ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа №500/5713/26
07 вересня 2026 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_2 з 29.09.2025 у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №500/1963/25,
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 29.09.2025 перерахованої на виконання рішення суду у справі №500/1963/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо проведеного перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 06.03.2025 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1963/25 від 17.07.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025.
На звернення позивача від 07.08.2026 щодо надання інформації про виконання рішення суду та із проханням про здійснення виплат пенсії у фактично нарахованому розмірі, відповідач повідомив, що розмір перерахованої пенсії становить з 06.03.2025 - 23610.00 грн, з 01.03.2026 - з 25950.00 грн та нараховано доплату різниці в пенсії за період з березня 2025 по серпень 2026 року - 153753,65 грн.
Натомість на виконання рішення суду відповідач здійснив нарахування в березні 2025 року - 7066,50 грн, в квітні 2025 - 8425,44 грн, в травні - 8425,44 грн, в червні 2025 - 8425,44 грн, в липні 2025 - 8425,44 грн, в серпні 2025 - 8425,44 грн, в вересні 2025 - 8425,44 грн, в жовтні 2025 - 8425,44 грн, в листопаді 2025 - 8425,44 грн, в грудні 2025 - 8425,44 грн, в січні 2026 - 8500,80 грн та в лютому 2026 - 8974,25 грн, а з березня 2026 року виплати не проводились, що пов`язано із відсутністю фінансування.
Тобто, на виконання рішення суду позивач не отримує пенсію у нарахованому розмірі.
Із наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1963/25 від 17.07.2025.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Варто звернути увагу на те, що наведені положення КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Отже, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги, прямо стосуються порядку виконання вже ухваленого судового рішення у справі №500/1963/25.
Суд наголошує, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини.
Спірні дії відповідача щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 29.09.2025 у фактично нарахованому розмірі вчиняються суб`єктом владних повноважень виключно в межах процедури виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1963/25 від 17.07.2025.
Вимога про визнання протиправними дій, вчинених на виконання судового рішення, не може бути задоволена шляхом ухвалення нового (ще одного) судового рішення, оскільки це нівелює принцип обов`язковості судового рішення (стаття 129-1 Конституції України, стаття 370 КАС України) та призводить до нескінченного дублювання судових процесів без фактичного досягнення мети - виконання первинного акта правосуддя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі №826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов`язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За вказаних обставин слід зазначити, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 вересня 2026 року.
Суддя Мартиць О.І.