та направлення №22-пи, яким визначено строк проведення перевірки з 22.11.2024 по 05.12.2024.
Аналогічного порядку Інспекція дотримувалася і під час наступних контрольних заходів. Зокрема, перевірку виконання припису від 05.12.2024 проведено на підставі наказу Міністерства від 24.02.2025 №320, наказу Інспекції від 05.03.2025 №18-п та направлення №18-пп. Чергову перевірку проведено на підставі наказу Міністерства від 09.06.2025 №969, наказу Інспекції від 20.06.2025 №61-п та направлення №61-пп. Останню перевірку здійснено на підставі наказу Міністерства від 29.09.2025 №1432, наказу Інспекції від 13.10.2025 №103-п та направлення №103-пп.
Наведена послідовність свідчить про те, що контрольні заходи здійснювалися не довільно, а на підставі окремих рішень уповноважених органів, із визначенням предмета та строків проведення перевірок. Підставою повторних перевірок була необхідність встановлення фактичного виконання раніше виданих приписів, що відповідає передбаченій статтею 41 Закону №3038-VI та Порядком №553 меті позапланового контролю.
За результатами перевірок складено відповідні акти, видано приписи, а матеріали направлялися відповідачу поштовими відправленнями. Зокрема, вручення матеріалів першої перевірки підтверджується документами поштового відправлення, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 10.12.2024 відповідач був присутній та надавав пояснення.
Суд також враховує, що під час другого адміністративного провадження Інспекція, не маючи станом на 01.04.2025 відомостей про вручення поштового відправлення, перенесла розгляд справи на 17.04.2025 та повідомила відповідача про нову дату. Зазначене свідчить про вжиття заходів для забезпечення можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права.
Отже, наведені матеріали підтверджують дотримання Інспекцією основних процедурних передумов здійснення контрольних заходів та надання відповідачу можливості бути обізнаним із виявленими порушеннями і вимогами щодо їх усунення.
Щодо невиконання приписів та надання відповідачу можливості добровільно усунути порушення, суд зазначає таке.
За результатами першої перевірки 05.12.2024 відповідачу видано припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства із встановленням двомісячного строку для його виконання з дня отримання.
Під час повторної перевірки, результати якої оформлено актом від 18.03.2025 №18-пп, Інспекцією встановлено невиконання зазначеного припису. У зв`язку із цим відповідачу повторно видано припис про усунення порушень протягом двох місяців із дня його отримання.
У подальшому, під час огляду 26.06.2025, посадовою особою Інспекції знову встановлено, що вимоги раніше виданого припису не виконано. Зазначені обставини відображено в акті від 03.07.2025 №61-пп.
Саме за результатами цієї перевірки Інспекцією 03.07.2025 видано припис, яким відповідача зобов`язано протягом двох місяців із дня його отримання привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану, який існував до проведеної реконструкції.
Таким чином, вимога про приведення об`єкта до попереднього стану була висунута Інспекцією не одразу після первинного виявлення порушення, а після того, як попередні приписи про його усунення залишилися невиконаними. Відповідачу фактично було надано декілька послідовних можливостей добровільно усунути порушення містобудівного законодавства.
Вирішальне значення для оцінки наявності підстав звернення до суду має четверта позапланова перевірка, проведена у жовтні 2025 року. Під час огляду 22.10.2025 встановлено, що відповідач не виконав припис від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану. Зазначене зафіксовано в акті від 24.10.2025 №103-пп та матеріалах фотофіксації.
Отже, після закінчення наданого відповідачу строку для добровільного виконання припису контролюючим органом було здійснено окрему перевірку, якою підтверджено збереження наслідків самочинної реконструкції та невиконання вимоги про приведення об`єкта до попереднього стану.
Суд бере до уваги також постанови Інспекції від 10.12.2024 №11-а, від 17.04.2025 №20-а, від 15.07.2025 №35-а та від 06.11.2025 №49-а, якими відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення містобудівного законодавства та невиконання приписів. Накладені штрафи відповідачем сплачено 13.12.2024, 15.05.2025, 22.07.2025 та 30.11.2025 відповідно.
Водночас сплата адміністративних штрафів не є виконанням приписів про усунення порушень містобудівного законодавства та не замінює обов`язку привести об`єкт у відповідність до вимог закону. Адміністративне стягнення має самостійний правовий характер, тоді як припис спрямований на усунення самого порушення та його наслідків.
Тому факт сплати відповідачем штрафів не спростовує встановленого актами перевірок невиконання приписів і не свідчить про приведення реконструйованого об`єкта до попереднього стану.
Щодо необхідності застосування судового способу захисту, суд зазначає таке.
Оцінюючи можливість усунення наслідків самочинної реконструкції, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18, відповідно до якого можливість перебудови перевіряється на стадії виконання припису, а невиконання такого припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи усувати наслідки самочинного будівництва.
У цій справі відповідачу неодноразово пропонувалося усунути виявлені порушення. Проте протягом періоду з грудня 2024 року по жовтень 2025 року жоден із виданих приписів фактично не забезпечив приведення об`єкта у відповідність до вимог містобудівного законодавства.
При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач протягом зазначеного періоду розробив або подав належну проєктну документацію, набув право на виконання відповідних будівельних робіт, здійснив перебудову з метою усунення порушень чи вжив інших конкретних заходів, спрямованих на виконання приписів.
Суд не ототожнює відсутність проєктної документації з абсолютною технічною неможливістю будь-якої перебудови. Водночас за встановлених обставин відсутність належної документації, тривале невиконання приписів та збереження самочинно влаштованого балкону свідчать про те, що можливість добровільного усунення порушень відповідачу була надана, однак не реалізована.
З огляду на це суд доходить висновку, що подальше повторне видання аналогічних приписів за відсутності їх виконання не забезпечить ефективного усунення порушення. Саме невиконання припису від 03.07.2025, підтверджене актом від 24.10.2025 №103-пп, утворює передбачену статтею 38 Закону №3038-VI передумову для звернення Інспекції до суду.
Суд також враховує, що предметом позовних вимог є не знесення всього житлового будинку чи позбавлення відповідача права власності на квартиру, а приведення конкретного об`єкта до попереднього стану відповідно до технічного паспорта. Такий спосіб захисту спрямований на усунення наслідків самочинної реконструкції та відновлення стану об`єкта, який існував до проведення відповідних робіт.
Право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і здійснюється з урахуванням установлених законом обмежень. Власник нерухомого майна має право користуватися ним та здійснювати його реконструкцію за умови додержання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і прав інших осіб.
У цьому випадку втручання у право власності відповідача переслідує легітимну мету забезпечення дотримання містобудівного порядку та захисту суспільних інтересів. Воно ґрунтується на законі, застосовується після неодноразового надання відповідачу можливості добровільно усунути порушення та обмежується необхідністю відновлення попереднього стану самочинно реконструйованого об`єкта.
За таких обставин суд вважає, що заявлений позивачем спосіб захисту є співмірним характеру встановленого порушення, оскільки спрямований не на покарання відповідача, а на усунення триваючих наслідків самочинного будівництва, які не були усунені в добровільному порядку.
Щодо оцінки доказів та остаточних висновків суду, суд зазначає таке.
Відповідно до статей 72-77 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги суб`єкта владних повноважень, покладається на такого суб`єкта.
У цій справі позивачем надано послідовну сукупність доказів, яка охоплює первинне виявлення порушення, встановлення належності об`єкта відповідачу, проведення чотирьох позапланових перевірок, видання приписів, їх направлення відповідачу, перевірку виконання та документальне підтвердження невиконання припису про приведення об`єкта до попереднього стану.
Зокрема, актом від 05.12.2024 №26-пп підтверджено первинне виявлення самочинної реконструкції; актами від 18.03.2025 №18-пп та від 03.07.2025 №61-пп - невиконання попередніх приписів; приписом від 03.07.2025 - встановлення конкретного обов`язку привести об`єкт до попереднього стану; актом від 24.10.2025 №103-пп - невиконання зазначеного обов`язку після спливу наданого строку.
Наведені докази є взаємопов`язаними, стосуються одного й того самого об`єкта та підтверджують послідовний розвиток спірних правовідносин. Їх сукупність дає підстави для висновку про те, що відповідач, будучи власником квартири та особою, яка здійснила реконструкцію, не усунув виявлених порушень, незважаючи на неодноразове застосування Інспекцією передбачених законом заходів реагування.
Водночас суд зазначає, що відсутність оскарження приписів чи сплата штрафів самі по собі не звільняють суд від обов`язку перевірити наявність матеріально-правових підстав для задоволення позову. У цій справі такі підстави підтверджуються не лише фактом неоскарження приписів, а насамперед результатами повторних перевірок, відсутністю документів на виконання реконструкції та встановленим невиконанням конкретного припису про відновлення попереднього стану об`єкта.
Отже, суд доходить висновку, що Інспекцією доведено наявність передбачених законом підстав для застосування судового способу захисту, а саме: факт самочинної реконструкції квартири шляхом влаштування балкону, належність відповідного об`єкта відповідачу, видання уповноваженим органом приписів про усунення порушень, надання відповідачу достатнього строку для добровільного виконання та невиконання припису від 03.07.2025 про приведення об`єкта до попереднього стану.
З урахуванням установлених обставин, положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 376 Цивільного кодексу України та наведених правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Належним і ефективним способом усунення встановленого порушення є зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорта, тобто відновити стан об`єкта, який існував до проведення самочинної реконструкції шляхом влаштування балкону.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорта з інвентарним номером №632 від 18.05.1995.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (вул. Угорська, 7А,м. Львів,Львівський р-н, Львівська обл.,79048, ЄДРПОУ/РНОКПП 40181003)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Дуляницька