Справа № 953/7778/26
н/п 2/953/4490/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
15 червня 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №72275374 від 15.09.2022 у розмірі 34 000 грн., з яких: 8 500 грн. - тіло кредиту; 25 500 грн. - проценти. Також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.
Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач посилається на укладення 15.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем Договору позики №72275374, набуття права вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу та не виконання відповідачем умов зазначено договору, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 34 000 грн., що змусило позивача звернутись до суду.
Відповідач позов визнав частково, в сумі 14 875 грн., з яких: 8 500 грн. - тіло кредиту; 6 375 грн. - проценти, нараховані до 15.10.2022. В іншій частині позову заперечував, посилаючись на безпідставне нарахування позивачем процентів після закінчення строку дії договору, не підписання Правил надання грошових коштів. Вважав, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. є завищеними, оскільки представник позивача на постійній основі представляє інтереси позивача, подає безліч подібних позовів, використовує один шаблон де банально зміню тільки ПІБ та суми, що не потребує багато часу. Також просив стягнути з позивача витрати професійну правничу допомогу у розмірі 9 500 грн.
Позивач, наполягаючи на позовних у вимогах у заявленому розмірі зазначив, що відповідач до моменту підписання договору вивчив умову Договору та Правил надання грошових коштів, розміщених на сайті, процедурою і наслідками оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації. Зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення. Крім того, позивач заперечував щодо стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500 грн., оскільки вони перевищують витрати позивача у 211.11%. Позивач вважає, що складання відзиву на позовну заяву та усна консультація відповідача займає значно менше часу чим аналіз документів та складання позовної заяви представником позивача. Позивач відзначив, що відповідачем не надана жодна платіжна інструкція про сплату гонорару.
До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились, розгляд справи спросили здійснювати за своєї відсутності.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстави передбачені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом не встановлені.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на повторну неявку відповідача до судового засідання, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:
15.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений Договір позики №72275374, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 8 500 грн. на умовах: дата надання кредиту - 15.09.2022; дата повернення кредиту - 15.10.2022; знижена процентна ставка/день - 2,5 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день, не застосовується в період карантину - 2,70%; орієнтовна загальна вартість позики - 14 875 грн.
Крім того, п.6 зазначеного договору передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
У п.5.3 вищевказаного договору зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Відповідно до п.6.5.Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своє зобов`язання виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 8 500 грн., що підтверджено платіжною інструкцією № b7e2aa6f-c4f5-404a-8848-79279491a3d2 від 15.09.2022; довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000124159/ТНПП від 27.02.2026; відповіддю АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-27808 від 26.06.2026; довідкою про рух коштів по картці.
Натомість, відповідач своє зобов`язання не виконав, позику не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 34 000 грн., з яких: 8 500 грн. - тіло кредиту; 25 500 грн. - проценти.
Позивач набув право вимоги за договором позики №72275374 від 15.09.2022, за яким боржником є відповідач, що підтверджено: договором факторингу №031-050123 від 01.05.2023; витягом реєстру прав вимог №01/03/23, що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору Факторингу №031-050123 від 05.01.2023; платіжною інструкцією №767 від 06.03.2023; договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025; реєстром прав вимог №05/12/25; платіжною інструкцією № 579936556.1 від 05.12.2026;
Дослідивши матеріали справи, суд висновує:
За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ,ч1 ст.1048 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Приписами ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1 та 2 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Судом встановлено, що 15.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений Договір позики №72275374, за умови якого останній отримав кредит у розмірі 8 500 зі сплатою процентів у розмірі 2,5 у день строком на 30 днів.
Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась за тілом кредиту у розмірі 8 500 грн. та відсотками у розмірі 6 375 грн. за період з 16.09.2026 по 15.10.2022.
Відповідачем не надані докази на спростування наведених вище висновків, як і не надані докази відсутності боргу перед позивачем за тілом кредиту та відсотками.
Підстав для стягнення відсотків поза межами строку кредитування, тобто з 16.10.2022 13.01.2023, у розмірі 19 125, суд не вбачає.
Так, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку договору позики матеріали справи не містять.
Крім того, процентна ставка за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,7% у договорі у період карантину не застосовується.
11.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України з 12.03.2020 на всій території України ведений карантин.
27.06.2023 Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 з 24:00 год. 30.06.2023 на всій території України карантин відмінений.
Таким чином, нарахування кредитором/позикодавцем процентів за користування позикою після закінчення строку, на який надавалась позика, є неправомірним.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг за тілом кредиту та процентами у загальній сумі 14 875 грн., що існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають часткову задоволенню з урахуванням наведеного.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становить 34 000 грн., з яких задоволено - 14 875 грн.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 1 164,80 грн.
Щодо витрат сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 у справі №160/12268/19).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частино 10 ст.140 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що передбачено ч.6 ст.137 ЦПК України.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд оцінює витрати, що компенсуються за рахунок іншої сторони, ураховуючи як фактичне їх понесення так і їх необхідність (п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).
Позивач на підтвердження винесених витрат на професійну правничу допомогу надав: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; витяг з акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію №579942739.1 від 05.03.2026; ордер серії АХ №1287256 від 03.09.2026; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПД №2099 від 03.04.2018; довіреність.
Відповідач на підтвердження винесених витрат на професійну правничу допомогу надав: договір про надання правничої допомоги №01/26 від 27.01.2026; додаткові угоди №1 та 2 від до договору про надання правничої допомоги №01/26 від 27.01.2026; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №810; ордер серії АХ №1360363 від 23.06.2026.
У рішенні ЄСПЛ від 28.112002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, суд враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено, що передбачено п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявлених розмірах, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним.
Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної роботи, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що не потребує участі сторін в судових засіданнях, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи.
Зважаючи на те, що позов задоволений частково, із відповідача на користь позивача слід стягнути 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, тоді як з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 3 000 грн, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача різницю суми витрат на правничу допомогу, яка становить 1 000 грн (4 000 - 3 000), що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та необхідних процесуальних дій сторони.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором №72275374 від 15.09.2022 у розмірі 14 875 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн., з яких: 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) - тіло кредиту; 6 375 (шість тисяч триста сімдесят п`ять) грн. - проценти нараховані за період з 16.09.2022 по 15.10.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 80 коп. та на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.
В іншій частині позову, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ 44280974, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс40/3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
За перебування судді з 25.08.2026 по 07.09.2026 у нарадчій кімнаті у кримінальній справі №953/22781/21 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України повний текст рішення складений 07.09.2026.
Суддя Н.В. Єфіменко